Читаючи релігійні книги видані Московською Патріархією при Радянському Союзі коли ще не було роз`єднання МП і КП, бачимо повну несумісність того, що написано в цих книгах і того, що говорить духовенство МП. Згідно з цими книгами розколом і єрессю вважається зміна православного віровчення і обрядів і аж ніяк не усамостійнення церкви. Право Автокефалії визнається за кожною національністю. Категорично забороняється перехрещування і перерукопокладання. Написано що благодать на рукоположеному Єпископу чи священнику перебуває незмінно. Рідна мова на Богослужінні щиро вітається. Засуджується фанатизм, дуже аргументовано закликається до віротерпимості і не осуджені інославців. А ще дуже велика увага приділяється патріотизму духовенства.
