31 січня 2021 року, у неділю 34-ту після П’ятидесятниці, та день пам’яті святителів Афанасія та Кирила, архієпископів Олександрійських, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі міста Києва.
Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння. Його Святості співслужили архієпископ Андрій та духовенство кафедрального собору.
За богослужінням Святійший Владика виголосив проповідь на тему євангельського читання про багатого юнака (Лк., 91 зач., 18, 18 – 27).
“Дорогі браття і сестри! Тільки що ми вислухали уривок із Євангелія, де один юнак звернувся до Господа Ісуса Христа з питанням: «Що треба зробити, щоб успадкувати життя вічне?» Юнак турбувався про вічне життя, а багато хто із сучасних християн знають, що вічне життя існує, а про нього не думають і не турбуються, і думають, що блаженне вічне життя прийде само собою. Але блаженне вічне життя не приходить воно само собою. Ось юнак і питав, що треба зробити, щоб успадкувати вічне життя.
І Господь сказав, що треба. А треба виконувати заповіді. Не перелюбствуй, не кради, не вбивай і не лжесвідчи, шануй батька і матір своїх. «Якщо ці заповіді виконаєш – успадкуєш вічне життя», сказав Господь юнакові. А він йому відповідає: «Все це я зробив, а чого мені ще не вистачає?» І Господь йому сказав, чого йому не вистачає. А не вистачало йому того, що він жив не для вічного життя, а заради багатства, накопичення його, тому він і заповіді виконував.
Саме тому Господь говорить юнакові: «Піди і продай своє майно і йди за мною». щоб показати йому, що його виконання заповідей було не заради вічного життя, а заради накопичення багатства, бо турбувався юнак тільки про земне, а не про вічне. І тут юнак засмутився, що йому потрібно роздати багатство, бо він думав про тимчасове.
Так і багато із нас християн, наче живуть і благочестиво, і виконують заповіді, і моляться, але для чого? Не заради вічного життя, а заради тимчасового, щоб на землі було жити добре. А яким буде життя після смерті, Господь знає. А треба самому піклуватися про своє вічне життя, блаженне життя. І тому треба думати про вічне життя, і тоді те, що ми робимо на землі, буде служити нам не заради земного благополуччя, а заради отримання вічного блаженного життя.
Ученики Ісуса Христа запитали його: «Хто може досягти цього?» А Господь сказав: «Для людини це неможливо». І правду сказав Господь – неможливо – тому що гріх людський тягне до землі, до земного благополуччя, а не до вічного майбутнього невидимого, туди не тягне, а тягне до земного благополуччя. І тому ученики, знаючи це із свого життєвого досвіду, і запитали: «Хто ж може тоді спастись?», а Господь відповів: «Для людини це неможливо, а для Бога все можливо». І ми бачимо із історії Церкви, і не тільки із історії Церкви, а й із сьогоденного життя, що є і немало таких людей, які ідуть цією праведною дорогою, але із допомогою благодаті Божої.
Тому треба молитися, щоб Господь дарував нам Божественну благодать. І коли з нами благодать, то неможливе стає можливим, і грішник стає святим, завдяки Божественній благодаті. І ми, грішні, завдяки Божественній благодаті отримуємо прощення своїх гріхів. Тому наше життя проходить не стільки у подвигах благочестя і святості, скільки в покаянні. Ми грішимо і тут же каємось. Господь прощає, а ми знову грішимо. І Господь знову прощає, тому що ми каємось. Тому покаяння – це є правильний життєвий шлях. Ми немічні і тому грішимо, але повинні каятись. І Господь через Своє людинолюбство, Свою Божественну любов простить і дарує нам те, що ми хочемо. А ми хочемо теж як і юнак вічного блаженного життя. хочемо? Хочемо. Можемо досягти? Можемо. Своїми силами? Ні – Божественною благодаттю.
Отже, будемо просити, щоб Господь не позбавив нас Божественної благодаті, а дарував нам рясно Божественну благодать і тоді ми досягнемо вічного блаженного життя. Богу нашому слава на віки віків”,– сказав у своїй проповіді Патріарх Філарет.
Після запричасного стиха проповідь виголосив клірик собору протоієрей Олександр Шмуригін.
Завершилося богослужіння молебнем до Пресвятої Богородиці, перед Її чудотворним образом «Несподівана Радість», під час якого підносились молитви, щоб Господь Бог простив нам наші гріхи, помилував і визволив людство від епідемії коронавірусу.
Також цього дня, за вечірнім богослужінням, Cвятійший Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.
Прес-служба Київської патріархії
