Архієрейський Собор УПЦ Київського Патрiархату 14 травня 1999 року

У зв'язку iз кiлькiсним зростанням Української Православної Церкви Київського Патрiархату звернути увагу преосвященних архиєреїв на необхiднiсть належного рiвня пiдготовки священичих кадрiв в духовних школах Київського Патрiархату та вiдповiдного рiвня кандидатiв у священство...

Постанови Архиєрейського Собору
Української Православної Церкви Київського Патрiархату
вiд 14 травня 1999 року

Освячений Архиєрейський Собор, що з волi Божої зiбрався у м Києвi всебiчно розглянувши насущнi питання церковного життя

Постановляє:

1. Вважати домагання митрополита Чернiвецького Буковинського Данила, частини духовенства i мирян Чернiвецької єпархiї, про утворення Буковинської митрополiї безпiдставними некорисними, такими, що загрожують єдностi Української Православної Церкви Київського Патрiархату та всього Українського Православ'я i стоять на перешкодi утворенню єдиної Помiсної Православної Церкви в Українi

2. Преосвященним архиєреям, духовенству та вiрним Київського Патрiархату придiлити належну увагу пiдготовцi до 2000-лiтнього ювiлею Рiздва Христового. Преосвященним архиєреям в єпархiях звернути особливу увагу на проведення заходiв, присвячених величному ювiлею, який є доброю нагодою для розширення проповiдництва та мiсiонерства серед українського народу.

3. У зв'язку iз кiлькiсним зростанням Української Православної Церкви Київського Патрiархату звернути увагу преосвященних архиєреїв на необхiднiсть належного рiвня пiдготовки священичих кадрiв в духовних школах Київського Патрiархату та вiдповiдного рiвня кандидатiв у священство. Вiд преосвященних архиєреїв, у вiданнi яких знаходяться духовнi школи, вимагаємо придiляти їм належну увагу, щоб цi школи могли гiдно нести звання духовного навчального закладу. Закликати єпархiальних архиєреїв та благочинних (деканiв) посилити канонiчну дисциплiну, пожвавити дiяльнiсть по створенню нових парафiй Української Православної Церкви Київського Патрiархату та опiкуванню над iснуючими. Вiд сумлiнного виконання архипастирських i пастирських обов'язкiв залежить майбутнє Помiсної Української Православної Церкви.

4. Беручи до уваги досить скрутне економiчне становище нашого суспiльства, що призвело до появи бiдних i знедолених, та дбаючи про розвиток такої християнської чесноти, як милосердя та благодiйництво, звернути особливу увагу пастирiв та мирян на необхiднiсть вiдродження в нашiй Церквi соцiального служiння, благодiйництва, яке було особливо притаманним Українськiй Православнiй Церквi протягом XVI - XVII столiть. Для цього рекомендувати при парафiях та монастирях вiдкриття братств та сестрицтв згiдно з статутом Церкви, якi займалися б соцiальним служiнням, утворенням притулкiв, сирiтських будинкiв, благодiйних їдалень для зубожiлого населення.

5. Беручи до уваги духовний занепад українського суспiльства, а особливо молодi, вiдсутнiсть належного рiвня релiгiйної просвiти в школах, звернутися до Мiнiстерства освiти України та iнших вiдповiдних державних органiв з проханням якомога швидше започаткувати викладання "Закону Божого" в школах. Це питання вже неодноразово пiднiмалося Православною Церквою на високому рiвнi, але досi не знайшло позитивного вирiшення. Подальше зволiкання приведе до поглиблення духовної кризи українського суспiльства.

6. Схвалити бажання представникiв Збройних Сил України спiвпрацювати з Православною Церквою з метою духовно-патрiотичного виховання українського вiйська i пожвавити двостороннi контакти для укладення вiдповiдних угод з цього приводу. Разом з тим Українська Православна Церква Київського Патрiархату висловлює глибоку стурбованiсть з приводу дiй Української Православної Церкви в пiдпорядкуваннi Московського Патрiархату, спрямованих на розширення свого впливу на Збройнi Сили України. Такi дiї є небезпечними для нацiональної безпеки Української держави з огляду на те, що Українська Православна Церква Московського Патрiархату є структурною одиницею Росiйської Православної Церкви Московського Патрiархату i як така є залежною вiд полiтики Росiйської держави.

7. Висловити загальноцерковну радiсть з приводу вiдродження церковно-нацiональних святинь українського народу - Свято-Михайлiвського Золотоверхого монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври та вiдтворення iсторичного середовища Золотоверхого Києва. Архиєрейський Собор пiдносить подячну молитву Боговi за жертводавцiв, будiвничих святинь i закликає на них Боже благословення. УПЦ Київського Патрiархату пiдтримувала i надалi буде пiдтримувати iнiцiативи державних достойникiв, спрямованi на вiдродження Українського Православ'я i Української держави.

8. Висловити глибоку стурбованiсть односторонньою державною церковною полiтикою, яка призвела до вiдкритого потурання представниками мiсцевої влади екстремiстським дiям вiрних УПЦ Московської Патрiархiї, наслiдком якого стало побиття Предстоятеля УПЦ Київського Патрiархату пiд час освячення хреста на мiсцi побудови храму у мiстi Марiуполi ЗО квiтня цього року. Вважати, що такi дiї представникiв УПЦ МП є грубим порушенням пiдписаного ними "Меморандуму християнських конфесiй України про неслрийняття силових дiй у мiжконфесiйних взаємовiдносинах". Ми стурбованi тим, що влада, яка була iнiцiатором укладення даного Меморандуму i мала би бути гарантом його втiлення в життя, насправдi виявилася неспроможною захистити державнi iнтереси та пiдтримувати мiжконфесiйний мир. Переконанi, що вiдсутнiсть єдиної Помiсної Української Православної Церкви буде i надалi провокувати в Українi подiї, подiбнi до тих, що вiдбулися в Марiуполi та на Софiйському майданi 18 липня 1995 року. Разом з тим закликаємо духовенство та вiрних Київського Патрiархату не сприймати Марiупольськi подiї, як такi, що повиннi викликати насильницьку зворотну реакцiю стосовно духовенства та вiрних УПЦ Московського Патрiархату. Просимо всiх вiрних Української Православної Церкви Київського Патрiархату посилити свої молитви про мир i добрий стан Української Православної Церкви та об'єднання роздiленого Українського Православ'я. Вiд iменi Архиєрейського Собору Української Православної Церкви Київського Патрiархату звернутися до Президента України Л. Д. Кучми з листом стосовно релiгiйної ситуацiї, яка склалася в Українi.

9. Зважаючи на антидержавну антиукраїнську екстремiстсько-шовiнiстичну налаштованiсть окремих представникiв Української Православної Церкви Московського Патрiархату, братств i об'єднань, якi пiдтримують Московський Патрiархат в Українi ("Союз православних граждан", "Союз православных братств", i "Славянская партия", "Конгрес русских общин" та iн.), виступають проти Української держави, її суверенiтету та незалежностi, а останнiм часом почали проявляти це в насильницьких дiях стосовно вiрних Київського Патрiархату, звернутися до владних структур, покликаних захищати нацiональну та державну безпеку України з вимогою заборонити запланований Московською Патрiархiєю хресний хiд територiєю України. Вважаємо, що цей хресний хiд є не релiгiйною, а суто полiтичною акцiєю, покликаною збiльшити полiтичний вплив Москви напередоднi виборiв Президента України.

10. Висловити глибоку стурбованiсть з приводу останнiх заяв глави УАПЦ Димитрiя (Яреми), якi є вiдверто ворожими до Святiйшого Патрiарха Київського i всiєї Руси-України Фiларета та Української Православної Церкви Київського Патрiархату в цiлому i ображають гiднiсть та релiгiйнi почуття вiрних Київського Патрiархату. Такi заяви не тiльки не сприяють бажаному об'єднанню Українського Православ'я, але ще бiльше провокують розбрат та ворожнечу серед православних українцiв. Вважаємо такi заяви недостойними поважного вiку Димитрiя (Яреми) i становища, яке вiн займає в УАПЦ.

11. Закликати до миру та духовної єдностi українську спiльноту, яка, на чужинi протягом десятилiть боролася за українську державнiсть i Автокефальну Українську Православну Церкву, а тому Українська Православна Церква Київського Патрiархату не має морального права залишити без духовної опiки тi українськi православнi парафiї в дiаспорi, що з часу блаженної пам'ятi Святiйшого Патрiарха Київського i всiєї України Мстислава перебувають пiд омофором Київського Патрiархату i не бажають змiнювати свого канонiчного пiдпорядкування. Ми категорично вiдкидаємо звинувачення на адресу нашої Церкви у пiдтримцi роздiлення в українськiй дiаспорi, висловленi, зокрема, у "Вiдкритому листi" Постiйної конференцiї українських православних єпископiв поза межами України вiд 14 червня 1998 року.

12. Засвiдчити, що Українська Православна Церква Київського Патрiархату не полишає надiї на те, що серед бiльшостi iєрархiв, духовенства та вiрних Московського Патрiархату в Українi iснує щире бажання до об'єднання в єдину Помiсну Українську Православну Церкву. Цi надiї пiдтверджує i останнiй розширений Архиєрейський Собор, УПЦ МП, на якому бiльшiсть його учасникiв висловилася за автокефалiю. Ми пiдтримуємо бажання бiльшої частини вiрних Української Православної Церкви Московського Патрiархату покласти край трагiчному роздiленню Українського Православ'я i рiшуче засуджуємо намагання окремих православних братств та союзiв чинити терор та залякування прихильникiв єдностi Українського Православної Церкви. Ще раз закликаємо представникiв УПЦ Московського Патрiархату почати переговорний процес про об'єднання роздiленого Українського Православ'я.

13. Висловити свою глибоку стурбованiсть з приводу розповсюдження в українському суспiльствi неорелiгiйних угрупувань тоталiтарного характеру. Цi тоталiтарнi секти завдають непоправної шкоди духовностi українського народу, який тiльки-но звiльнився вiд державної атеїстичної iдеологiї. Не маючи достатньої релiгiйної обiзнаностi та критичного пiдходу до вибору того чи iншого вiросповiдання, люди часто потрапляють пiд вплив тоталiтарних органiзацiй, якi пiд виглядом релiгiйного вчення насаджують у людськiй свiдомостi дух рабської покори провiдниковi секти, поклонiння йому, як уособленню вищих сил. Результатом дiяльностi таких сект є втрата їх послiдовниками психiчного та фiзичного здоров'я, соцiальних та культурних орiєнтирiв, духовне калiцтво. Закликати духовенство та мирян посилити мiсiйну дiяльнiсть серед українського народу, вести роз'яснення шкiдливостi та згубностi тоталiтарної практики неорелiгiйних рухiв. Видавничому вiддiлу Української Православної Церкви Київського Патрiархату пiдготувати серiю антисектантської лiтератури. Пiдготувати лист до вiдповiдних державних органiв з пропозицiями посилення контролю з боку держави за дiяльнiстю неорелiгiйних рухiв, недопущення нанесення шкоди психiчному та фiзичному здоров'ю громадян України. У зв'язку з цим пiдтримати внесення пропозицiй про вiдповiднi змiни до законодавства України.

14. Висловити глибоке занепокоєння з приводу проникнення у православне середовище рiзних окультних вчень. Цi вчення, прикриваючись своєю удаваною належнiстю до Православ'я, насправдi не тiльки не вiдповiдають спасительному вченню святої Соборної i Апостольської Церкви, але й вiдкрито протиставляють себе їй. До таких вчень, зокрема, належать теософiя Олени Блаватської та Її i послiдовникiв, вчення "Живої етики" сiм'ї Рерiхiв, вчення Ольги Асауляк, а також iншi вчення та практики, заснованi на нехристиянських способах спiлкування з духовним свiтом. Маючи вiдомостi про проникнення названих вчень у середовище вiрних i навiть духовенства, звернути увагу преосвященних архипастирiв та пастирiв Української Православної Церкви Київського Патрiархату на невiдповiднiсть вищеназваних вчень вiровченню Православної Церкви i категорично заборонити їх пiдтримку та розповсюдження в будь-якiй формi з боку вiрних Київського Патрiархату.

15. Засудити намагання деяких представникiв української iнтелiгенцiї вiдродити язичництво у виглядi "РУНвiри", "Рiдної вiри" та iнших подiбних неоязичницьких рухiв. Викликає великий подив та занепокоєння несвiдома опосередкована участь визначних представникiв української iнтелiгенцiї у пiдтримцi неоязичних рухiв та їх акцiй. Закликати всiх, хто вважає себе православними християнами, не тiльки не пiдтримувати неоязичницькi рухи, але й по можливостi допомагати Церквi боротися з цим псевдопатрiотичним явищем.

16. Висловити глибоке занепокоєння трагiчною ситуацiєю, яка склалася на Балканському пiвостровi. Внаслiдок вiйськових дiй страждають i гинуть невиннi люди, руйнуються визначнi пам'ятки Православ'я. Тому закликаємо свiтове спiвтовариство посилити пошуки шляхiв мирного розв'язання iснуючих проблем в Югославiї i пiдтримуємо заяву, зроблену з цього приводу Святiйшим Патрiархом Київським i всiєї Руси-України Фiларетом. Просимо всiх православних посилити свої молитви про дарування Господом миру i спокою багатостраждальним народам Балкан.

17. Беручи до уваги полiтичну нестабiльнiсть в українському суспiльствi та загрозу українськiй державностi закликати всi нацiонально-демократичнi державницькi сили напередоднi виборiв Президента України об'єднатися навколо спiльної мети - утвердження незалежної, суверенної, демократичної i правової України. Наша Церква закликає всiх громадян зробити зважений i вiдповiдальний вибiр, вiд якого залежить майбутнє України.

Архиєрейський Собор Української Православної Церкви Київського Патрiархату пiдносить, свої подячнi молитви до Господа Бога i закликає на боголюбивих вiрних Київського Патрiархату та весь український народ i закликає Боже благословення.

    Патрiарх Київський i всiєї Руси-України ФIЛАРЕТ
    Митрополит Львiвський i Сокальський АНДРIЙ
    Митрополит Чернiвецький Буковинський ДАНИЛО
    Митрополит Луцький i Волинський ЯКIВ
    Митрополит Тернопiльський Бучацький ВАСИЛiЙ
    Архиєпископ Рiвненський i Острозький СЕРАФИМ
    Архиєпископ Днiпропетровський i Криворiзький АДРIАН
    Архиєпископ Миколаївський i Богоявленський ВОЛОДИМИР
    Архиєпископ Кiцманський i Заставнiвський ВАРЛААМ
    Єпископ Бiлоцеркiвський ОЛЕКСАНДР
    Єпископ Вишгородський ДАНИIЛ
    Єпископ Житомирський i Овруцький IЗЯСЛАВ
    Єпископ Дрогобицький i Самбiрський ФЕОДОСIИ
    Єпископ Бiлгородський i Обоянський IОАСАФ
    Єпископ Тернопiльський i Кременецький IОВ
    Єпископ Запорiзький i Мелiтопольський ГРИГОРIЙ
    Єпископ Сумський i Охтирський ГЕРОНТIИ
    Єпископ Хмельницький i Кам'янець-Подiльський АНТОНIЙ
    Єпископ Коломийський i Косiвський IОАН
    Єпископ Iвано-Франкiвський i Галицький IОАСАФ
    Єпископ Вiнницький Брацлавський ПАНКРАТIЙ
    Єпископ Чернiгiвський i Нiжинський НИКОН
    Єпископ Херсонський i Таврiйський ДАМIАН
    Єпископ Одеський i Баптський IОАН
    Єпископ Донецький i Луганський ЮРIЙ
    Член Вищої Церковної Ради прот. Вiталiй Полiтило
    Член Вищої Церковної Ради прот. Борис Табачек
    Член Вищої Церковної Ради прот. Володимир Черпак
    Член Вищої Церковної Ради прот. Олександр Швець
    Член Вищої Церковної Ради, депутат Верховної Ради України IВАН ДРАЧ
    Член Вищої Церковної Ради, депутат Верховної Ради України ВАСИЛЬ ЧЕРВОНIЙ
    Член Вищої Церковної Ради МИКОЛА ПОРОВСЬКИЙ
    Член Вищої Церковної Ради ОЛЕКСАНДР ГУДИМА
    Член Вищої Церковної Ради, депутат Верховної Ради України ПАВЛО МОВЧАН

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини