Богослужіння у день пам’яті святого апостола і євангелиста Іоана Богослова

09 жовтня 2020 року, в день пам’яті святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, у Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва було звершено Божественну літургію.

З благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України літургію очолив архиєпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій у співслужінні духовенства храму.

Після прочитання євангелія архіпастир виголосив проповідь, у якій розповів про віру і любов святого Іоана, які в повній мірі проявлялися у його житті. Архієпископ Андрій зосередив увагу парафіян на головній чесноті, яку мав апостол Іоан – на любові. Апостол Любові, саме так Церква називає Іоана Богослова, завжди проповідував про любов і закликав всіх мати любов один до одного.

“Апостола Іоана Богослова зазвичай називають Апостолом Любові, тому що він переважно проповідував взаємну один до одного любов. Святий Іоан, сам пройнятий глибокою любов’ю до християн, дуже бажав, щоб між ними поширювалися мир і любов, а не ворожнеча і ненависть.

Передання розповідає, що коли він глибоко постарів і не міг ходити по різних країнах з проповіддю Євангелія, то сидячи в своєму домі постійно повторював тим що приходили до нього: “Діти, любіть один одного!”. Коли ж його питали, чому він так часто повторює ці слова, він відповідав: “Хто виконає заповідь любові, той виконає всі заповіді”. І в посланнях своїх до християн, які дійшли до нас, він часто повторював: Будемо любити Бога, бо Він перший полюбив нас. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов, бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить? Хто любить Бога, той повинен любити і ближнього свого, тому що, хто не любить брата свого, той цим показує, що не любить і Бога. Як Христос поклав за нас душу Свою, так і ми повинні покласти душі свої за братів: хто любить брата свого, той у світлі ходить, а хто ненавидить, той у темряві (1 Ін. 3:16; 4:7-21 та ін.). Так само і в Євангелії Іоан Богослов звертає, головним чином, увагу на ті випадки з життя Спасителя, в яких переважно виражалася любов Господа до всіх людей, а також до людей, які збуджують любов до Нього.

Які причини спонукають нас, щоб ми любили один одного? Перш за все, за своєю природою ми брати, тому що всі походимо від одного праотця – Адама, а на Небесах у нас загальний Отець – Бог. Значить, всі ми складаємо одну велику сім’ю і тому повинні любити один одного, як єдинокровні. Крім того, складаючи одну сім’ю людську, всі ми, будучи християнами, знаходимося в ще більш близькій спорідненості між собою, тому що, за вченням апостола Павла, ми є одне духовне тіло, у якого Глава – Христос (Рим. 12:5; Ефес.1:23; 4:15-16)” – відзначив архіпастир.

Проповідник закликав всіх до збільшення і зростання у любові, бо людина, яка має таку чесноту уподібнюється Богові, Який є Любов, і досягає єднання з Ним.

“Господь не тільки заповідав нам любити інших людей, але і явив в Самому Собі Свою Божественну любов до нас. Чого Він, будучи Богом, зійшов з Небес на землю і прийняв на Себе тлінну плоть нашу? З любові до нас, людей. Чому Він, невинний, піддався тяжким стражданням і був розіп’ятий на Хресті, як беззаконник? З тієї ж любові до нас. Чому Він довготерпить наші гріхи і не тільки милує нас, але ще і посилає нам різні дари благодаті? З любові до нас!

Ми повинні любити один одного ще й тому, що любов до ближніх має високу моральну гідність, робить християнина досконалим. Вона уподібнює нас Богові, тому що Бог є Любов. Бог у всьому діє по любові до Своїх творінь, особливо ж до нас, людей, яких Він так любить, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне (Ін. 3:16). Любов є джерело і сукупність всіх інших чеснот, а тому вона і вище всіх чеснот. Нині ж перебувають ці три, – пише апостол Павло, – віра, надія, любов; але більша з них любов (1 Кор. 13:13). Без любові всі наші знання, подвиги і сама віра не мають моральної ціни” – сказав у своїй проповіді архієпископ Андрій.

Богослужіння завершилося молебнем до апостола і євангелиста Іоана Богослова.