Під виглядом спільної молитви з нагоди дня народження митрополита Володимира (Сабодана) Одеський митрополит Московського Патріархату Агафангел скликає до Києва членів Священного Синоду та інших архієреїв УПЦ МП. Свою цидулку він не тільки розіслав адресатам, але й вивісив на офіційному сайті Одеської єпархії:

«Членам Священного Синода и всем Преосвященным Украинской Православной Церкви.

23 ноября 2011 года, в день рождения Блаженнейшего Владимира, митрополита Киевского и всея Украины, Предстоятеля Украинской Православной Церкви в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре будет совершена Божественная литургия о здравии Предстоятеля нашей Церкви.

Прошу Вас принять участие в сугубой молитве о здравии Его Блаженства. Начало литургии в 9.00 в трапезном храме Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры.

Ризница желтая.

С любовью,

Агафангел
митрополит Одесский и Измаильский
Первенствующий член Священного Синода УПЦ».

Ще кілька тижнів тому, коли раптового погіршився стан митрополита Володимира і йому було зроблено другу операцію, з’явилася інформація про те, що Донецький митрополит МП Іларіон, який вважає себе головним претендентом на Київську кафедру, пропонував митрополиту Агафангелу скликати засідання Священного Синоду для обрання Місцеблюстителя. Тоді останній нібито відмовився – мабуть тому, що не отримав чітких вказівок з Москви.

Але 18 листопада Агафангел під привласненим собі та невідомим у Статуті УПЦ титулом «Первенствующий член Священного Синода» розсилає запрошення, діючи фактично вже як Місцеблюститель – адже збирати єпископат на загальноцерковні події є правом лише Предстоятеля або його Місцеблюстителя. Єпархіальні ж єпископи, за 34 Апостольським правилом, мають піклуватися лише про свою єпархію і належні до неї місця.

Цікаво – 18 листопада митрополит Агафангел вже був у Москві? Якщо так – це багато чого би прояснило.

Але навіть якщо і ні – все одно ніхто ніколи не повірить, що митрополит Агафангел зробив щось подібне без вказівки своїх «руководящіх товаріщєй». Тому цілком справедливо до вищенаведеної цидули було би дописати: «По указанию патриарха Кирилла» (митрополита Илариона, протоиерея Николая Балашова – конкретна особа не так вже і важлива). Підтверджує таку думку і радість, яку в своєму «Живому журналі» з приводу агафангелової епістолії виявляє протодиякон Андрій Кураєв.

Отже, Москва вирішила не чекати природного ходу подій та прискорити їх, як там здається – на власну користь. І молитва за митрополита Володимира, як привід для збирання єпископату, – витончене знущання з православного благочестя. Адже справжня мета тих, хто збирає єпископат – відсторонити хворого ієрарха від Предстоятельства в УПЦ.

Сценарій, який Москва, як видається, прагне розіграти руками Агафангела – зовсім не новий. Майже двадцять років тому вже були і сепаратні збори єпископів – спочатку в Житомирі, які збирав тодішній керуючий справами УПЦ архієпископ Іов (Тивонюк), а потім у Харкові – під керівництвом теж «старійшого за хіротонією» митрополита Никодима (Руснака); був і надуманий привід – «неможливість» Предстоятелю виконувати свої обов’язки. Лише тепер цю «неможливість» пояснюють фізичними причинами, а тоді пояснювали «морально-канонічними».

По суті ж як тоді, так і тепер, відбувається ніщо інше, як порушення прав УПЦ на самоуправління та узурпація влади.

Навіть ключова дійова особа та сама – митрополит Агафангел. Який, до речі, за словами Предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета, був рукоположений ним на єпископа лише тому, що влада поставила Синод РПЦ перед вибором – або Вінницькою та Хмельницькою єпархіями буде керувати Агафангел, або єпархії залишаться без архієрея. Обізнані кажуть, що саме тому якось ще митрополит Філарет сказав Агафангелу: «Є архієреї за промислом Божим, а є – за попущенням. Так от Ви, владико, – за попущенням!»

Цікаво було би у контексті питання про узурпацію влади з’ясувати, чи благословив митрополит Володимир збирати митрополиту Агафангелу архієреїв на літургію в Києві? Адже кожен єпископ перед хіротонією приносить клятву, в якій, між іншим, обіцяє «не літургисати у чужій єпархії без волі тієї єпархії архієрея». Вікарії митрополита Володимира, а також керуючий справами УПЦ МП мають дозвіл на звершення літургії у Києві – за своєю посадою. А от чи дізнався про волю митрополита Володимира щодо свого літургісання у Києві Агафангел?

І на якій підставі він іменує себе «Первенствующім членом»? Статут УПЦ не містить поняття «Первенствующий член» Священного Синоду. Таке поняття існувало лише у дореволюційній Росії, коли у Синоду не було голови – адже ним фактично був сам імператор. Тому тоді найстарший з синодіалів іменувався «первенствующий» або «первоприсутствующий член».

Але зараз першим членом Синоду УПЦ МП був і залишається митрополит Володимир. І доки він не помер або не був звільнений зі своєї посади – Агафангел лише найстарший за хіротонією після митрополита Володимира постійний член Синоду, – але аж ніяк не «Первенствующий».

Очевидно, що Москва та її посіпаки в Україні поспішають «поділити шкуру невбитого ведмедя». А от УПЦ МП 23 листопада проходитиме іспит на зрілість та справжню незалежність і самостійність в управлінні. 20 років тому більшість архієреїв подібного іспиту не склали, показавши, що вони «раби, підніжки, грязь Москви». Залишається сподіватися, що за минулі два десятиліття серед архієреїв УПЦ стало більше мудрих.

Післямова.

Спроба Агафангела нахрапом очолити Синод УПЦ (МП) не вдалася. Як можна судити з інформації про події 23 листопада, більшість архієреїв УПЦ поставилися до неї щонайменше скептично. Але провал цієї спроби не означає, що Москва полишить намагання пропхати в керівництво УПЦ (МП) свого ставленика. Так що попереду цю Церкву ще чекають випробування на справжню відданість своїй незалежності. 

Сергій СИДОРЕНКО –
для Церква.info

Теги: коментарі | Москва–Київ