Парафія Покрови Пресвятої Богородиці с. Красної Слобідки на Київщині залишається в Київському Патріархаті

5 грудня 2021 року архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій з архіпастирським візитом відвідав парафію Покрови Пресвятої Богородиці села Красна Слобідка Обухівського району, що на Київщині.

Високопреосвященний владика Андрій у співслужінні настоятеля храму протоієрея Олександра Фадєєва та диякона Свято-Володимирського патріаршого кафедрального собору Макарія Фадєєва звершив у храмі Божественну літургію.

Під час богослужіння церковні піснеспіви виконував церковний хор парафії разом з співцями кліросного хору Володимирського собору м. Києва.

Наприкінці богослужіння архіпастир виголосив проповідь на тему євангельського зачала: притчі про нерозумного багатія, у якого добре вродила нива, через що той вирішив зламати житниці та побудувати більші. Богослужіння закінчилося спільним многоліттям.

У зв’язку з постійними утисками та погрозами рейдерського захоплення від представників Православної Церкви України (ПЦУ) настоятель храму протоієрей Олександр Фадєєв та церковна громада вирішили після літургії провести загальні збори парафії.

На цих зборах одноголосно було прийнято рішення залишитися в юрисдикції Української Православної Церкви Київського Патріархату на чолі з Предстоятелем Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом та у підпорядкуванні своєму правлячому архієрею.

Під час зборів настоятель храму протоієрей Олександр зазначив: «Наша церква освячувалася справжнім архієреєм, і зараз у нас справжній архієрей, він тримає присягу, ми теж тримаємо присягу Святійшому, Українській Церкві, – не Константинополю, не Москві, – а тут, нашій, Українській Церкві».

Після чого владика Андрій звернувся до всіх присутніх із таким повчанням: «Те, що ви, браття і сестри, вирішили залишитися в Київському Патріархаті, свідчить, що ви – розумні і побожні люди. Тому що є прості речі, які будь-яка людина по совісті своїй має розуміти, що служити потрібно своїй Церкві, своїй сім’ї, своїй землі і своїй Батьківщині. У нас є вже багато років свій Патріарх, який будує справжню автокефальну Православну Церкву, і в цьому йому допомагає Бог, а своїми священнодіями – і отець Олександр. Що ви так дружно тримаєтеся свого настоятеля, свідчить про те, що він хороший настоятель, хороший священник і ви поважаєте його, бо ви всі тут разом, і всі одноголосно підписали протокол із бажанням залишитися в Київському Патріархаті.

На жаль, є дуже багато людей, які мають меркантильні інтереси. Їм не важливо, кому підкорятися і кому служити: чи Москві, чи Константинополю. Але в будь-якому разі, де б не знаходився закордонний релігійний центр, це означає, що ніколи Церква не буде по-справжньому самостійною та незалежною. Так само як і держава. Якщо б у нас не було свого Президента, своєї Верховної Ради, Кабінету Міністрів, а всі вони були б у Москві чи в Константинополі, – можна було б назвати нашу Україну незалежною?! Ні! Ми маємо своє керівництво. Невже серед нас не знайдуться розумні люди, чесні й совісні, які зможуть керувати нашою державою? А тим більше Церквою, коли ми маємо такого Патріарха з величезним досвідом. Він біля престолу вже 71 рік. Немає і не було у всьому світі в історії християнства жодної людини, яка би служила біля престолу стільки років. До того ж – 56-й рік, відколи він очолює Українську Православну Церкву.

Значить, якщо Господь стільки років тримає його біля престолу, стільки років він є Предстоятелем Церкви, – то хіба Бог не розумніший від усіх нас, щоб руками Святійшого Філарета керувати Своєю Церквою? А якщо додати поважний вік Патріарха – майже 93 роки, це означає, що він дає багато духовного плоду. Ми знаємо зі Святого Писання, що наш вік – 70, від сили – 80 років. У той самий час багато хто шукає десь за морем чи десь на Півночі покровителів та керівників. І навіть готові віддавати їм багато що: і землі, і Церкву разом із храмами та майном. Такий храм, як у вас, не будується за місяць чи за рік. Не розписується так швидко. Потрібні багато часу, коштів та зусиль.

Чому ми маємо віддавати свої храми і церковне майно іншим взамін на вивіску «Автокефалія»? У Томосі таке слово написали, а незалежності не отримали. Як раніше були залежними від Москви, так тепер ПЦУ залежна від Константинополя. Ми маємо свою незалежну Церкву Київського Патріархату, бо в незалежній державі має бути незалежна Церква! Якщо Церква не буде служити своєму народу і своїй державі, то ця держава втратить рано чи пізно свою незалежність. Якщо люди будуть стояти за Українську Церкву, то, звичайно, такі люди будуть захищати свою Батьківщину, свою державу, свою землю і свої сім’ї.

Тому нехай Господь і надалі вам допомагає і благословляє на все добре. Щоб ваші сім’ї були дійсно християнськими, бо початок міцної держави – справжня християнська сім’я. Діти, які народжуватимуться в таких сім’ях, будуть виховуватися у християнських цінностях. Коли вони стануть дорослими, то насіння, закладене з дитинства в їхні серця, буде пробуджувати совість жити по правді» – сказав у своєму архіпастирському слові владика Андрій.