У самий день свята, 14 грудня, Святійший Владика відслужив Божественну літургію у Володимирському соборі.

Після літургії та подячного молебня від імені архіпастирів, духовенства та мирян Святійшого Владику привітав єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій:

“Ваша Святосте!

Сьогодні всі ми зібралися у цьому соборі для спільної молитви за Вас, свого Предстоятеля, з нагоди відзначення дня пам’яті святого праведного Філарета Милостивого та дня Вашого тезоіменитства.

Майже 70 років, як Ви носите ім’я Філарет, наречене Вам у чернечому постризі, майже 70 років перебуваєте у священному сані, й майже 58 років смиренно несете послух єпископства, та вже 25-й рік – подвиг патріаршества.

Ім’я Патріарха Філарета, на сьогоднішній день, перш за все асоціюється з образом великого борця за незалежну автокефальну Українську Православну Церкву у незалежній Українській Державі. І не тільки борця, а й того, який побудував Її, – найбільшу в Україні Православну Церкву Київського Патріархату, яка стала основою для отримання Томосу. Ім’я Патріарха Філарета асоціюється з розповсюдженням та утвердженням православ’я у всьому світі, неперевершений проповідник, цілитель душ, один з найбільших учителів християнства поряд зі святителем Іоаном Золотоустом. Ім’я Патріарха Філарета асоціюється з будівництвом храмів в Україні, їх оздобленням, розписуванням та прикрашенням. Створення монастирів, богословських шкіл, семінарій, академій. Підготовки кадрів для Церкви, їх виховання та надання їм освіти, висвячення священників та єпископів. Ім’я Патріарха Філарета асоціюється з благодійною опікою воїнами на сході та їх реабілітацією, опікою дітьми, убогими і малозабезпеченими людьми.

Як святий праведний Філарет володів великим багатством та був милостивим, так і Ви, Ваша Святосте, обдаровані Богом багатством чеснот, які щиро роздаєте. Чоловіколюбний Господь, допустив Філарету Праведному, подібно древньому угоднику Іову, піддатися спокусі, щоб і терпіння Святого могло проявитися подібно терпінню Іова, так і Вас гартує Господь уподібнюючись Іову Багатостраждальному. Той зазнав­ши позбавлення багатства, втрату дітей, хвороби і бідності, нападу від рабів, підступності від дружини, образ від друзів, у всьому виявився твердіший за будь-який камінь до Закону та Благодаті. Так само і Ви в продовж життя страждаєте, при чому, багаторазово від зрадників, які відбирали храми та майно, від хвороб, терпіли напади й побиття, гоніння за віру і правду.

При всіх цих умовах Ви, Ваша Святосте, виявилися твердим, як скеля, безвідмовним заступником скривджених під час «Майдану», безстрашним викривачем сильних світу цього, справжнім святителем, як Іоан Золотоустий, якого відлучили від Церкви на двох соборах, та звинуватили по сорока семи пунктах злочинів і заслали на край світу. Так і Вас звинувачували у розколі й піддали анафемі у той час, як Ви захищали незалежність Української Православної Церкви від Москви, а тепер від Константинополя. Минулої зими Вам кричали «осанна» та визнавали «Героєм України», називаючи духовним лідером нації, а вже літом – «розіпни, розіпни Його», ставши жертвою омани підступних людей, злочинців, проти яких правда – найстрашніша зброя. Прихильників Іоана Золотоустого було проголошено сектою іоанітів, так і нас – ваших синів, дочок і вірних «охрестили» розкольниками – філаретовцами. У древні часи ім’я святителя Золотоустого намагалися викорінити з Церкви й пам’яті людей, у наші дні на ім’я Патріарха Філарета діє, так звана, негласна заборона. У стінах ПЦУ не прийнято згадувати його, бо цим можна уразитися на небезпеку, – викликати гнів та немилість до себе від керівництва Церкви. Хоча на словах, нібито, люблять, шанують і називають «почесним патріархом».

Як написано про святого Іоана Золотоустого, так і у Вас, все Ваше життя стало втіленням усіх ваших проповідей, взірцем незламної мужності й відваги, незлобливості й терпеливості, непохитної віри та подяки у скорботах. Ось, ми звертаємося до Вас, Ваше Святительство, словами Іоана Золотоустого: «Ми просимо Ваших молитов. Ваші молитви – для нас стіна і твердиня! Молитва загасила вогняну піч. Молитва загородила пащі левів! Молитва відкрила рай…Такої твердині просимо у Вас, такої милості потребуємо».

Бажаємо Вам душевного миру, тілесної кріпості, довгих благословенних років життя і служіння на благо незалежної Української Церкви в незалежній Українській державі!

Ваше Святосте, нехай Бог дарує Вам многії і благії літа!

Митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф подарував Його Святості просфору та букет квітів.

Після вітання до присутніх з повчальним словом звернувся Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

Богослужіння завершилося многоліттям Патріарху, Українській Церкві та побожному українському народові. Святійший Патріарх також отримав численні особисті вітання від парафіян та подав присутнім у храмі першосвятительське благословення.

Прес-служба Київської Патріархії