9 січня 2022 року, у неділю після Різдва Христового та день пам’яті святого апостола, першомученика і архидиякона Стефана, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у храмі на честь ікони Божої Матері «Неопалима Купина» у Оболонському районі столиці.
Перед входом в храм Святійшого Владику зустрічали парафіяни храму, які піднесли йому хліб і букет квітів.
Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Віктор Мілейко, протоієрей Іоан Київський та протоієрей Богдан Вайда.
Після запричасного стиха проповідь виголосив настоятель храму протоієрей Віктор.
Божественна літургія завершилась чином славлення перед іконою Різдва Христового. Після чого, Патріарх Філарет звернувся до вірян з повчальним словом:
«Христос Народився! Дорогі браття і сестри! Поздоровляю вас зі святом Різдва Христового, початком нашого спасіння.
Коли ми святкуємо Різдво Христове, то у деяких із нас виникає питання: в яку плоть одягнувся Син Божий, коли народився? У ту плоть, які мали Адам і Єва будучи в раю? Чи в ту плоть в яку одягаємося ми після гріхопадіння? Тобто, чи в грішну плоть Христос одягнувся, чи в ту, яка не була грішною, а була в раю? Одягнувся Господь не в ту плоть яка була в раю, бо вона безгрішна і не потребувала спасіння, і не повинна була ні страждати, ні помирати. А Син Божий одягнувся, втілився в нашу гріховну природу, а по скільки Він у гріховну природу втілився, то ця природа страждала, голодніла, втомлювалася і перетерпіла смерть, бо вона гріховна. А Христос, як Безгрішний, не повинен ні страждати, ні помирати. А по скільки Він взяв гріхи світу на себе; а яким чином взяв? Прийняв на себе наші страждання і нашу смерть. Тому про Нього і говориться, що Син Божий, втілившись, взяв на себе гріхи світу, тобто, прийняв гріховну природу, яка може страждати і помирати. І ось цю природу Господь оновив. Коли Він оновив і в чому це виявилося оновлення людської природи? Оновив тоді, коли перетерпів страждання, будучи Безгрішним, і коли після смерті Воскрес, ось тоді Христос і оновив нашу природу. Тому що та природа, яка була в Христі Ісусі після Його Воскресіння із мертвих уже не помирала, не страждала і не страждає, і тепер ця природа, людська, знаходиться на небесах і сидить праворуч Бога Отця.
У нас виникає питання. Христос свою природу посадив, а ми грішні теж будемо прославлені чи не будемо? Будемо. А чому будемо? А тому що Христос людську природу визволив від гріха і посадив праворуч Отця. Так само, ми ж не згрішили як Адам і Єва? Не згрішили. А страждаємо і помираємо як Адам і Єва? Помираємо і страждаємо. Ось так точно ми будемо насолоджуватися наслідками нашого спасіння звершеного Господом Ісусом Христом; тіло буде нетлінним, душа буде праведна, свята, безгрішна. Коли? Тоді коли воскреснуть наші тіла. А душа може бути такою святою, очищеною від гріха, як і після воскресіння мертвих. І доказом того, що душі людські очищаються від гріха і стають святими на землі є наші преподобні отці Печерські. Ходимо в печери, кланяємося, бачимо нетлінні мощі. А що це означає? Значить якщо і тіло нетлінне, то і душа свята. І все це на землі. Ось так Господь нас напоумлює, дивіться на цих святих і ви будете такими. Коли будете такими? Коли Господь простить гріхи. Як їм простив і вони стали нетлінними, так і нам простить Господь гріхи і ми будемо такими як розбійник. Розбійник же був грішним, нічого доброго не зробив, а ввійшов у рай першим. А чому ми не можемо? І ми можемо, тому що Господь любить всіх, все своє творіння. Тому і ми маємо велику надію на те, що Господь і нас, через наше покаяння і своє безмірне, велике Чоловіколюбство простить нам гріхи, очистить, як очистив розбійника, і як простив блудницю, і як простив великого апостола Павла, яким був гонителем Христа, а потім став великим апостолом.
Так що і ми, дорогі браття і сестри, маємо таку ж саму надію. Віримо? Віримо! Грішимо? Грішимо! Але коли каємося, то Господь прощає і дає нам теж, що дав розбійнику, блудниці і апостолу Павлу. Така наша віра.
Але віра, це не означає мрія, що ми мріємо, що може так бути. Ні, ми не мрійники. Ми віримо в те, що Бог зробить, а в Бога немає нічого неможливого. Розбійника зробив святим? Зробив. Блудницю зробив цнотливою? Зробив, Божественною благодаттю. А нас, що не може? Чи нас менше любить ніж розбійника? І нас любить так само, бо ми теж Його творіння. І як Він те своє творіння полюбив і простив, через покаяння, так і нас любить, простить, але через покаяння. А якщо не будемо каятися в гріхах, то буде те, що із другим розбійником. Чому ж другого розбійника не простив, яка причина? А тому що не сказав: «Господи помилуй», як сказав перший розбійник: «Пом’яни мене, Господи, у Царстві Твоїм». Тому треба каятися.
І Різдво Христове нагадує нам про велику любов Бога до свого творіння. Що Він будучи Богом став людиною і принизив Себе, причому як принизив, народився як тварина в яслах, не знайшлося для Бога – Творця місця в домі, а змушений був лежати як немовля в яслах. Ось так принизив, для того, щоб нас визволити від гріха. Якщо Він це зроби так, то і нас спасе. І ми кожного року святкуючи Різдво Христове, дякуємо Христу Спасителю за Його благодіяння, за Його любов до свого творіння, не цілого творіння, а до кожного із нас. Ось ми стоїмо тут і кожного із нас Господь любить, і приведе до блаженного і вічного життя», – сказав у своєму слові Патріарх Філарет.
Настоятель храму подякував Святійшому Владиці за архіпастирський візит, за спільну молитву, а також Патріарх Філарет відзначив церковними нагородами парафіян храму.
Пресслужба Київської Патріархії
