Журнали засідання Священного Синоду 13 грудня 2010 р.

13 грудня 2010 р. під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулося засідання Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

 

ЖУРНАЛ № 28

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ УКРАЇНСЬКОЇ
ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 13 грудня 2010 року під головуванням Святійшого Патріарха
Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

СЛУХАЛИ:

Доповідь Святійшого Патріарха Філарета про візит делегації Української Православної Церкви Київського Патріархату до Чорногорії з 23 по 27 жовтня 2010 р. на запрошення Предстоятеля Чорногорської Православної Церкви Блаженнійшого Архієпископа Цетіньського і Митрополита Чорногорського Михаїла.

ДОВІДКА:

Під час перебування в Україні в липні 2010 р. Блаженнійший Архієпископ Цетіньський і Митрополит Чорногорський Михаїл запросив Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета з делегацією УПЦ Київського Патріархату відвідати Чорногорську Православну Церкву. Візит відбувся з 23 по 27 жовтня 2010 р. До складу делегації увійшли преосвященні голова ВЗЦЗ архієпископ Білоцерківський Олександр, секретар Священного Синоду єпископ Васильківський Євстратій, ректор КПБА єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, а також протоієрей Петро Зінич, протодиякон Назарій Дадак, іподиякони А. Головков та А. Хромяк.

23 жовтня 2010 р. в аеропорту столиці Чорногорії м. Подгоріца Святійшого Патріарха Філарета і делегацію Київського Патріархату зустріли Предстоятель ЧПЦ Митрополит Михаїл, архієпископ Которський Симеон, духовенство ЧПЦ, представники інтелігенції та інші поважні особи. В залі офіційних делегації Предстоятелі двох Церков дали прес-конференцію для журналістів.

Того ж дня ввечері в м. Будва відбулася зустріч Святійшого Патріарха Філарета з головою Скупщини (парламенту) Чорногорії Ранко Крівокапічем. На зустрічі був присутній також міністр внутрішніх справ та громадської адміністрації Іван Брайовіч. За заслуги з духовного відродження чорногорського народу, підтримку розбудови Помісної Церкви та налагодження добрих стосунків між чорногорським і українським народами Патріарх Філарет нагородив пана Крівокапіча орденом св. князя Володимира І ступеня. Під час цієї зустрічі Святійший Патріарх Філарет отримав пам’ятну відзнаку від Дуклянської академії науки та мистецтв.

24 жовтня 2010 р. Предстоятелі Української та Чорногорської Церков на площі краля Ніколи (короля Миколая) у Цетіньє – древній столиці та духовному центрі Чорногорії – звершили Божественну літургію у співслужінні архієреїв та духовенства двох Церков. На літургії були присутні понад тисячу чоловік. Того ж дня ввечері у цетіньському готелі «Гранд» відбулося прийняття з нагоди візиту Святійшого Патріарха Філарета. На прийнятті були присутні близько 200 громадських діячів, науковців та інших поважних осіб Чорногорії. Предстоятель Київського Патріархату нагородив церковними орденами найбільш активних діячів Чорногорської Церкви.

25 жовтня 2010 р. Патріарх Філарет і Митрополит Михаїл у столиці Чорногорії м. Подгоріца дали прес-конференцію для ЗМІ. Слід відзначити, що протягом всього часу події візиту та виступи Святійшого Патріарха Філарета висвітлювали кілька каналів місцевого телебачення, а також газети.

Того ж дня Патріарх відвідав музеї у Цетіньє – на честь останнього монарха Чорногорії краля Ніколи (короля Миколая), т.зв. «Більярду» – резиденцію митрополита і володаря Чорногорії Петра II Петровіча Ньєгоша, а також поклонився чудотворній Філермській іконі Божої Матері, яка, як особлива національна реліквія, зберігається у Художньому музеї Чорногорії у Цетіньє. Також Предстоятель Київського Патріархату мав зустріч з градоначальником (мером) м. Цетіньє доктором Мілованом Янковічем.

26 жовтня 2010 р. українська делегація на чолі з Патріархом Філаретом оглянула історичні пам’ятки, розташовані у Бокакоторській затоці, зокрема храм на острові «Богородиця на скелі» та місто Пераст, внесене до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

27 жовтня 2010 р. українська церковна делегація повернулася на Батьківщину.

УХВАЛИЛИ:

1. Піднести подяку Богові за історичну подію – перше співслужіння Пресдтоятелів, ієрархів і духовенства Української та Чорногорської Православних Церков на Чорногорській землі, яке відбулося в духовній столиці Чорногорії м. Цетіньє 24 жовтня 2010 р. під час Божественної літургії. Висловити сподівання, що ця подія, як і весь візит Предстоятеля і делегації УПЦ Київського Патріархату до Чорногорії, послужить подальшому зміцненню братських взаємовідносин між Київським Патріархатом і ЧПЦ, між українським та чорногорським народами, сприятиме подальшому утвердженню автокефалії Київського Патріархату та Чорногорської Православної Церкви.

2. Висловити подяку Блаженнійшому Архієпископу Цетіньському і Митрополиту Чорногорському Михаїлу, Предстоятелю Чорногорської Православної Церкви, і в його особі – всім причетним особам за організацію та проведення візиту Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і делегації УПЦ Київського Патріархату в Чорногорію з 23 по 27 жовтня 2010 р.

3. В особі Блаженнійшого Митрополита Чорногорського Михаїла висловити підтримку ЧПЦ у її боротьбі за визнання автокефалії, адже вона мала загальновизнаний статус автокефальної Церкви до незаконного скасування цього статусу в 1920 р. та приєднання її до Сербської Православної Церкви. Висловити жаль з приводу того, що з політичних міркувань Сербський Патріархат відмовляється визнавати автокефалію Чорногорської та Македонської Православних Церков, які були неканонічно поглинуті ним в різний час, але у другій половині ХХ ст. відновили свою автокефалію.

4. З жалем констатувати, що Вселенське Православ’я в особі більшості Предстоятелів Помісних Церков не виявляє дієвого прагнення до належного розв’язання застарілих проблем із визнанням автокефалії Української, Чорногорської та Македонської Православних Церков, чим ставиться під загрозу єдність Вселенського Православ’я та наноситься шкода місії Христової Церкви в світі.

Відзначити, що будь які спроби розв’язання цих проблем без участі представників Української, Чорногорської та Македонської Православних Церков і без урахування їхньої позиції, суперечать духу Євангельської любові, канонічному порядку, є несправедливими, а тому приречені залишитися безплідними.

ЖУРНАЛ № 29

СЛУХАЛИ:

Доповідь Святійшого Патріарха Філарета про архіпастирській візит в США з 29 жовтня по 16 листопада 2010 р. і зустрічі з офіційними представниками влади та громадськими діячами Сполучених Штатів Америки.

ДОВІДКА:

З 29 жовтня по 16 листопада 2010 р. тривав дванадцятий архіпастирський візит Святійшого Патріарха Філарета в США. Під час візиту Патріарха супроводжували протоієрей Олег Маланяк та доктор богослів’я професор КПБА Дмитро Степовик.

Протягом візиту Святійший Патріарх відвідав українські православні парафії в Купер Ситі, Кліфтоні, Бриджпорті, Вгілінгу та Блумінгдейлі, звершував богослужіння, взяв участь у поминанні жертв Голодомору-геноциду 1932-33 рр., дав численні інтерв’ю для ЗМІ, був присутній на громадських заходах, присвячених його візиту. Також на запрошення українських греко-католицьких громад Чикаго Святійший Патріарх Філарет відвідав їхні храми – святих Володимира і Ольги та святого Миколая.

Кульмінацією цієї частини візиту стали богослужіння та святкові заходи з нагоди 40-ліття громади святого апостола Андрія Первозванного у Блумінгдейлі (штат Іллінойс), яка є адміністративним центром Вікаріату УПЦ Київського Патріархату в США, а також збори Вікаріату. Указом Святійшого Патріарха Філарета храм святого апостола Андрія Первозванного в Блумінгдейлі (штат Іллінойс, поруч із Чикаго) піднесений до статусу кафедрального собору Вікаріату.

З 8 по 10 листопада 2010 р. Святійший Патріарх Філарет у супроводі протоієрея Олега Маланяка, секретаря Вікаріату протоієрея Віктора Полярного та доктора Дмитра Степовика перебував у столиці США м. Вашингтон, де провів низку зустрічей з американськими урядовими та громадськими діячами. Патріарха також супроводжував Голова Українського конгресового комітету Америки пан Михайло Савків.

8 листопада 2010 року Патріарх Філарет відвідав впливову американську неурядову організацію Heritage Foundation (Фундація Спадщини). В зустрічі взяли участь експерти фундації, а також представники інших урядових та громадських організацій – Freedom House (Дім Свободи), Державного департаменту (зовнішньополітичного відомства) США, Американсько-української ділової ради, Університету Джона Хопкінса, Американської ради зовнішньої політики та інших. Патріарх Філарет розповів про історію та сучасний стан Київського Патріархату, про його взаємовідносини з іншими конфесіями, зокрема з Московським Патріархатом, про стан державно-церковних відносин в України, а також відповів на численні питання.

9 листопада 2010 року Патріарх Філарет і супроводжуючі особи відвідали громадську фундацію Freedom House (Дім Свободи), завданням якої є підтримка у всьому світі прав на свободу слова, зібрань, віросповідання та інших прав людини, інформування американського уряду та світової громадськості про стан забезпечення прав людини в різних країнах. З Патріархом Філаретом зустрівся виконавчий директор фундації п. Девід Кремер. Святійший Владика розповів про стан справ в Україні щодо реалізації права на свободу совісті та віросповідання і відповів на питання пана Кремера.

Цього ж дня в Сенаті США Патріарх і українська делегація мали зустріч з представниками Комітету із закордонних справ Сенату – помічниками голови комітету сенатора Ричарда Лугара панами Джейсоном Брудером та Маріком Стрінгом. Під час розмови Патріарх Філарет розповів про роль Київського Патріархату в становленні державної незалежності України, а також про спроби закордонних сил використовувати Церкву Московського Патріархату задля досягнення завдань російської зовнішньої політики. Представники сенатського комітету уважно вислухали розповідь Патріарха, поставили кілька питань та пообіцяли підтримувати тісний контакт з Вікаріатом Київського Патріархату в США.

Ввечері Патріарх Філарет взяв участь у поминанні жертв комуністичних режимів, яке відбулося у Посольстві Литви у Вашингтоні, та виголосив молитву і промову.

10 листопада 2010 року Патріарх Філарет виступив перед студентами у Американського університету у Вашингтоні, де навчається молодь з різних країн – майбутні фахівці з дипломатії та міжнародних питань.

Після цього Святійший Патріарх у співслужінні протоієрея Олега Маланяка та протоієрея Віктора Полярного освятив земельну ділянку, на якій заплановано збудувати пам’ятник жертвам українського Голодомору-геноциду 1932-33 рр. Також Патріарша делегація відвідала пам’ятник Тарасу Шевченку.

В другій половині дня Патріарх та супроводжуючі його особи мали зустрічі у Бюро з демократії та прав людини Державного департаменту США, на якій були присутні директор Відділу міжнародної релігій¬ної свободи пані Кері Джонстон, а також співробітниці відділу Джесіка Дансель та Анна Розенталь. Патріарх поін¬формував пані Джонстон про стан релігійної свободи в Україні, про діяльність Всеукраїнської Ради Церков, зокрема, про минулорічне виїзне засі¬дання Ради в Єрусалимі, про мирне співжиття християн, юдеїв та мусульман в Україні.

Після цього відбулася також зустріч Патріарха і української делегації із заступником Державного секретаря США із європейських справ паном Деном Расселом.

Завершився ряд зустрічей у Вашингтоні відвіданням Ради національної безпеки (National Security) США – однієї з урядових установ, яка безпосередньо забезпечує діяльність Президента США і розташована поруч із Білим домом. У Раді Святійшого Патріарха Філарета прийняли директор зі східних та стратегічних європейських справ Вільям Шлікенмаєр та спеціальний радник Віце-президента США Дж. Байдена з європейських та євразійських справ Тейлор Раглс.

УХВАЛИЛИ:

1. Подякувати секретарю Вікаріату УПЦ Київського Патріархату в США і Канаді протоієрею Віктору Полярному, голові парафіяльної управи катедри святого апостола Андрія Первозванного в Блумінгдейлі (штат Іллінойс) Івану Яреську, настоятелям, головам парафіяльних управ та активним парафіянам українських православних парафій у США, а також всім, хто в різний спосіб долучився до організації та проведення архіпастирського візиту Святійшого Патріарха Філарета в США.

2. Висловити особливу подяку голові Українського конгресового комітету Америки пану Михайлу Савківу та всьому УККА за організацію важливих і змістовних зустрічей Святійшого Патріарха Філарета із громадськими та державними діячами у Вашингтоні 8-10 листопада 2010 р.

3. Подякувати за зустрічі з українською церковною делегацією на чолі зі Святішим Патріархом Філаретом керівництву Heritage Foundation (Фундації Спадщини); громадській організації Freedom House (Дім Свободи) та особисто її виконавчому директору пану Девіду Кремеру; голові Комітету із закордонних справ Сенату США сенатору Ричарду Лугару та його помічникам панам Джейсону Брудеру та Маріку Стрінгу; заступнику Державного секретаря США із європейських справ пану Дену Расселу і директору Відділу міжнародної релігій¬ної свободи Державного департаменту пані Кері Джонсон; директору зі східних та стратегічних європейських справ Ради національної безпеки США пану Вільяму Шлікенмаєру та спеціальному раднику Віце-президента США Дж. Байдена з європейських та євразійських справ пану Тейлору Раглсу.

4. Висловити задоволення з приводу уваги з боку влади та громадськості США до церковної ситуації в Україні, дружнього ставлення з їхнього боку до Київського Патріархату.

5. Вважати корисним подальше підтримання контактів із зацікавленими державними та громадськими інституціями Сполучених Штатів Америки у справі забезпечення прав людини, зокрема права на свободу совісті та віросповідання.

ЖУРНАЛ № 30

СЛУХАЛИ:

Доповідь преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, про перебіг та підсумки візиту делегації Київського Патріархату до Австралії з 18 по 30 листопада 2010 р., а також документи, ухвалені Надзвичайним зібранням парафій Київського Патріархату в Австралії (27 листопада 2010 р.).

ДОВІДКА:

На запрошення українських православних парафій в Австралії з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета церковна делегація Київського Патріархату в складі преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, проректора КПБА з навчальної роботи протоієрея Ярослава Романчука та протоієрея Богдана Тимошенка з 18 по 30 листопада перебувала в Австралії.

Протягом перебування митрополит Димитрій очолив богослужіння у Свято-Михайлівській кафедрі м. Аделаїда у Південній Австралії (21 і 28 листопада), у Свято-Андріївській парафії м. Брізбена (24 листопада) та Свято-Василівській парафії м. Ньюкастел (25 листопада). Всюди делегацію з України вітали тепло українці Австралії. Митрополит Димитрій звершив також поминальне богослужіння за жертвами Голодомору 1932-1933 рр. біля пам’ятного знаку в м. Аделаїда, взяв участь у надзвичайному зібранні парафій Київського Патріархату в Австралії, відвідав осідок союзу українок в Аделаїді, Українську народну школу та притулок для людей похилого віку – дім святої Анни.

Під час Надзвичайного зібрання парафій Київського Патріархату в Австралії (27 листопада 2010 р.), яке відбулося у Свято-Михайлівській катедрі в м. Аделаїда, його делегати обговорили ситуацію, яка склалася з православними парафіями в Австралії та, беручи до уваги відвічні прагнення православних українців Австралії завжди бути з Церквою-Матір’ю в Україні – Київським Патріаршим престолом, вирішили об’єднатися в структуру під назвою «Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в Австралії інкорпорований». Уповноважені представники трьох парафій обрали Раду Вікаріату, керівні органи і просили Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та Священний Синод благословити створення такого церковного органу в Австралії. Разом з тим заявлено, що до новоствореного Вікаріату в Австралії можуть приєднуватися й інші православні парафії, які того бажатимуть.

УХВАЛИЛИ:

1. Висловити задоволення з приводу успішного візиту церковної делегації УПЦ Київського Патріархату на чолі з преосвященним Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, до Австралії та подякувати митрополиту Димитрію і членам делегації за понесені труди.

2. Висловити подяку за організацію та проведення візиту парафіяльній раді Свято-Михайлівської катедри в м. Аделаїда, настоятелю храму протопресвітеру Петру Косацькому, голові парафіяльної ради п. Володимиру Ткачуку, заступнику голови парафіяльної ради п. Петру Яровому, секретарю п. Лідії Сукач, старості п. Роману Муравському, регенту Свято-Михайлівської катедри п. Людмилі Дніпровій, сестрицям та всім парафіянам; настоятелю Свято-Андріївської парафії в м. Брізбені та Свято-Василівської парафії в м. Ньюкастелі – протоієрею Святославу Красію, голові парафіяльної ради храму святого ап. Андрія Первозванного в м. Брізбені п. Григорію Бондарю та секретарю парафіяльної ради п. Тамарі Мірошниченко; голові парафіяльної ради храму святого Василія Великого в м. Ньюкастелі п. Володимиру Симоновському та п. Ярославу Ніколушці; подружжю Петру та Неонілі Деряжним; парафіянам з Сіднею, всім, хто супроводжував делегацію в м. Аделаїді та всім, хто в різний спосіб допомагав у організації та проведенні візиту.

3. Відзначити, що після обрання та інтронізації на Київський Патріарший престол блаженної пам’яті спочилого Патріарха Київського і всієї України Мстислава (1990 р.), який до цієї події очолював Митрополію УПЦ в США та Митрополію УАПЦ в Діаспорі, до якої належали і українські православні парафії в Австралії, відбулося об’єднання всіх українських православних парафій в Україні та в Діаспорі навколо Київського Патріаршого престолу. Таким чином з 1990 р. українські православні парафії у Австралії увійшли під омофор та до юрисдикції Патріарха Київського.

Після того, як у 1995 р. єпископатом УПЦ в США та УАПЦ в Діаспорі було прийняте рішення про підпорядкування Константинопольському Патріарху, частина парафій цих юрисдикцій ухвалила рішення залишитися у підпорядкуванні Київського Патріаршого престолу. Зокрема в такому становищі опинилися і українські православні парафії в Австралії.

4. Виходячи з вищезазначеного та на підставі волевиявлення духовенства і парафіян підтвердити, що українські православні парафії в Австралії – катедра Святого Архістратига Михаїла в м. Аделаїда, а також парафії Святого Андрія Первозванного у м. Брізбені та Святого Василія у м. Ньюкаселі – належать до Української Православної Церкви Київського Патріархату.

5. Зважаючи на вимоги державного законодавства Австралії, з метою подальшого розвитку українського православного церковного життя в Австралії, беручи до уваги значну територіальну віддаленість Австралійського континенту від інших церковно-адміністративних центрів Київського Патріархату та на підставі рішень і прохань Надзвичайного зібрання парафій Київського Патріархату в Австралії (27 листопада 2010 р.), яке відбулося у Свято-Михайлівській катедрі в м. Аделаїда благословити і утворити Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в Австралії інкорпорований та затвердити його установчі документи.

6. Вікаріат УПЦ Київського Патріархату в Австралії інкорпорований є об’єднанням парафій УПЦ Київського Патріархату в Австралії і перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Патріарха Київського і всієї Руси-України, як свого правлячого архієрея. У своїй діяльності Вікаріат керується Статутом УПЦ Київського Патріархату, власним Статутом, указами та розпорядженнями Патріарха Київського і всієї Руси-України, рішеннями власних статутних органів, а також відповідним законодавством Австралії.

7. Включити до Вікаріату УПЦ Київського Патріархату в Австралії катедру Святого Архістратига Михаїла в м. Аделаїді, парафію Святого Андрія Первозванного у м. Брізбені та парафію Святого Василія у м. Ньюкаселі. До складу Вікаріату можуть бути включені й інші парафії в Австралії, які виявлять відповідне бажання.

ЖУРНАЛ № 31

СЛУХАЛИ:

Доповідь преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, про прославлення чудотворної ікони Божої Матері Одигитрії Львівської та про встановлення у православному церковному календареві особливого дня її шанування.

ДОВІДКА:

Ікона Божої Матері Одигитрія Львівська є однією із найдавніших святинь та найзагадковіших пам’яток української церковної культури. Символічно, що, даруючи милість та материнську опіку місту Львову, Пресвята Богородиця-Одигитрія впродовж усієї історії благословляла Своєю благодатною присутністю всіх християн міста Львова – православних, оскільки її написав іконописець для одного із православних храмів Львова; католицьких, бо саме з часу освячення в латинському кафедральному соборі маємо першу задокументовану її дату; вірменських, оскільки продовж тривалого часу вірменські архієпископи зберігали святиню. Важливим є те, що й сьогодні до святого образу молитовно звертаються християни, а ікона Пресвятої Богородиці із музейної каплиці Львівської національної галереї мистецтв дарує зцілення тим, хто до неї приходить.

Під час виставки вірменських пам’яток у Львові 1932 року ікона вперше стала предметом наукових досліджень мистецтвознавців. На той час ікона знаходилася в каплиці палацу вірменських архієпископів. Тоді дослідники М. Гембарович і Т. Маньковський характеризували образ як ікону «візантинізуючої Мадонни» перемальовану близько 1534 року. Датування пам’ятки опиралося на найдавніший запис на звороті ікони, який засвідчує її освячення Львівським латинським архієпископом Бернардом Вільчеком саме цього року, інші зазначені на іконі дати 1586 та 1671 рр., вказують на час «відновлень» – перемалювань зображення.

Після Другої світової війни ікона на певний період зникла з поля зору, і знову привернула увагу громадськості у 1984 році, коли потрапила до фондів Львівської картинної галереї. За свідченням директора галереї, відомого українського мистецтвознавця, Героя України Бориса Григоровича Возницького, приніс ікону в червні 1984 року інженер Андрій Отко. З його слів, у 40-х рр. XX ст. ікону переховувала вчителька школи вірменок-бенедиктинок п. Станкевич. Після смерті вчительки ікона опинилась у її вихованки Софії Блонської, матері А. Отка.

У відділі реставрації картинної галереї (нині – Львівська національна галерея мистецтв) було розкрито первісний авторський живопис, який зберігся без суттєвих втрат, усунуто пізніші записи XVI – XVII ст. Відрізані зверху і знизу краї дошки вирішили не реконструювати, не поновили втрат грунту, не робили тонування. Для експонування ікони виготовили спеціальне обрамлення з мікрокліматом, що перешкоджало деформуванню основи. Реставраційні роботи виконав художник-реставратор вищої категорії Володимир Мокрій. У 1987 році ікону Богородиці Львівську представили на виставці, і вона увійшла до каталогу відреставрованих творів мистецтва з датуванням, яке запропонував Б. Г. Возницький – 1360 рік.

Згідно з концепцією Б. Г. Возницького, ікону перенесли з котроїсь із православних церков до латинської кафедри у зв’язку із тим, що пожежа в місті 1527 року знищила оздобу інтер’єру храму. В другій половині XVI ст., коли Католицька Церква активно впроваджувала в життя рішення Тридентського собору, ікону, як створену іновірцем, 1586 року переписав, можливо, вірменський маляр Павло Богуш. Коли ж Львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський ініціював «очищення костелів від чужих ікон», образ передали вірменам. Таким чином, Львівська ікона Богородиці зберігалася у вірменському соборі до XX ст. Одним із аргументів на користь раннього датування ікони XIV ст. (1360 р.), Б. Г. Возницький вважає стилістичну близькість образу із «Мадонною з Вевержі», що зберігається у Національній галереї в Празі.

Таким чином, історія виникнення святині та унікальної пам’ятки може бути пов’язана з пізньовізантійською традицією ісихастського іконописання (йдеться про образ на темному тлі), що була характерною для православної церковної культури XIV – XV cт.ст.

Упродовж століть Пресвята Богородиця вислуховує прохання та молитви і через милість її Божественного Сина дарує людям зцілення духовних і тілесних немочей. Відомі випадки, коли після молитов перед Львівською іконою Богородиці видужували онкологічно хворі, а також зцілялися жінки, які страждали від безпліддя.

4 грудня 2010 року у Свято-Покровському кафедральному соборі Української Православної Церкви Київського Патріархату в присутності Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, преосвященного Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського, та сонму єпископів, священнослужителів і вірних прославлено Львівську ікону Божої Матері «Одигитрія». Протягом дня іконі Богородиці поклонилися тисячі віруючих, Святійшим Патріархом було освячено чотири точних списки ікони.

УХВАЛИЛИ:

1. Піднести подяку Господу нашому Ісусу Христу та Преблагословенній Владичиці нашій Богородиці за явлення Її у чудотворному образі Львівської ікони Богородиці «Одигитрія».

2. Встановити день особливого шанування Львівської ікони Богородиці «Одигитрія» із внесенням до Православного церковного календаря. Святкування звершувати як перехідне – у перший недільний день після дня пам’яті святого великомученика Юрія Переможця (23 квітня ст.ст. – 6 травня н.ст.), небесного покровителя м. Львова.

3. Благословити написання на честь Львівської ікони Богородиці «Одигитрія» уставної служби з каноном та акафісту.

ЖУРНАЛ № 32

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про стан справ у Луганській єпархії та діяльність преосвященного єпископа Луганського і Старобільського Тихона.

ДОВІДКА:

Преосвященний Тихон, єпископ Луганський і Старобільський, не виконує своїх обов’язків єпархіального архієрея, відзначається поведінкою, недостойною архієрейського сану, та своїми діями підриває авторитет Київського Патріархату. Незважаючи на неодноразові настанови Святійшого Патріарха Філарета преосвященний єпископ Тихон не виправився, чим порушує канони Православної Церкви, Статут УПЦ Київського Патріархату та власну архієрейську присягу, складену під час хіротонії на єпископа.

На даний час преосвященний єпископ Тихон (Петранюк) полишив Луганську єпархію.

УХВАЛИЛИ:

1. Преосвященного Тихона, єпископа Луганського і Старобільського, звільнити від управління Луганською єпархією та почислити на спокій.

2. Преосвященного єпископа Тихона (Петранюка) заборонити у священнослужінні до повного і правдивого покаяння.

3. Тимчасове керування Луганською і Старобільською єпархією доручити Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету.

ЖУРНАЛ № 33

МАЛИ МІРКУВАННЯ:

Про стан державно-церковних відносин в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Констатувати, що окремі тенденції розвитку державно-церковних відносин в Україні викликають занепокоєння, створюють умови для порушення прав віруючих та є причиною посилення міжконфесійної напруги, яка може перетворитися на відкрите протистояння.

2. Висловити жаль з приводу того, що досі не отримано жодної відповіді на звернення і пропозиції щодо подальшого розвитку державно-церковних відносин, які Президенту України Віктору Януковичу були направлені від імені Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату 14 травня 2010 р. та Святійшим Патріархом Філаретом 29 червня 2010 р.

3. Висловити жаль та занепокоєння з приводу того, що Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій, яка представляє понад 95% релігійної мережі України, досі не отримала жодної відповіді на свої пропозиції про організацію зустрічі з Главою держави, хоча перший лист з такими пропозиціями був надісланий ще 18 березня 2010 р., а подібні зустрічі раніше були регулярними і стали традиційними.

Констатувати, що за цей же період відбулися численні зустрічі Глави держави з Патріархом Московським Кирилом, Предстоятелем УПЦ (МП) Митрополитом Володимиром, а також одна зустріч зі Вселенським Патріархом Варфоломієм.

4. Висловити занепокоєння ліквідацією Державного комітету України з питань національностей та релігій, як єдиного державного органу, через який відбувалася якісна взаємодія між релігійними організаціями та вищими органами державної влади, а також здійснювався передбачений законодавством особливий порядок реєстрації релігійних організацій з урахуванням специфіки їхньої діяльності. Передача функцій Держкомнацрелігій до одного з підрозділів Міністерства культури України, тобто до структури третього чи навіть четвертого рівня в державі, вказує на значне зниження рівня взаємодії держави з конфесіями.

5. Висловити занепокоєння з приводу того, що модель державно-церковних відносин від публічної та регульованої законодавством в багатьох моментах зміщується до такої, що заснована на особистих релігійних вподобаннях представників держави. Це виявляється серед іншого і в тому, що значна частина звернень і прохань від Київського Патріархату до органів влади або ігнорується, або отримує формальні відповіді, в той час, як значна частина прохань і звернень від структур Московського Патріархату задовольняється. Цим порушується визначений законом принцип рівного ставлення держави до конфесій, що спричиняє релігійну напругу в суспільстві та провокує посилення міжконфесійного протистояння.

6. Висловити занепокоєння появою в ухваленому Верховною Радою України та підписаному Президентом України Податковому кодексі нововведення, а саме підпункту 1 в статті 157.11, згідно до якого може виникнути нова підстава для оподаткування добровільних пожертв на діяльність релігійних організацій. Складність визначення критеріїв застосування цієї норми та можлива довільність її трактування у різних випадках представниками податкової служби створює передумови до порушення прав віруючих.

7. Схвалити текст Відкритого листа до Президента України Віктора Федоровича Януковича, в якому викладено погляд Київського Патріархату на ці та інші факти, і за підписом Патріарха Київського і всієї Руси-України направити його Главі держави та опублікувати у церковних ЗМІ.

ЖУРНАЛ № 34

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про відкриття та реєстрацію в державних органах Братства Святителя Миколая Чудотворця Української Православної Церкви Київського Патріархату.

УХВАЛИЛИ:

Благословити відкриття та реєстрацію в державних органах Братства Святителя Миколая Чудотворця Української Православної Церкви Київського Патріархату.

ЖУРНАЛ № 35

СЛУХАЛИ:

Звернення до Священного Синоду преосвященного Михаїла, архієпископа Луцького і Волинського, щодо внесення змін до Православного церковного календаря.

УХВАЛИЛИ:

1. Преосвященному Михаїлу, архієпископу Луцькому і Волинському, подати до Синодальної комісії з канонізації матеріали щодо історії ікони Божої Матері «Тростянецька».

2. Синодальній комісії з канонізації вивчити подані преосвященним архієпископом Михаїлом матеріали та подати свої пропозиції на розгляд Священному Синоду.

3. Синодальній комісії з канонізації вивчити питання щодо церковного вшанування новомучеників і сповідників, які від гонінь у XX ст. в українських та інших землях постраждали, і подати свої пропозиції на розгляд Священному Синоду.

ЖУРНАЛ № 36

СЛУХАЛИ:

Пропозицію Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про призначення тимчасових членів Священного Синоду на 2011 рік.

УХВАЛИЛИ:

Призначити тимчасовими членами Священного Синоду на 2011 рік:

1. Преосвященного Антонія, архієпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського.

2. Преосвященного Нестора, єпископа Тернопільського і Бучацького.

3. Преосвященного Федора, єпископа Полтавського і Кременчуцького.


ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ КРИВОРІЗЬКИЙ І НІКОПОЛЬСЬКИЙ АДРІАН

МИТРОПОЛИТ РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ЄВСЕВІЙ

МИТРОПОЛИТ ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ І БУКОВИНСЬКИЙ ДАНИЛО

АРХИЄПИСКОП МИКОЛАЇВСЬКИЙ І БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

АРХИЄПИСКОП БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

ЄПИСКОП ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БОРИСПІЛЬСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

ЄПИСКОП СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ І КРИМСЬКИЙ КЛІМЕНТ

ЄПИСКОП ВІННИЦЬКИЙ І БРАЦЛАВСЬКИЙ ОНУФРІЙ

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини