Патріарше богослужіння у неділю 2-гу після Пасхи

26 квітня 2020 року, у неділю 2-гу після Пасхи та день пам’яті святого апостола Фоми, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Напередодні, 25 квітня ввечері, Святійший владика у соборі відслужив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Під час літургії, після прочитання Євангелія, Патріарх Філарет виголосив проповідь, у якій закликав вірян утверджуватись у вірі у Воскреслого заради людського спасіння Господа нашого Ісуса Христа.

“Ми тільки що прослухали Євангеліє від Іоана, в якому говориться про невір’я апостола Фоми у Воскресіння Господа Ісуса Христа. Але, коли детальніше вчитатись і вдуматись у те, що написано в Євангеліє, то приходимо до висновку, що не тільки апостол Фома не вірив у Воскресіння. А скажіть, апостоли повірили у Воскресіння Христове, коли жони-мироносиці прийшли і сказали, що вони бачили Господа? Повірили? Не повірили. Згадайте еммауських подорожніх, які йшли і розмовляли між собою про події тодішніх днів. Що вони говорили? «Ми думали, що це Той, Хто повинен визволити Ізраїль». Думали, а виходить, що помилились? Бо Він виявився не таким. Але, коли Ісус Христос явився апостолам, після Воскресіння, тоді вони повірили, що Він воскрес. Так само і Фома повірив, бо сказав «Господь мій і Бог мій!», але перед цим доторкнувся і до ран Його і до Його тіла. Та й Господь надав їм ще докази, що явився їм не духом, а явився воскреслим тілом. Які докази надав? Їв перед ними. Дух їсти не може, а Христос воскреслий їв для доказу. Не тому, що Йому треба було їсти. Йому не треба було вже їсти, Він їжі вже не потребував, а їв для того, щоб довести ученикам, що Він воскрес тілом.

А тепер порівняйте поведінку апостолів після Зішестя Святого Духа. Якщо раніше сиділи у світлиці за зачиненими дверима і боялись «заради страху юдейського», як написано в Євангеліє, то після Зішестя Святого Духа, коли благодать Святого Духа вселилась в апостолів, вже в них такого страху не було. І той же апостол Петро, який зі страху перед служанкою зрікся Христа і сказав: «не знаю цього чоловіка», а декілька годин перед цим клявся Господу: «я з Тобою готовий йти на смерть». А тут злякався служанки, а тепер, коли зійшла благодать Святого Духа, він не тільки служанок не боявся, він не боявся трьохтисячного натовпу і сміливо проповідував і свідчив, що Христос воскрес. І вже не він боявся первосвященників, книжників і фарисеїв, а первосвященики його боялись. Тому, що просили: «не проповідуй». Не проповідуй про що? Не проповідуй про Воскресіння. Чому про Воскресіння не проповідувати? А тому, що Воскресіння з мертвих є абсолютний доказ Божественності Ісуса Христа. Тому доказів більших не треба, для того, що довести, що Ісус Христос є Син Божий, бо Він Воскрес. Не Його воскресили, а Він сам воскресив себе, тому що Він Бог. Тому благодать, яка перебувала в апостолах, змінила їх всередині і душу, і тіло зробила таким, що вони не боялись ні страждань, ні смерті…

З цього, дорогі браття і сестри, треба робити для себе висновок. Який? Не втрачати Божественної благодаті! Отримали ми Божественну благодать? Отримали, в таїнстві Хрещення. Отримуємо ми Божественну благодать, коли молимось? Отримуємо. Коли причащаємось Тіла і Крові Христових отримуємо благодать? Отримуємо. І тому, ця благодать дає нам силу перемагати всі спокуси, всі біди. Але у той же час, ми можемо цю благодать і втрачати, і дуже часто ми благодать Божественну втрачаємо. І повертаємось у такий стан, в якому були апостоли до Зішестя Святого Духа на них” – сказав у своєму слові Патріарх.

Святійший владика звернув увагу слухачів на те, яким повинне бути ставлення християнина до пандемії коронавірусу. Святійший відзначив, що Бог попустив цю хворобу через наші гріхи, щоб привести людину до покаяння, щоб людство змінилося і стало кращим.

“Зараз, коли все людство переживає цю страшну епідемію коронавірусу, ставлення до цієї біди у всіх християн різне. Чому різне? А тому, що в одних в душі є Божественна благодать, і вони не бояться, а інших Божественна благодать покинула. Чому покинула? За гріхи. Нехай вони покопаються в своїй совісті і подивляться чи є там благодать. І побачать, що ніякої благодаті немає. Це якщо є совість. А якщо совісті немає, то і цього не побачать.

Але не треба ніколи забувати, що керує світом Бог, не ми, не держава, а Бог керує світом. І не тільки світом, а керує кожною людиною. Це не означає, що держава не має влади, не має сили, не має впливу. Має все. Так само, як і людина має багато можливостей, але не все залежить від людини і не все залежить від держави, а залежить все від Бога. І Бог попускає ці біди, бо якби Бог не попустив, нічого не було б. А Бог попустив. Для чого попустив Бог? Для того, щоб привести до кращого. До якого кращого? До покаяння у своїх гріхах, до оновлення самих себе. Оновити себе Божественною благодаттю так, як оновили себе апостоли, коли зійшов на них Дух Святий в день П’ятидесятниці.

Але це, дорогі браття і сестри, не значить, що від нас нічого не залежить. Треба застосовувати міри застереження чи ні? Треба, обов’язково треба. Бо це залежить від нас, як ми цього не будемо робити, то ми будемо байдужими, а байдужість це є великий гріх…

Ми молимось. Для чого ми молимось, якщо не від Бога залежить припинення цієї хвороби? А якщо ми молимось, значить ми віримо, що Бог може її припинити. Подумайте над цим. Молимось за припинення? Значить Бог може припинити. Не робіть гріха, не чиніть зла, тоді припинить.

Тому, дорогі браття і сестри, будемо молитись, каятись у своїх гріхах, кожен у своєму гріху. Але спочатку треба знайти свій гріх, бо не кожен знає свої гріхи, думає, що він безгрішний. І тоді Господь, який все бачить і все знає, змінить все, але з нашою участю. Тому, будемо молитись, просити Бога, щоб Він простив нам наші гріхи і визволив нас від цієї страшної біди” – сказав у свої проповіді Патріарх Філарет.

На запричасному із словом проповіді до вірян звернувся настоятель собору протоієрей Борис Табачек.

Після Божественної літургії була звершена панахида. Під час панахиди Церква усердно молилась за упокій душ ліквідаторів і всіх загиблих від Чорнобильської катастрофи, пам’ять яких сьогодні вшановується українським народом.

Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо. У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінні. Але оскільки нове явлення Спасителя було особливо заради апостола Фоми, то восьмий день після Пасхи називається неділею святого апостола Фоми.

За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії, утвердивши проповідь Євангелія мученицькою смертю.