2 лютого 2020 року, у неділю 33-ту після П’ятидесятниці, про Закхея та день пам’яті преподобного Євфимія Великого, Святійший Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.
Напередодні воскресного дня, 1 лютого ввечері, Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння.
Його Святості співслужили єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.
За Божественною літургією Патріарх виголосив проповідь на тему Євангельського читання про зустріч Господа Ісуса Христа із митарем Закхеєм, яка завершилася покаянням Закхея і примиренням його з Богом (Лк., 94 зач., ХІХ, 1-10). Розмірковуючи над покаянням митаря Закхея Патріарх Філарет закликав вірян звернути увагу на те, що покаяння це не просто слова, але це діла, зміна нашого життя на краще.
“Наближається Великий піст, тому Церква готує нас до важливої події у житті кожного християнина – до покаяння. У сьогоднішньому євангельському читанні Церква показала в чому полягає істинне покаяння. Сутність покаяння полягає в тому щоб виправити своє життя, як виправив його Закхей. Цей ненависний народу митар Закхей змінив свій образ життя – був грабіжником, а став милосердним. Він ділом довів, що він виправився, бо половину майна роздав убогим, а кого скривдив – повернув вчетверо. Так само, як блудниця, яка приходила до Ісуса Христа, плакала, сльозами омивала ноги та мазала миром. І Господь простив їй, бо вона вже після того змінила образ свого життя.
Так і кожен із нас повинен робити, якщо людина кається в гріху, то вона повинна припинити чинити цей гріх. Але перш ніж покаятися у якомусь гріху потрібно знати, що він є в тобі. Треба щоб совість заговорила і викривала тебе в цьому гріху. А якщо людина свого гріха не знає, хоч і грішить, або виправдовує, то така людина покаятися не може, бо вона не визнає свої дії злом. Тому потрібно спочатку звернутися до Бога, збагнути свої гріхи, покаятися і змінити образ свого життя.
Тому, дорогі браття і сестри, ми повинні звертати увагу на свій образ життя на землі, тому що від цього способу життя на землі залежить наше майбутнє вічне життя, а вічного життя ніхто не може уникнути. Тому поки є час – потрібно каятися, треба вивчити свою душу, які ми? що в нас гріховного? що у нас злого? Ми повинні просити Бога, щоб Він допоміг нам покаятися, бо ми самі покаятися не можемо як треба, тому і співаємо у великопостових піснеспівах: «Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче!» Відкрий мені, Господи, ці двері покаяння, бо я сам не можу їх відкрити. Ти, Господи, Своєю Божественною благодаттю допоможи мені побачити свої гріхи і прости, Господи, мої гріхи, як Ти простив Закхею, як простив розбійника, як простив блудницю, як простив гонителя Савла, як простив апостола Петра, який тричі зрікся Тебе перед служанкою.
Господь всім прощає, тому Він і є Многомилостивий і милості цієї – безодня. А від нас вимагається тільки одне – усвідомлення свого гріха, молитовне звернення до Бога з покаянням і виправлення свого життя. Нехай Господь допоможе і нам підготуватися до Великого посту, і щоб ми змінили свій образ життя з гіршого на кращий” –сказав у своїй проповіді Патріарх Філарет.
Наприкінці Божественної літургії Патріарх очолив молебень до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість», під час якого виголосив молитву за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив нас від нашестя чужинців і дарував українському народу мир, єдність і Своє благословення.
Прес-служба Київської Патріархії
