Офіційне повідомлення Юридичного відділу Київської Патріархії
З огляду на розповсюдження деякими Міністерствами (Міністерство юстиції України, Міністерство культури та інформаційної політики України) недостовірної інформації, вкотре повідомляємо про те, що ні релігійне об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату, ні релігійна організація «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» не припинили, а продовжують свою статутну діяльність. Релігійне об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату (надалі альтернативне УПЦ КП). Станом на 15 квітня 2020 року нараховує 11 єпархій (м. Київ, Київська, Одесько-Балтська, Дніпровська, Сумська, Полтавська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Білгородська, Східно-Молдовська), 300 парафій всередині України, Європейський деканат, парафії в США.
Не зважаючи на це, та на положення ст.35 Конституції України, держава України в особі Міністерства культури, молоді і спорту України вперто не визнає очевидний факт продовження існування незалежної Української Церкви в незалежній Українській державі.
Заяви про припинення діяльності УПЦ КП здійснюються не релігійним об’єднанням, а посадовими особами органів державної влади, які спочатку сформулювали в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацію про Київську Патріархію як про ліквідовану юридичну особу, без відповідних рішень засновника, а потім почали посилатися на неї.
Нажаль, у відповідях на звернення духовенства і мирян релігійного об’єднання Київського Патріархату щодо відновлення правоздатності релігійного центру – релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату», посадові особи Міністерства культури, молоді і спорту України продовжують посилатися на рішення Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року як на таке, що стало підставою для прийняття наказу від 30 січня 2019 року №54 «Про реєстрацію Статуту Релігійної Організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної церкви України)», та внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про, цитата «припинення шляхом об’єднання та приєднання» до релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви Київського Патріархату».
Спростовуючи ці твердження, викладені у листах від 19.03.2020 року № 1153/ОРГ-320/20/10.2, 27.03.2019 року № 4895/10.2, №1246/ОРГ-349/20/10.02, №1245/ОРГ-367/20/10.2, №1244/ОРГ-368/20/10.2; від 31.03.2020 року № 1261/11240/20.1-20/10.2 наголошуємо.
1. Постанова так званого Помісного собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року скасовує громадянські права, гарантовані Конституцією України, через що ні релігійною організацією «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» ні Патріархом Київським і всієї Руси-України як предстоятелем церкви нікуди не подавалась. Вчинення будь-яких дій на підставі цієї Постанови Київською Патріархією не ініційовувались. Більше того, вказаний документ в релігійному центрі відсутній. Підпис під оригіналом документу – Постановою, так званого, Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, що знаходиться у місті Стамбул, Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета та Митрополита Білгородського і Обоянського Іосафа було відкликано, через використання документу без відома Київської Патріархії, з ціллю порушення рівноправності громадян України залежно від їх релігійної приналежності до Київського Патріархату. Про зазначене 09 січня 2020 року, та 11 січня 2020 року поінформоване Міністерство культури, молоді і спорту України.
Зауважуємо, що згідно ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. За ст.35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. А тому скасування прав громадян України, які продовжують реалізовувати свободу світогляду і віросповідання у Київському Патріархаті, із посиланням на Постанову так званого Помісного собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, є недопустимими протиправними діями посадових осіб органу державної влади, до яких Київський Патріархат немає жодного відношення.
2. Припинення юридичної особи, якою є Київська Патріархія, здійснюється у двох взаємовиключних формах: реорганізація (злиття, приєднання, поділ і перетворення), або ліквідація. При цьому така форма реорганізації як об’єднання законом не передбачена.
Реорганізація і ліквідація не можуть підміняти одна одну.
Однак висновки Міністерства культури, молоді і спорту України, викладені у листах від 19.03.2020 року № 1153/ОРГ-320/20/10.2, від 27.03.2019 року № 4895/10.2, №1246/ОРГ-349/20/10.02, №1245/ОРГ-367/20/10.2, №1244/ОРГ-368/20/10.2; від 31.03.2020 року № 1261/11240/20.1-20/10.2 свідчать про підміну форми припинення Київської Патріархії із ліквідації, яка відбулась «де-факто», на реорганізацію, за яку незаконні дії видаються «де-юре». При чому спроба підмінити форми припинення здійснюється після завершення цієї процедури в часі.
Так, Міністерством визнається, що Яременко О.В., є головою комісії з припинення. Однак інформація про те, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб підприємців він зазначений як ліквідатор ,- у відповідях приховується. У той же час, у цих же листах Міністерством заявлено, що Київська Патріархія «об’єдналась і приєдналась» до Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної церкви України)», тобто є реорганізованою.
Виникає тоді запитання, на підставі чого Міністерством у Держреєстрі Яременко О.В. вказується ліквідатором.
Визначення Міністерством Яременка О.В. ліквідатором Київської Патріархії у реєстрі, і визначення його ж головою комісії з припинення (реорганізації) у листах здійснено ніби то із необережності, помилковості, несуттєвості, але зумисно, і має вкрай негативні наслідки. Адже у такому випадку він одноосібно виступає від імені Київської Патріархії в суді, пред’явивши витяг із Реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У той же при реорганізації юридичну особу у зносинах з третіми особами, та представництво від її імені в суді здійснюють голова комісії з припинення, її члени. Тобто таке представництво є паритетним, колегіальним, а не одноосібним. І у випадку наявності інформації в реєстрі про комісію із реорганізації, одноосібне представництво Яременко О.В. у судах, і виконання ним одноосібно усіх дій від імені комісії з реорганізації було б не можливим.
3. Юридична особа, що припиняється, відповідно до ч.1 ст.106 ЦК України, самостійно приймає рішення про створення комісії із реорганізації, визначає її склад, та повноваження. Прийняття такого рішення юридичною особою, до якої приєднуються в результаті реорганізації, законом не передбачено.
Натомість, Міністерство культури, молоді і спорту, у твердженнях про призначення комісії посилається на рішення від 27 липня 2019 року, цитата «вищого колегіального органу управління релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП», яким чомусь визначає Священний Синод Української Православної Церкви (Православної Церкви України). Однак Київська Патріархія не має жодного відношення до Священного Синоду ПЦУ. Більше того, вказаний орган не є засновником ні Київської Патріархії, ні релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)». А тому він неповноважний приймати рішення про створення комісії з припинення – реорганізації, за положеннями ст.106 ЦК України.
Засновником УПЦ КП є Помісний Собор.
Засновником ПЦУ є Помісний Об’єднавчий Собор.
Висновки Міністерства культури, молоді і спорту України про Священний Синод ПЦУ, як про орган, повноважний приймати рішення про припинення, не мають правових підстав.
4. Київська Патріархія є незалежним від іноземного, релігійним центром незалежного релігійного об’єднання. В силу закону, а саме ст.ст.8, 9 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», виступає засновником інших релігійних організацій, якими здійснює управління.
Підлеглість релігійних організацій релігійному центру в організаційних та канонічних питаннях знаходить своє вираження у розробці та погодженні установчих документів.
Установчі документи релігійного центру Київської Патріархії, як і інших релігійних організацій, засновником яких вона є, містять настанови щодо припинення.
За ч.1 ст.16 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов.
Статут Київської Патріархії не містить положень про можливість реорганізації. Не передбачають реорганізації і статути інших релігійних організацій.
Більше того, статус Української Православної Церкви Київського Патріархату як релігійного об’єднання, що має релігійним центром Патріархію, а керівником і предстоятелем якої є Патріарх Київський і всієї Руси-України, не передбачає можливості його реорганізації шляхом приєднання до Митрополії. Адже Митрополія перебуває у канонічній залежності від Патріарха і йому підпорядковується, а не навпаки. Тому Київська Патріархія не може бути приєднана до Київської Митрополії, а лише навпаки – Київська Митрополія може приєднатись до Патріархії.
5. Міністерство резюмує, що Київська Патріархія припинила свою діяльність 15 грудня 2018 року, на підставі постанови Помісного Собору УПЦ КП від 15 грудня 2018 року, та реорганізована способом приєднання до Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)».
Але за даними реєстру державна реєстрація Релігійної організації «Київська Митрополія Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» відбулась 30 січня 2019 року, тобто Митрополія виникла як суб’єкт цивільних правовідносин лише через 45 днів, після, визначеної Міністерством, дати припинення Київської Патріархії.
Тому приєднатись до юридичної особи, якої не існувало, не можливо. Як і не можливо зареєструвати інформацію про приєднання до юридичної особи, що виникла значно пізніше, ніж припинилась попередня.
6. Помісний Собор Київської Патріархії не приймав рішення про перехід його прав і обов’язків до будь-яких органів Православної церкви України, не вирішував питань про приєднання осіб та майна Київської Патріархії до будь-яких інших осіб та майна. А тому реєстрація правонаступництва є безпідставною.
Навпаки, Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату 20 червня 2019 року прийняв рішення про продовження діяльності релігійного об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату. Це означає продовження користування власністю в інтересах об’єднання.
Про це рішення неодноразово повідомлялось Міністерство культури України, Міністерство культури, молоді і спорту України, до якого подавались заяви про державну реєстрацію змін та відомостей до реєстру про відміну стану припинення Київської Патріархії, відповідно до ч.11 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб-фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» . Остання заява була направлена 18 березня 2020 року за вих №98 (поштове відправлення 0100178315050)
Однак реєстраційні дії за заявою предстоятеля церкви не виконуються.
Державна реєстрація фактично існуючої релігійної організації не відбувається, що вказує на дискримінаційне ставлення Міністерства до Київського Патріархату в порівнянні із іншими релігійними об’єднаннями, та надання неправомірних переваг у вчиненні реєстраційних дій іншій релігійній організації, зокрема Київській Митрополії Православної Церкви України.
7. Жодних судових рішень по суті поданих Київською Патріархією до Міністерства культури України позовів, станом на 15 квітня 2020 року,- не прийнято.
Ні в судовій справі 640/11678/19, ні в судовій справі № 640/14586/19, про які йдеться в листах, позовні заяви Патріархії не розглядалися через наявність запису в Держреєстрі про Яременка О.В. як про ліквідатора.
Дані обставини свідчать, що самі записи і посилання на них судів унеможливлюють правовий захист Київської Патріархії, та знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з правовим станом Патріархії.
Але навіть за таких умов, Новозаводським районним судом міста Чернігова 14 лютого 2020 року прийнято рішення у судовій справі № 761/28230/19, в якому зазначено, що позивач – дослівно, «є українським церковним діячем – Патріархом Київським і всієї Руси-України, керівником релігійної організації «Київська Патріархія УПЦ КП», тобто відіграє важливу роль у суспільному житті країни».
Однак не зважаючи на це, Міністерство обставин, визнаних судом, не визнає.
При відповіді на звернення Патріарха Київського і всієї Руси-України застосовує прийменник «почесний», а релігійну організацію, керівництво в якій станом на 14 лютого 2020 року суд виявив як факт, листами, що направляє упродовж 2019-2020 років,- спростовує.
Київська Патріархія, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, парафії і миряни продовжують звертатись до судів з метою поновлення правоздатності релігійного центру, і робитимуть це доти, допоки держава на визнає очевидний факт продовження діяльності релігійного об’єднання. І не забезпечить реалізацію права на свободу совісті вірян і духовенства Київського Патріархату.
Доказом волевиявлення Київського Патріархату про продовження існування слугують численні звернення до Міністерства, які, нажаль, поки що не знаходять правового реагування.
Деталізація викладених питань у цьому повідомленні є необхідністю, з огляду на масштаб негативних наслідків вчинюваних протиправних дій органу державної влади, яким є Міністерство культури, молоді і спорту України, та його посадових осіб. Нажаль, більша їх частина перебуває в юрисдикції кримінального права.
Так, виконавцем листів від 19.03.2020 року № 1153/ОРГ-320/20/10.2, 27.03.2019 року № 4895/10.2, №1246/ОРГ-349/20/10.02, №1245/ОРГ-367/20/10.2, №1244/ОРГ-368/20/10.2; від 31.03.2020 року № 1261/11240/20.1-20/10.2 вказаний Северенчук Богдан. Однак ця особа не зацікавлена в об’єктивному розгляді звернень Київського Патріархату, адже сама вчиняла протиправні реєстраційні дії із його ліквідації.
У результаті вчинення таких дій відносно Северенчука Б.В. ініційовано кримінальне провадження за ознаками злочину, склад якого передбачено ст. 362 КК України (витяг із ЄРДР додається). А тому участь вказаної особи в підготовці відповідей на звернення Київської Патріархії, Патріарха Київського і всієї Руси-України є нічим іншим, як способом приховати протиправні діяння.
З урахуванням вище викладеного, вкотре вимагаємо забезпечити реалізацію прав на свободу совісті та віросповідання громадян України, що входять до релігійного об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату, та змінити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань інформацію про Київську Патріархію із такої, що «припинена» на таку, що «не перебуває у стані припинення». Тим самим привести дані реєстру у відповідність до фактичного стану релігійної організації.
Юридичний відділ Київської Патріархії
