19 серпня Православна Церква відзначає одне із двунадесятих свят – Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

З нагоди цього дня Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив уставні богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі м. Києва.

Напередодні, 18 серпня 2019 року, Патріарх Філарет відслужив Всенічне бдіння.

19 серпня 2019 року, в день свята Преображення Господнього, Святійший Патріарх Філарет звершив святкову Божественну літургію.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.

Звертаючись до віруючих, Святійший Владика пояснив значення Преображення Господнього:

“В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Православна Церква святкує Преображення Господа нашого Ісуса Христа. Що таке Преображення? Це подія, яка сталась в житті апостолів, коли Господь Ісус Христос показав славу Свого Божества. Він носив плоть, таку плоть, яку носимо і ми, і нічим не відрізнявся від нас, крім того, що був безгрішний. І тому всі люди бачили Ісуса Христа втіленого Сина Божого тільки як людину, а Божества Його не бачили, але бачили дії Божественної благодаті. Які дії? Чудеса творив: бісів виганяв, мертвих воскрешав, сліпим подавав зір, ходив по воді, втихомирював бурі на морі, насичував п’ятьма хлібами п’ять тисяч народу. Це була Божественна сила, Божественна благодать. а саму славу, в якій перебуває Божество, ніхто не бачив. І Христос показав цю славу трьом апостолам – Петру, Іоану і Якову.

Це були найулюбленіші учні Господа Ісуса Христа. Одного разу Він їх взяв і звів на гору Фавор. І там, на горі Фавор, з’явилися пророк Мойсей і пророк Ілля. Представники живих і мертвих. Мертвим був Мойсей, а живим був – Ілля. Бо як знаєте ви із Біблії, Мойсей був узятий з тілом на небеса на колісниці. Так ось ці два пророка явились на горі Фавор. І перед апостолами в присутності цих двох пророків Христос і показав славу Свого Божества. Славу, не саме Божество. Бо Божество неможливо пізнати, і ніхто із створених людей не може пізнати сутність Божественної природи, а може пізнавати тільки енергію, силу, яка виходить із цієї природи. Не саму природу, а благодать, силу, енергію, яка виходить із Божественної природи. Оце можуть бачити і ангели, можуть бачити і люди.

В результаті цього явлення Божественної слави, лице Ісуса Христа змінилося. Змінилося і стало сяяти так, як сонце. І як сказано в Євангелії, одяг Ісуса Христа став біліше за сніг, як сказано: «що і білильниця не може вибілити свій одяг». Таким бачили апостоли Ісуса Христа.

Для чого Господь показав свою славу? І чому раніше Він цього не робив? А тому що наближались страждання Ісуса Христа. І для того, щоб апостоли не спокусились, тобто не подумали, що вони сповідували Його – Бога, а Він не Бог, бо Його розіп’яли. Так ось, щоб апостоли не подумали так, що Він не Бог, а вірили, як вони і сповідували раніше, пам’ятаєте, Петро сказав, коли Христос запитав в апостолів: «За кого ви Мене вважаєте?», Петро сказав: «Ти Син Бога Живого». Так от, щоб в цьому не розчарувались апостоли, Господь і показав їм славу, що Він дійсно є Бог.

Але згадайте, коли Христа розіп’яли, як ученики, після цього Преображення, говорили? Лука і Клеопа, коли йшли з Єрусалима в Еммаус, і явився їх воскреслий Христос, то вони сказали, ми думали, що це той, який визволить Ізраїль, а виявилось, що Він не такий. Бачите, яка гріховна природа людська. Христос дав усі докази, що Він є Бог, Син Божий, творив чудеса, показав апостолам славу, а вони не вірили. Але, коли апостоли опинились у цій Божественній славі, то вони настільки були здивовані, що апостол Петро сказав: «Господи, як нам добре тут бути. Давай, поставимо три намети: Тобі один, Мойсею один і Іллі один». І сказано у Євангелії: «Сказав те, не розуміючи, що він говорить». А із хмари, коли це все відбувалося і пророки Ілля й Мойсей відійшли, із хмари апостоли почули голос Бога: «Це є Син Мій улюблений. Його слухайте!» Які ще докази треба, для того, щоб вірити в Ісуса Христа, як Сина Божого, як Бога? І славу показав, і чудеса творив, і Отець Небесний засвідчив, що «це є Син Мій улюблений».

Все Господь зробив для того, щоб ніякого сумніву не було в нікого, що Ісус Христос є не проста людина, а є Син Божий. І тому, апостоли хоч і бачили, але знаєте, як вони відреагували на те, коли Ісуса Христа взяли на суд первосвящеників, а потім і Пилата. Всі розбіглися, а апостол Петро служанці сказав: «Не знаю цього чоловіка!». А ти ж був на Фаворі, ти ж бачив славу Божества, ти ж сповідав, що це Син Божий, а чого ж жінці кажеш, що ти не знаєш цього чоловіка? Про що це говорить? Це говорить про те, що така наша людська природа гріховна! Бо вона, навіть при таких обставинах, показує свою слабкість, свою неміч, і свою гріховність.

І ще виникає питання, навколо якого були великі суперечки в Церкві. Це питання про світло. Яке було світло на Фаворі? Матеріальне, тобто як сонячне світло, чи інше – духовне світло? І були богослови, єпископи, які стверджували, що це було матеріальне світло, таке як ми бачимо своїми очима. І таким був Калабрійський Варлаам, який вчив, що фаворське світло – це матеріальне світло. Але Григорій Палама святитель, вчив не так, що це світло не матеріальне, а духовне світло. Яка різниця між матеріальним світлом і духовним світлом? Тим, яке було показано апостолам на Фаворі. Різниця та, що матеріальне світло може бачити кожна людина, яка має очі і має зір. А духовне світло може бачити тільки духовна людина. Що це значить? Що, наприклад, на Фаворі апостоли бачили світло, а якийсь би грішник, якби він там був, то він би це світло не побачив, тому що воно духовне. Духовне світло може бачити тільки людина духовна, а грішна людина не духовна, бачити це духовне світло не може. Так ось у цьому світлі і перебуває Бог, духовному світлі. Бог, сказано у Святому Письмі, «живе у світлі неприступному». Ось ці суперечки між Варлаамом Калабрійським і Григорієм Паламою закінчилися перемогою Григорія Палами. Церква сповідала, що фаворське світло – це не матеріальне світло, а це духовне світло, яке Господь показав апостолам для того, щоб вони переконались, що Ісус Христос є дійсно Син Божий.

Тому Преображення Господнє повинно утверджувати в нас віру в те, що Ісус Христос є Син Божий, Бог. І що Він існував, існує і буде існувати вічно, Він вічний. А раз Він вічний, то Він діяв тоді, коли ходив по землі Своїми ногами, Він діє і тепер. Тому ми і звертаємось до Нього в усіх бідах, скорботах, гріхах. Звертаємо до Нього і Він діє, і гріхи прощає, і хвороби виліковує, і обставини життя змінює, тому що Він – Бог. І ми повинні, дорогі браття і сестри, вірити у це і цією вірою жити.

Не просто думати, що є десь Бог. Бог не десь, а Бог всюди, і Він знає і наші помисли, і наші почуття, і наші діла раніше, ніж ми це зробили. І що цей Бог є любов. Така любов, яку навіть неможливо собі уявить, яка це безмежна любов. Бо Він самого тяжкого грішника, який нічого не зробив доброго, і того приймає у Царство Своє, і відпускає гріхи, і з грішника робить праведного. Хіба це не велика любов? Спробуйте ви полюбити ворога. Тяжко. І не кожна людина здібна любити ворога. А Христос сказав: «Любіть ворогів ваших». А ми не можемо ворога полюбити, тому що ми грішні. А Бог як незбагненна любов і такого любить. Розбійник хіба не такий був. А йому сказав: Перший будеш в раю». Отака любов Божественна.

І тому ми повинні сміливо, але зі смиренням приступати до Господа, просити Його прощення гріхів наших, і просити те, що нам треба. І Господь обов’язково, обов’язково, виконає, якщо будемо мати віру. Бо без віри неможливо досягти того, що досягає людина, яка має віру. Тому нехай Господь наш Ісус Христос змилується над нами, пошле нам Божественну благодать, яка укріпить в нас віру, і тоді ми з вірою будемо звертатися до Бога, і Господь допоможе нам в усьому. Йому слава на віки віків.

Після закінчення урочистого богослужіння Святійший Патріарх Філарет освятив яблука, виноград та інші плоди, принесені численними парафіянами Володимирського собору.

Прес-служба Київської Патріархії