24 липня Православна Церква вшановує пам’ять святої рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени (969).
Цього року виповнюється 1050 років із дня упокоєння святої рівноапостольної Ольги.
З нагоди ювілею, у день пам’яті святої, 24 липня о 9 годині Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершить Божественну літургію у преділі на честь рівноапостольної княгині Ольги, який знаходиться на другому поверсі Свято-Володимирського кафедрального собору.
Запрошуємо вірян до спільної молитви та вшанування пам’яті рівноапостольної княгині Ольги – правительки Київської держави, яка багато потрудилася у поширенні Христової віри серед нашого народу.
«Величаємо тебе, свята рівноапостольна княгине Ольго, як зорю ранню, що із землі нашої засяяла, і світло віри православної народу своєму провістила». Такими словами православні українці прославляють свою святу княгиню Ольгу, адже своїм життям вона стала провісницею християнської ери на теренах Руси-України.
Її життя було сповнене великих подій та звершень. Початок правління княгині пов’язаний із її одруженням з київським князем Ігорем. Це сталося у 903 році. Від союзу з київським князем народився син Святослав, котрий був батьком святого рівноапостольного князя Володимира.
У 948 році князя Ігоря вбили древляни внаслідок конфлікту під час збирання данини. Тоді, оскільки син Святослав був дуже малим, Ольга стає повноправною правителькою Київської Руси.
Княгиня Ольга увійшла в історію як великий творець державного життя і культури Київської Руси. У 954 році княгиня Ольга з метою релігійного паломництва і дипломатичної місії вирушила до Царгороду.
Перебуваючи в Константинополі, свята княгиня мала можливість ознайомитися з величчю та красою православного богослужіння. У 955 р. Ольга прийняла хрещення, взявши собі християнське ім’я Єлена, на честь рівноапостольної Єлени, матері святого царя Костянтина Великого. Таїнство хрещення над нею звершив Патріарх Константинопольський Феофілакт, хрещеним батьком київської княгині став сам візантійський імператор Костянтин Багрянородний.
Прийнявши християнство, Ольга всіма засобами підтримувала своїх братів по вірі і трудилася на місіонерській ниві, знищуючи язичницьких ідолів, будуючи храми і проповідуючи ідеали Євангелія, які багатьом русичам западали в душу. Свого сина Святослава вона теж прагнула навернути до Христа, але, лояльний до християнства, він боявся робити цей крок, оскільки вважав, що його одноплемінники-язичники не зрозуміють його і будуть сміятися над ним. Вояка-Святослав, який проводив в походах більшу частину свого життя, до самої своєї трагічної загибелі в 972 році так і не став християнином.
Після повернення з Візантії Ольга утверджувала істинну віру в Київській Руси. Вона збудувала в Києві церкву в ім’я святителя Миколая, у Вітебську (тепер Білорусія) церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, започаткувала встановлення придорожних хрестів, які так і називаються Ольжиними. Упокоїлась свята княгиня Ольга у 969 році 11 липня (ст. стиль) 24 липня за новим, заповівши поховати її за християнським обрядом. Її нетлінні мощі спочивали в Десятинній церкві в Києві.
Свята Рівноапостольна княгиня Ольга була канонізована Православною Церквою в 1547 році.
Свята рівноапостольна велика княгине Ольго, моли Бога за нас!
Прес-центр Київської Патріархії
