Журнали засідання Священного Синоду 13 травня 2012 р.
Sunod 13

13 травня 2012 р. під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета відбулося засідання Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

ЖУРНАЛ № 11

ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

від 13 травня 2012 року під головуванням Святійшого Патріарха
Київського і всієї Руси-України ФІЛАРЕТА

СЛУХАЛИ:

Доповідь преосвященного Епіфанія, архієпископа Переяслав-Хмельницького і Бориспільського, голови організаційного комітету, про відзначення ювілеїв 50-ліття архієрейської хіротонії Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і 45-ліття його служіння на Київській кафедрі.

ДОВІДКА:

4 лютого 2012 р. виповнилося 50 років з дня архієрейської хіротонії Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Також 14 травня 2011 р. виповнилося 45 років служіння Святійшого Патріарха Філарета на Київській кафедрі.

З цієї нагоди Священний Синод УПЦ Київського Патріархату вирішив провести 4-5 лютого 2012 року в Києві загальноцерковні урочисті заходи та богослужіння і утворив відповідний організаційний комітет на чолі з преосвященним Епіфанієм, архієпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським.

З нагоди подвійного ювілею в січні 2012 р. у Видавничому відділі Київської Патріархії вийшли друком спеціальні видання – фотоальбом «Українська Православна Церква Київській Патріархат» українською та англійською мовами, а також трьохтомник «Архієрейське служіння Патріарха Філарета».

З приводу подвійного ювілею Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України за працю з розбудови Помісної Православної Української Церкви всі архієреї УПЦ Київського Патріархату були відзначені нагородами – ряд архієпископів і єпископів були піднесені відповідно до сану митрополита і архієпископа, інші архієреї були відзначені орденами Київського Патріархату.

3 лютого 2012 року в приміщенні Київської Патріархії відбулася прес-конференція Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, присвячена ювілею, на яку зібралася велика кількість представників ЗМІ.

4 лютого 2012 р. в Національній опері України відбулася урочиста Академія. Зал опери, що вміщає понад тисячу глядачів, був вщент заповнений – привітати свого Предстоятеля з подвійним ювілеєм прийшли єпископат Київського Патріархату, духовенство та миряни, представники наукової та творчої інтелігенції, політичні та громадські діячі. Серед почесних гостей був присутній Глава Української Греко-Католицької Церкви Верховний Архієпископ Святослав Шевчук.

Урочисте дійство розпочалося з «Молитви за Україну» у виконанні Національного хору ім. Г. Верьовки. Вів програму народний артист України Василь Ілащук.

На сцені Національної опери Українського Патріарха привітали члени Священного Синоду Київського Патріархату, від імені яких святкову адресу оголосив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій. Також від Синоду в дарунок Предстоятелю було піднесено квіти й панагію.

Зі словами поваги й вітання до Патріарха Філарета звернулися Президенти України Леонід Макарович Кравчук (1991-1994) та Віктор Андрійович Ющенко (2005-2010). Від імені комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності вітання виголосив його голова, народний депутат Володимир Яворівський. Ведучий також оголосив про вітання на адресу Предстоятеля Київського Патріархату від Президента України і Міністерства культури України, які зранку були передані у Патріаршій резиденції міністром Михайлом Кулиняком.

Від імені Президента Грузії Михаїла Саакашвілі вітання Святійшому Владиці зачитав віце-прем’єр Уряду Грузії з питань євроатлантичної інтеграції Георгій Барамідзе, а перший заступник голови міської Ради Мамука Ахвледіані від Мерії Тбілісі передав подарунок – іменну панагію із зображенням Пресвятої Богородиці, виконану в традиційній грузинській техніці перетинкової емалі.

Від імені єпископату, духовенства та духовних навчальних закладів Святійшому Патріарху було піднесено корзини з квітами.

Після цього Патріарх Філарет звернувся до присутніх з годинною промовою, в якій окреслив шлях свого архієрейського служіння, ті труднощі, з якими довелося стикатися Церкві у радянські часи, а також виклики, які постали перед нею в новітній період державної незалежності України. Промова Предстоятеля неодноразово переривалася аплодисментами.

У другій частині урочистої Академії відбувся концерт, після якого учасники та почесні гості були запрошені на прийняття.

Після урочистої Академії в Національній опері України святкові заходи продовжилися богослужінням у Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва. Недільне Всенічне бдіння очолив Предстоятель, Святійший Патріарх Філарет, якому співслужив єпископат та представники духовенства.

5 лютого 2012 р., в неділю, у Володимирському соборі Святійший Владика у співслужінні сорока архієреїв звершив Божественну літургію, після якої було відправлено подячний молебень. Потім від імені Священного Синоду Київського Патріархату і всіх присутніх на богослужінні до Предстоятеля зі словами вітання звернувся архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, ректор КПБА.

На знак поваги та спільної молитви владика Епіфаній підніс Патріарху корзину квітів і просфору.

Зі словом-відповіддю до присутніх звернувся Святійший Патріарх Філарет.
Урочисте богослужіння завершилося уставним многоліттям, яке піднесено співав весь собор.

У Синодальній залі Київської Патріархії Святійшого Патріарха Філарета від імені Предстоятеля Чорногорської Православної Церкви Блаженнійшого Митрополита Михаїла  привітав керівник Департаменту зовнішніх церковних відносин архієпископ Которський Симеон. Владика вручив Патріарху Філарету орден Святого Хреста, як знак поваги Чорногорської Церкви до Церкви Української та особисто до її Предстоятеля.

Ввечері від імені Київського Патріарха відбулося урочисте прийняття, на якому були присутні єпископат, духовенство, державні та громадські діячі, народні депутати України, представники наукової й творчої інтелігенції, дипломатичного корпусу.

Від імені всіх присутніх до Святійшого Патріарха Філарета зі словами вітання звернувся секретар Священного Синоду, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій. Потім з промовою виступив Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Далі відбулося невимушене спілкування, яке своїми виступами прикрасили перша скрипка України Антоніна Мінаєва та хоровий колектив «Орфей». Численні гості мали можливість особисто привітати Патріарха з подвійним ювілеєм та висловити йому свої найщиріші побажання.

До ювілею Патріарха під егідою оргкомітету було підготовлено два відеофільми: «Похвала Патріарху» та «Архітектура єднання». У співпраці з Інформаційним управлінням на 1 Національному каналі та телеканалі «Київ» вийшла програма-інтерв’ю «В гостях у Дмитра Гордона» за участю Патріарха Філарета. Інтерв’ю з Предстоятелем Київського Патріархату з нагоди ювілею також були показані телеканалами «1+1» і «5 канал».

УХВАЛИЛИ:

1. Піднести подяку Главі Церкви і Пастиреначальнику Господу нашому Ісусу Христу за незліченні милості, явлені Українській Церкві протягом останніх 50 років, а особливо за благодатну допомогу в розбудові Київського Патріархату, як Помісної Української Православної Церкви.

Закликати всеукраїнську паству до посиленої молитви за здоров’я, довголіття і успішне служіння Предстоятеля Київського Патріархату.

2. Висловити задоволення з приводу проведення урочистих заходів з нагоди ювілеїв 50-ліття архієрейської хіротонії Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і 45-ліття його служіння на Київській кафедрі, оскільки цими заходами було засвідчено плідну працю Патріарха на архіпастирській ниві, єдність повноти УПЦ Київського Патріархату навколо Предстоятеля, високий авторитет УПЦ КП і особисто Київського Патріарха в українському суспільстві.

3. Висловити преосвященному Епіфанію, архієпископу Переяслав-Хмельницькому і Бориспільському, голові організаційного комітету, всім членам оргкомітету, учасникам підготовки та проведення урочистих ювілейних заходів подяку за понесені труди, відзначивши високий організаційній рівень святкових подій.


ЖУРНАЛ № 12

СЛУХАЛИ:

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про візит у складі делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Канади і США (20-29 квітня 2012 р.)

ДОВІДКА:

З 20 по 29 квітня 2012 р. на запрошення та за сприяння громадської ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» відбувся візит офіційної делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Канади та Сполучених Штатів Америки. УПЦ Київського Патріархату в делегації представляв Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, якого супроводжував архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій.
20 квітня 2012 р. члени делегації прибули до Торонто – першого з чотирьох міст проведення офіційної програми.

21 квітня, у суботу, Святійший Патріарх Філарет відвідав Резиденцію св. Димитрія для осіб похилого віку та Центр опіки для літніх людей. Резиденція являє собою багатоповерховий будинок, в якому українці похилого віку проживають в окремих квартирах, користуючись допомогою кваліфікованого персоналу. В Центрі опіки живуть літні люди, які потребують постійного медичного нагляду. Обидві установи створені та діють при парафії святого великомученика Димитрія (УГКЦ), настоятелем якої є архімандрит Іван Татарин.

Того ж дня на українському цвинтарі в Оуквіль, передмісті Торонто, Патріарх Філарет і архієпископ Євстратій на прохання братства вояків Української повстанської армії відправили панахиду біля пам’ятника загиблим воїнам УПА. Після цього Предстоятель Київського Патріархату відвідав Православний центр святого Володимира – «Оселя Київ». Тут його урочисто зустріла українська громада, яка на честь Київського Патріарха та інших гостей з України організувала святковий бенкет, участь в якому взяли понад 300 осіб.

У неділю, 22 квітня, Патріарх Філарет і архієпископ Євстратій на запрошення громади св. Димитрія були присутні на літургії у парафіяльному храмі, куди окрім значного числа парафіян зібралася і велика кількість православних українців. Останні таким чином виявили свою незгоду із розповсюдженим раніше розпорядженням, в якому заборонялося зустрічати і вітати Київського Патріарха. Після завершення літургії Святійший Патріарх Філарет відзначив заслуги о. Івана Татарина у організації опіки над українцями похилого віку орденом святого кн. Володимира ІІІ ступеня.

Після богослужіння Патріарх Філарет і архієпископ Євстратій прибули до Українського національного об’єднання, де відбувся традиційний обід «Спільне свячене». За звичаєм, якому вже вісімдесят років, члени українських національних організацій Торонто у Фомину неділю збираються на спільну Великодню трапезу. Присутні на святі близько трьох сотень осіб тепло вітали Українського Патріарха.

Ввечері того ж дня у готелі, де розмістилася делегація ВРЦіРО, відбулася вітальна вечеря.
23 квітня, у понеділок, зранку делегація Ради відвідала римо-католицького архієпископа Торонто кардинала Томаса Коллінза.

Після зустрічі відбулася поїздка делегації ВРЦіРО до м. Ніагара-фолс, на кордоні Канади і США, де її учасники мали можливість оглянути одне з найвідоміших на континенті див природи – Ніагарський водоспад. Після обіду в місцевому готелі також відбулося засідання ВРЦіРО.

Ввечері того ж дня у готелі в Торонто відбулося прийняття, на якому представники української та єврейської громад обговорили питання співпраці та примирення. Значну увагу було приділено особі митрополита Андрея Шептицького, зусиллями якого було врятовано від знищення нацистами від 150 до 200 євреїв. Серед учасників прийняття був також один з врятованих.

У вівторок, 24 квітня, делегація відбула літаком до столиці Канади Оттави, де відвідала Парламент та мала зустріч з його депутатами. Також учасники делегації були присутні на засіданні Палати громад Канадського парламенту, на якому офіційною резолюцією було вшановано діяльність митрополита А. Шептицького з урятування євреїв під час нацистської окупації. Всі депутати парламенту стоячи оплесками вітали присутню на балконах делегацію Ради Церков і релігійних організацій.

Після цього частина делегації, в т.ч. Святійший Патріарх Філарет, мали зустріч з Прем’єр-міністром Канади Стівеном Харпером. Від імені УПЦ Київського Патріархату Предстоятель вручив С. Харперу орден святого кн. Володимира І ступеня – як визнання заслуг у справі утвердження дружніх відносин між Україною і Канадою та відзнаку за підтримання християнських і загальнолюдських цінностей у світі.

У другій половині дня делегація відвідала синагогу «Махзікей Хадас», де її зустрів рабин Реувен Булка, а також представники католицької, протестантської та ісламської спільнот Оттави.

Ввечері того ж дня у готелі «Шато Лор’є» в центрі канадської столиці відбулося урочисте прийняття на честь делегації Ради. Своєю присутністю прийняття вшанували міністр уряду Канади у справах міграції, громадянства та мультикультуралізму, заступник міністра закордонних справ, сенатори та члени Палати громад Канадського парламенту, інші поважні особи.

Відзначаючи заслуги в організації та проведенні візиту, а також у справі віднайдення історичної правди та примирення між українським і єврейським народами, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет нагородив орденом св. кн. Володимира ІІ ступеня відомого канадського бізнесмена і філантропа українського походження Джеймса Костянтина Темерті – голову «Українсько-єврейської зустрічі», а його сподвижників і співорганізаторів візиту Берела Родала і Раю Шадурську – орденами св. Володимира ІІІ ступеня.

В середу, 25 квітня, делегація Ради взяла участь у науковому симпозіумі «Етичні дії в екстремальних умовах», організованому Інститутом ім. Шептицького Університету святого Павла в Оттаві. Того ж дня по обіді члени делегації відбули до Вашингтона.
В четвер, 26 квітня, зранку учасники візиту ВРЦіРО оглянули експозицію Американського музею вшанування пам’яті жертв Голокосту у Вашингтоні. Також у музеї відбулася наукова дискусія за участю американських та українських істориків і релігійних діячів.

Після обіду члени делегації відвідали Державний департамент США, де мали зустріч із заступником Державного секретаря США, керівником Бюро з питань демократії, прав людини та праці Томасом Мелія. Американську сторону на зустрічі також представляв директор Відділу у справах України, Молдови та Білорусі Бакстер Хант. Окрім релігійних лідерів з української сторони був присутній Посол України в США Олександр Моцик.
Потім глави конфесій і Посол України відвідали пам’ятник Тарасу Шевченку, до якого було покладено квіти. Біля пам’ятника всі присутні проспівали національний гімн.

Ввечері на честь делегації Ради в Посольстві України у Вашингтоні відбулося прийняття. Також з нагоди 26-ї річниці Чорнобильської катастрофи Патріарх Філарет очолив заупокійну літію за душі загиблих від аварії на АЕС.

Наступного дня, у п’ятницю, 27 квітня, делегація ВРЦіРО поїздом прибула до Нью-Йорка. Тут у приватній резиденції відбулася зустріч з президентом Всесвітнього єврейського конгресу Рональдом Лаудером та іншими лідерами єврейської громади США. Після обіду члени Ради в Українському музеї Нью-Йорка мали зустріч з місцевою українською громадою.

Ввечері того ж дня учасники візиту були присутні на молитві в синагозі Парк-Іст з нагоди зустрічі суботи, а також на святковій вечері під головуванням всесвітньо відомого борця за мир і порозуміння між народами рабина Артура Шнайєра. Патріарх Філарет та рабин Шнайєр добре знайомі за спільною миротворчою діяльністю в часи СРСР, а тому їхня бесіда мала особливо дружній характер.

У суботу, 28 квітня, члени делегації Ради відвідали з екскурсією Організацію об’єднаних націй, біля відповідного Меморіалу вшанували пам’ять загиблих від голоду в Ірландії (1845-49 рр.), в наслідок якого померло до 1,5 млн. осіб і приблизно стільки ж емігрувало до Америки, а також на місці башт Всесвітнього торгового центру вшанували пам’ять загиблих від терористичних актів 2001 р.

Того ж дня відбулася прощальна вечеря, під час якої учасники поїздки – члени Ради та «Українсько-єврейської зустрічі», обмінялися думками з приводу її підсумків та подальших кроків у справі міжнаціонального та міжконфесійного порозуміння.
29 квітня 2012 р., у неділю, Святійший Патріарх Філарет і архієпископ Євстратій на запрошення настоятеля громади Собору Пресвятої Богородиці в Брукліні (Нью-Йорк) протоієрея Петра Згоби були присутні на літургії у цій недавно створеній українській парафії.

Того ж дня ввечері члени делегації вилетіли з Нью-Йорка до України, та 30 квітня вдень прибули до Києва.

УХВАЛИЛИ:

1. Висловити особливу подяку громадським діячам Канади та США – керівникам ініціативи «Українсько-єврейська зустріч»: Джеймсу Костянтину Темерті, подружжю Берела і Альті Родал, Адріану Каратницькому та Раїсі Шадурській, а також Головному рабину Києва і України ОІРОУ Якову Дов Блайху та його співробітникам за організацію і проведення на високому рівні візиту делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій до Канади і США 20-29 квітня 2012 р.

Висловити подяку Прем’єр-міністру Канади Стівену Харперу, членам Уряду та Парламенту Канади, Державному департаменту США, а також  Послу України в США О. Ф. Моцику і співробітникам Посольства за підтримку візиту делегації ВРЦіРО та проведені зустрічі.

Подякувати релігійним та громадським лідерам Канади і США за підтримку діяльності ВРЦіРО.

2. Висловити глибоку подяку українським громадським організаціям і об’єднанням, їхнім керівникам і активістам, вірним Української Православної Церкви в Канаді та всім, хто урочисто вітав Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета під час його першого перебування на Канадській землі у якості Предстоятеля Київського Патріархату, за організацію та проведення на високому рівні зустрічей Українського Патріарха з українською громадою Канади загалом і представниками канадської православної української спільноти зокрема.

Вважати проведені зустрічі важливим кроком у налагодженні більш тісного зв’язку між українською громадою Канади та Україною, та, зокрема, між православними українцями – вірними УПЦ в Канаді та УПЦ Київського Патріархату.

Висловити сподівання, що попри рішення керівництва УПЦ в Канаді офіційно не проводити зустрічей з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, продовжиться налагодження контактів, діалогу і співпраці між УПЦ в Канаді та УПЦ Київського Патріархату, бо це відповідає прагненням православних українців по обидва боки Океану та сприятиме як процвітанню Вселенського Православ’я загалом, так і Православної Української Церкви на обох континентах зокрема.

Звернутися до повноти Української Православної Церкви в Канаді, як такої, що перебуває у єдності з Константинопольським Патріархатом, із проханням та закликом взяти більш активну участь у справі визнання Київського Патріархату, як Помісної Церкви, Константинопольською Церквою-Матір’ю та іншими Помісними Православними Церквами.

3. Висловити задоволення з приводу поступового виходу УПЦ Київського Патріархату зі штучної міжнародної ізоляції, створюваної зусиллями Московського Патріархату. Вважати міжнародну, міжконфесійну та міжрелігійну діяльність УПЦ Київського Патріархату корисною, адже вона відкриває у світі правду про Київський Патріархат та наближає час його визнання, як Помісної Української Православної Церкви, з боку інших Помісних Церков Вселенського Православ’я.

Подякувати Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету за понесені труди та схвалити його позицію, висловлену під час численних зустрічей протягом візиту до Канади і США, як таку, що повноцінно відображає позицію УПЦ Київського Патріархату.

4. Вважати приклад міжконфесійної та міжрелігійної співпраці в Україні, втілений в рамках Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а також у двосторонніх і багатосторонніх міжконфесійних і міжрелігійних контактах, активним учасником яких є УПЦ Київського Патріархату, важливою складовою вироблення моделі мирного співіснування різних націй і релігій в умовах глобалізації.

5. Доручити духовним навчальним закладам УПЦ Київського Патріархату звернути у своїх дослідженнях більшу увагу на вивчення історії міжконфесійних, міжрелігійних та міжнаціональних відносин в Україні, в тому числі відносин між українським та єврейським народами, між православними та юдейськими віруючими.

Закликати єпархіальних архієреїв та духовенство, викладачів та студентів духовних навчальних закладів і всіх зацікавлених осіб до збирання, систематизації та пропагування свідчень про факти рятування православними священнослужителями і вірними євреїв від знищення нацистськими окупантами у 1941-44 рр., адже такі факти є дієвим прикладом виконання Христової заповіді «Полюби ближнього свого як самого себе».

6. Вважати надзвичайно корисним і підтримати продовження роботи з розкриття правди про злочини тоталітарних режимів ХХ ст., в т.ч. нацистські злочини та злочини більшовизму в Україні, а також продовження праці з належного увічнення пам’яті всіх жертв тоталітаризму, в т.ч. шляхом впорядкування місць поховання, створення меморіалів та музейних експозицій.

7. Наголосити на тому, що міжконфесійну та міжрелігійну діяльність УПЦ Київського Патріархату веде виключно у рамках вірності Божественному Одкровенню, православному віровченню, догматам і канонам Православної Церкви, керуючись настановами Священного Писання: «Дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо і залежить від вас, перебувайте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12:17-18); «Бог не дивиться на особу, але у всякому народі той, хто боїться Його і робить по правді, угодний Йому» (Дії 10:34-35).

 

ЖУРНАЛ № 13

СЛУХАЛИ:

Річні звіти єпархій Київського Патріархату.

УХВАЛИЛИ:

1. Прийняти до відома із зауваженнями річні звіти єпархій Київського Патріархату – Вінницької, Закарпатської, Запорізької, Кіровоградської, Кіцманської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Тернопільсько-Бучацької, Тернопільсько-Кременецької, Тернопільсько-Теребовлянської, Херсонської, Черкаської.

2. Звернути увагу преосвященних архієреїв на їхній обов’язок до 1 лютого подавати повний річний звіт про життя єпархії, діяльність правлячого архієрея, а також фінансовий звіт за визначеними формами.


ЖУРНАЛ № 14

СЛУХАЛИ:

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про поданий 11 січня 2012 р. на розгляд Верховної Ради України законопроект № 9690 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)».

ДОВІДКА:

11 січня 2012 р. рядом народних депутатів України, в т.ч. членами Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви В. Горбалем і А. Деркачем, на розгляд Верховної Ради України поданий законопроект № 9690 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)».

За привабливою назвою законопроекту фактично ховається намір дозволити приватизацію Московським Патріархатом українських національних святинь – Києво-Печерської Лаври, Почаївської Лаври, Богоявленського монастиря в Кременці.

Більше того, додатком до законопроекту передбачається передача у власність Московського Патріархату комплексу Феодосіївського монастиря (охоронний № 7, вул. Січневого повстання, 32) – того, комплексу, який 20 років на законних підставах перебуває у користуванні Київського Патріархату і де діє чоловічний монастир.

Законопроект викликав справедливе обурення української громадськості. У низці областей Україні відбулися громадські слухання, учасники яких засудили наміри приватизації духовних святинь України на користь Московського Патріархату. Ряд місцевих рад ухвалив постанови про недопустимість прийняття вказаного законопроекту. Критично оцінили законопроект № 9690 і низка народних депутатів України – представників провладної більшості та опозиції.

7 лютого 2012 р. Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет надіслав на адресу Президента України, Кабінету міністрів України та Верховної Ради України листи з проханням вжити всіх, передбачених законодавством засобів для того, щоби не допустити прийняття і введення в дію законопроекту № 9690, як провокаційного і дискримінуючого по відношенню до Київського Патріархату.

УХВАЛИЛИ:

1. Підтримати листи Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від 7 лютого 2012 р. на адресу Президента України, Кабінету міністрів України та Верховної Ради України щодо неприйнятності законопроекту № 9690 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо передачі об’єктів культурної спадщини релігійним організаціям)». Вказані листи повною мірою відображають позицію УПЦ Київського Патріархату, яка полягає в тому, що національні святині українського народу, зокрема Києво-Печерська і Почаївська Лаври, повинні залишатися у власності держави. Неприпустимим є надання можливості структурним підрозділам Московського Патріархату в Україні приватизувати ці святині на його користь.

2. Відзначити, що частина комплексу Києво-Печерської Лаври, Почаївська Лавра і Богоявленський монастир у м. Кременець давно передані у користування відповідним монастирям УПЦ (МП). Це цілком дозволяє їм повноцінно проводити свою статутну діяльність, але також і зберігає за державою контроль за станом визначних пам’яток духовної та матеріальної культури світового значення. Цей порядок жодним чином не дискримінує вірних Московського Патріархату – на відміну від вірних Київського Патріархату, які у згаданих монастирях постійно зазнають знущань за свою приналежність не до «канонічної Церкви», – є оптимальним з точки зору балансу інтересів держави і відповідних релігійних громад, а тому має зберігатися і надалі.

3. Ще раз закликати Президента України Віктора Януковича, Кабінет міністрів України та Верховну Раду України не допустити прийняття і введення в дію законопроекту № 9690, як такого що порушує визначений законодавством принцип рівності конфесій, нагнітає напругу і міжконфесійне протистояння у суспільстві та може привести до вкрай негативних наслідків, в тому числі до отримання Росією, через фактично одержавлений Московський Патріархат, права власності на українські національні святині.

 

ЖУРНАЛ № 15

СЛУХАЛИ:

Інформацію преосвященного Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського, секретаря Священного Синоду, про загрозливі тенденції поширення в українському суспільстві пропаганди таких гендерних теорій, які виправдовують і намагаються узаконити різноманітні гріховні явища, в тому числі одностатеві відносини, а також про спроби запровадження неприйнятних форм так званої ювенальної юстиції.

ДОВІДКА:

В Україні поступово посилюється пропаганда специфічних гендерних теорій, які у своїй суті прямо суперечать загальнолюдським природним уявленням про мораль і виправдовують та намагаються узаконити ряд тяжких гріхів, прямо і недвозначно засуджених Божественним Одкровенням.

Основою для цього стає негативний приклад деяких країн Європи та Америки, де з’явилися і набули поширення такі гендерні теорії, які виправдовують і узаконюють різні форми збочених статевих відносин, в тому числі гомосексуалізм і транссексуальність.

Ці теорії відкидають розуміння чоловічої і жіночої статі як даності, незмінно визначеної для людської природи, а також відкидають незмінність встановлених Богом природних законів статевих відносин. Натомість вони нав’язують уявлення про чоловічу і жіночу стать виключно як про частину самоідентифікації особистості, яку особистість може довільно формулювати і змінювати. Такі уявлення виправдовують і узаконюють можливість довільно визначати межі між мораллю і аморальністю, а по суті відкидають сам принцип морального закону в статевих відносинах.

Практичне застосування таких гендерних теорій веде до руйнування і навіть заперечення традиційного інституту сім’ї, як союзу чоловіка і жінки, важливе завдання якого – народження і виховання дітей. Натомість узаконюються різні аморальні гріховні явища, в тому числі гомосексуалізм.

З метою пропаганди згаданих негативних явищ у різних країнах світу проводяться так звані «паради гордості» гомосексуалістів та їх прибічників, практику яких є намагання поширити і на Україну.

Іншим загрозливим явищем, яке певні особи та сили намагаються поширити в Україні, є неприйняті форми так званої ювенальної юстиції, коли під приводом «захисту прав дитини» відбувається недопустиме юридичне втручання у відносини батьків та дітей, руйнування традиційних сімейних відносин.

УХВАЛИЛИ:

1. Підтвердити незмінність негативного ставлення Церкви до пропаганди і виправдання гомосексуалізму, в тому числі шляхом проведення «парадів гордості», адже цей тяжкий гріх однозначно засуджений Богом, про що не раз ясно свідчить Священне Писання.

Таке негативне ставлення не означає пропаганди ненависті чи заклику до гоніння на осіб, які уражені вказаним гріхом, бо однією зі свято-отецьких настанов є обов’язок ненавидіти гріх (злі вчинки), але самого грішника (того, хто чинить зло) – любити і допомагати йому виправитися.

2. Нагадати, що таку саму позицію має не тільки Православна Церква, але також і всі традиційні Церкви та релігійні організації України, що засвідчено Декларацією Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій «Про негативне ставлення до явища гомосексуалізму та спроб легалізації так званих одностатевих шлюбів (реєстрації одностатевих партнерств)» від 15 травня 2007 р., яку від імені Київського Патріархату підписав Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

3. Засудити спроби внести у законодавство Україні такі зміни, які би запроваджували неприйнятні форми ювенальної юстиції для «захисту прав дитини» шляхом фактичного руйнування традиційного інституту сім’ї.

Нагадати, що у часи державного атеїзму в СРСР вже практикувалися методи тиску на віруючих шляхом позбавлення батьківських прав тих батьків, які виховували дітей у релігійному дусі, бо релігійне виховання, на відміну від атеїстичного, вважалося владою «порушенням прав дитини».

4. Враховуючи зростаючу потребу у більш глибокому богословському осмисленні викликів, які постають перед Церквою у зв’язку з пропагандою викривлених гендерних теорій і запровадженням неприйнятних форм ювенальної юстиції, на одному з наступних засідань Священного Синоду розглянути і ухвалити спеціальні загальноцерковні документи, які би давали відповідь на ці виклики.


ЖУРНАЛ № 16

СЛУХАЛИ:

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про загрози, які виникають для Православної Української Церкви і для державності України у зв’язку зі спробами Московської патріархії фактично позбавити УПЦ (МП) незалежності і самостійності в управлінні.

ДОВІДКА:

З того часу, як Кирил (Гундяєв) став Московським Патріархом, керівництво РПЦ не полишає намагань фактично позбавити УПЦ (МП) статусу незалежності і самостійності в управлінні.

З одного боку такі намагання обумовлені власним прагненням патріарха Кирила зосередити у своїх руках всю повноту влади в РПЦ – на перешкоді чому стоїть статус незалежності УПЦ (МП) в управлінні, адже вона, складаючи близько половини структури РПЦ, на пряму не підпорядкована Московській патріархії. З іншого боку, такі намагання продиктовані інтересами Російської держави, керівництво якої робить все для того, щоби повернути Україну в залежність від Росії.

Хвороба глави УПЦ (МП) митрополита Володимира (Сабодана) активізувала дії Московської патріархії, спрямовані на досягнення зазначеної вище мети шляхом внесення змін до Статуту УПЦ (МП). Допомогти в досягненні мети керівництву РПЦ покликані митрополит Іларіон (Шукало) – голова комісії УПЦ (МП), відповідальної за статутні зміни, а також підконтрольні патріархії РПЦ члени Священного Синоду УПЦ (МП).

Позбавлення УПЦ (МП) статусу незалежності і самостійності в управлінні перетворило би цю конфесію у фактичну маріонетку в руках російської церковної і державної влади – тієї влади, яка не приховує свого ворожого ставлення до державної незалежності України загалом і до Київського Патріархату, як духовної опори незалежності – зокрема. Також втрата УПЦ (МП) нинішнього статусу відсунула би на невизначений час подолання церковного розділення та утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

Виявляючи занепокоєння цими загрозливими тенденціями та піклуючись про благо Української Церкви і держави, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет 4 березня 2012 р., у день Торжества Православ’я, опублікував відкрите Звернення до архієреїв, духовенства та вірних Української Православної Церкви (Московського Патріархату), в якому закликав їх не допустити внесення змін до Статуту УПЦ (МП), які би привели до втрати нею незалежності в управлінні.

У відповідь за кілька днів керуючий справами УПЦ (МП) архієпископ Митрофан (Юрчук) опублікував офіційний коментар, в якому запевняв, що будь-які зміни до Статуту будуть вноситися лише після загального обговорення їх всією повнотою УПЦ (МП) та не будуть мати на меті втрату її незалежності в управлінні.

Однак за наявною достовірною інформацією голова статутної комісії митрополит Іларіон (Шукало) вже після згаданих подій відвідував з конфіденційним візитом Москву, де під час зустрічі з Московським Патріархом отримав від останнього пропозицію «привести Статут УПЦ у відповідність до Статуту РПЦ». В обмін на виконання пропозиції патріарха митрополит Іларіон сподівається на підтримку Московською патріархією висування його кандидатури на посаду Предстоятеля УПЦ (МП), – після смерті або відставки митрополита Володимира (Сабодана).

Один з варіантів такого «приведення у відповідність» передбачає перетворення нинішньої єдиної структури УПЦ (МП) у кілька митрополичих округів – за прикладом таких округів у Росії. Таким чином Київська Митрополія УПЦ (МП) з керівної структури повинна перетворитися лише в одну з українських митрополій Московського Патріархату – поряд з Одеською, Донецькою та кількома іншими митрополіями. Всі ці митрополії будуть напряму підпорядковуватися Московському патріарху, а роль Київського Митрополита буде зведена приблизно до ролі Екзарха Московського Патріархату, як це було за часів СРСР.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити Звернення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета до архієреїв, духовенства та вірних Української Православної Церкви (Московського Патріархату), оприлюднене ним 4 березня 2012 р., у день Торжества Православ’я.

2. Відзначити, що й надалі існує реальна загроза втрати Українською Православною Церквою (Московського Павтріархату) незалежності в управлінні, що не тільки відсунуло би на невизначений час подолання церковного розділення та утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, але і сприяло би російським планам знищення державної незалежності України.

3. У зв’язку з цим прийняти Звернення Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату до архієреїв, духовенства та вірних Української Православної Церкви (Московського Патріархату), в якому розкрити сутність планів Московської патріархії та правдиві наслідки спроб «привести Статут УПЦ у відповідність до Статуту РПЦ».

4. Висловити радість з приводу поліпшення стану здоров’я митрополита Володимира (Сабодана), який послідовно намагається відстоювати незалежність УПЦ (МП) в управлінні та сприяти покращенню відносин між очолюваною ним Церквою і Київським Патріархатом.


ЖУРНАЛ № 17

СЛУХАЛИ:

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про відзначення у 2012 р. Дня Хрещення Київської Руси.

ДОВІДКА:

Починаючи з 2008 р., коли відзначалося 1020-ліття Хрещення Київської Руси, святкування, присвячені Хрещенню нашого народу святим рівноапостольним князем Володимиром у 988 р., набули загальноукраїнського характеру. Указом Президента України День Хрещення Київської Руси внесений до переліку святкових днів і відзначається 28 липня – в день церковної пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира.

УХВАЛИЛИ:

1. З нагоди відзначення Дня Хрещення Київської Руси провести у м. Києві 27 і 28 липня 2012 р. загальноцерковні заходи, присвячені цьому святу, а саме – богослужіння 27 та 28 липня 2012 р. у Володимирському кафедральному соборі м. Києва та Хресний хід від Володимирського кафедрального собору до пам’ятника св. рівноап. великому князю Київському Володимиру, де завершити святкування молебнем.

2. Доручити єпархіальним архієреям забезпечити участь у цих святкових заходах представників духовенства та мирян ввірених їм єпархій.

3. З метою уникнення непорозумінь під час прибуття до столиці на свято паломників з інших областей України, повідомити про час і місце проведення святкових заходів органи влади м. Києва та правоохоронні органи. Звернутися до них з проханням про забезпечення, відповідно до законодавства, громадського порядку під час проведення церковних святкових заходів 27 та 28 липня 2012 р. в м. Києві.


ЖУРНАЛ № 18

СЛУХАЛИ:

Скаргу преосвященного Іова, архієпископа Тернопільського і Кременецького, на незаконне звершення у Тернопільсько-Кременецькій єпархії преосвященним Симеоном, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким, хіротонії та нагородження духовенства. .

ДОВІДКА:

Преосвященний Іов, архієпископ Тернопільський і Кременецький, подав рапорт на ім’я Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета зі скаргою на порушення преосвященним Симеоном, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким, 35 правила Святих Апостолів та архієрейської присяги, яке виявилося у звершенні преосвященним єпископом Симеоном 26 вересня 2011 р. у Свято-Троїцькому соборі м. Тернополя, що належить до Тернопільсько-Кременецької єпархії, хіротонії диякона Ігоря Процюка на священика, а також нагородженні в тому ж храмі того ж дня священика Андрія Петришина наперсним хрестом і священика Ігоря Процюка камилавкою – без належного дозволу на це керуючого єпархією преосвященного архієпископа Іова.  

УХВАЛИЛИ:

1. За порушення преосвященним Симеоном, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким, 35 правила Святих Апостолів та архієрейської присяги, яке виявилося у звершенні преосвященним єпископом Симеоном 26 вересня 2011 р. у Свято-Троїцькому соборі м. Тернополя, що належить до Тернопільсько-Кременецької єпархії, хіротонії диякона Ігоря Процюка на священика, а також нагородженні в тому ж храмі того ж дня священика Андрія Петришина наперсним хрестом і священика Ігоря Процюка камилавкою – без належного дозволу на це керуючого єпархією преосвященного архієпископа Іова, – заборонити преосвященного Симеона, єпископа Дніпропетровського і Криворізького, у священнослужінні до покаяння і виправлення.

Місцем перебування на покаянні преосвященному єпископу Симеону (Зінкевичу) визначити Видубицький монастир м. Києва.

2. На час перебування преосвященного єпископа Симеона на покаянні керівництво Дніпропетровською єпархією доручити Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету.

3. Звернути увагу єпископату УПЦ Київського Патріархату на категоричну неприпустимість звершення священнодій у межах чужої єпархії без належного дозволу місцевого єпархіального архієрея, адже це є порушенням канонів і даної кожним архієреєм перед рукоположенням урочистої присяги.

4. Звернути увагу настоятеля Свято-Троїцького собору  м. Тернополя протоієрея Анатолія Зінкевича на канонічні порушення, які були вчинені у парафії, що є під його керівництвом, та закликати його не допускати в майбутньому здійснення таких порушень.

5. Визначити, що Свято-Троїцький собор м. Тернополя є парафією у складі Тернопільсько-Кременецькій єпархії УПЦ Київського Патріархату з усіма витікаючими з цього канонічними і статутними наслідками та обмеженнями.

Заборонити парафії Свято-Троїцького собору м. Тернополя іменуватися «Духовним центром».


ЖУРНАЛ № 19

СЛУХАЛИ:

Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про стан справ у Тернопільсько-Кременецькій єпархії.

ДОВІДКА:

До Патріарха Київського і всієї Руси-України надходять скарги на недостойну поведінку преосвященного Іова, архієпископа Тернопільського і Кременецького.

Також у Тернопільсько-Кременецькій єпархії в останні місяці розгорівся конфлікт між керуючим єпархією преосвященним Іовом, архієпископом Тернопільським і Кременецьким, з одного боку, і частиною духовенства єпархії – з іншого боку. Обидві сторони конфлікту звинувачують одна одну в порушеннях церковних канонів і недостойній поведінці.

Для розв’язання конфлікту на прохання духовенства Указом Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Збаразьке благочиння Тернопільсько-Кременецької єпархії було передане до складу Тернопільсько-Бучацької єпархії.

Проте, конфлікт не був розв’язаний, свідченням чого стали рішення єпархіальних зборів Тернопільсько-Кременецької єпархії, проведених під головуванням преосвященного Іова, архієпископа Тернопільського і Кременецького, 24 квітня 2012 р., які за його підписом були надіслані на адресу Патріарха Київського і всієї Руси-України та Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

Цими рішеннями пропонується чотирьох священиків, які на вказаний час згідно Указу Патріарха Київського і всієї Руси-України належать до Тернопільсько-Бучацької єпархії, позбавити священного сану. Також єпархіальні збори пропонують вивести зі кладу єпархії Свято-Троїцький собор м. Тернополя і духовенство, яке звершує в ньому служіння.

Для розгляду справи на засідання Священного Синоду був викликаний преосвященний Іов, архієпископ Тернопільській і Кременецький, який дав пояснення.

Під час засідання було з’ясовано, що преосвященний архієпископ Іов потребує лікування, проведення якого не дозволяє йому керувати єпархією.

УХВАЛИЛИ:

1. Для належного покаяння і надання можливості повноцінного лікування та з метою розв’язання конфліктної ситуації звільнити преосвященного Іова, архієпископа Тернопільського і Кременецького, від керівництва Тернопільсько-Кременецькою єпархією та почислити його на спокій.

Після повного вилікування та принесення преосвященним архієпископом Іовом (Павлишиним) належного покаяння мати судження про його призначення на кафедру.

Місцем перебування на спокої преосвященного архієпископа Іова (Павлишина) визначити Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир м. Києва.

2. Призначити преосвященного Нестора, архієпископа Тернопільського і Бучацького, керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом).

3. Підтвердити рішення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета про переведення Збаразького благочиння Тернопільсько-Кременецької єпархії до складу Тернопільсько-Бучацької єпархії – якщо інше не буде вирішене за згодою між духовенством благочиння і преосвященним Нестором, архієпископом Тернопільським і Бучацьким.

4. Кліриків Тернопільсько-Бучацької єпархії священиків Святослава Швеця, Олега Кухарука, Андрія Гумена і Петра Кота попередити, що у разі продовження ними недостойного способу життя, вони будуть піддані канонічному покаранню.

ЖУРНАЛ № 20

СЛУХАЛИ:

Прохання преосвященного Марка, єпископа Кіровоградського і Голованівського, про відкриття в Кіровоградській єпархії чоловічого монастиря Преподобного Федора Студита за адресою вул. Жовтнева, 2, с. Сорочанове, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27250.

УХВАЛИЛИ:

Благословити відкриття в Кіровоградській єпархії чоловічого монастиря Преподобного Федора Студита за адресою вул. Жовтнева, 2, с. Сорочанове, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27250.

ПАТРІАРХ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТ

МИТРОПОЛИТ ЛЬВІВСЬКИЙ І СОКАЛЬСЬКИЙ ДИМИТРІЙ

МИТРОПОЛИТ БІЛГОРОДСЬКИЙ І ОБОЯНСЬКИЙ ІОАСАФ

АРХІЄПИСКОП МИКОЛАЇВСЬКИЙ І БОГОЯВЛЕНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР

АРХІЄПИСКОП ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ СЕРГІЙ

АРХІЄПИСКОП РІВНЕНСЬКИЙ І ОСТРОЗЬКИЙ ІЛАРІОН

АРХІЄПИСКОП ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ І БОРИСПІЛЬСЬКИЙ ЕПІФАНІЙ

МИТРОПОЛИТ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ І ГАЛИЦЬКИЙ ІОАСАФ

АРХІЄПИСКОП ЖИТОМИРСЬКИЙ І ОВРУЦЬКИЙ ІЗЯСЛАВ

ЄПИСКОП ХАРКІВСЬКИЙ І БОГОДУХІВСЬКИЙ ЛАВРЕНТІЙ

{gallery}2012/05/sunod-13{/gallery}

____________

Дивіться також: Заява архієпископа Іова

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини