22 грудня 2019 року, у 27-му неділю після П’ятидесятниці, коли Церква згадує зачаття прав. Анною Пресвятої Богородиці та вшанування ікони Божої Матері «Несподівана Радість», Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Його Святості співслужили єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство.

Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння.

За Божественною літургією, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, проповідь на недільне євангельське читання про зцілення десятьох прокажених виголосив єпископ Андрій. Владика зосередив увагу слухачів на тому, що всі ми хворіємо духовною проказою, тобто гріхами, і вилікуватися від цієї хвороби можна через послух, смирення і виконання заповідей Божих.

“Усі ми страждаємо духовною проказою, тобто гріхами: гордості, осудження, марнославства, суєтності, маловір’я, зла, лукавства, розпусти, нестриманості та іншими гріхами. Але головний з них – гордість, самолюбство. Саме гординя та егоїзм не дає людині бути вдячним. Тобто, отримала те, у чому мала потребу та швидко забула. Як же тут бути та чим цю гординю лікувати? Відповідь знаходимо у святих отців: «Послух – вище посту і молитви». Чому? Бо послух відсікає свою волю. Під послухом слід розуміти добросовісне виконання своїх обов’язків. Преподобний Симеон Новий Богослов радить всім починати з виконання заповідей святого Євангелія. Обов’язково маємо читати повчання святих отців” – закликав архієрей.

“Насправді, багато серед нас тих, хто не читає святе Євангеліє та повчання святих отців. А ті, що читають і намагаються виконувати заповіді Євангелія, можуть зрозуміти, що їх не так просто виконувати. Хто може похвалитися, що він подолав гордість, осудження, марнославство, заздрість? Хіба, духовно осліплена чи божевільна людина. З цього маємо усвідомити неміч свою, неспроможність без допомоги Божої подолати пристрасті свої. А це значить, – побачити себе, перед Богом та самих собою, хто ми є насправді: смертні, тлінні та страждальні, тобто, людська природа пошкоджена, і тому – хвора. Хіба у лікарні хворі осуджують один одного? Навпаки, – терплять і допомагають один одному. Коли ми побачимо свою нікчемність та зрозуміємо, що і інші люди так само страждають, тоді у нас не буде сміливості осуджувати один одного. Саме, такий стан – є початок справжнього смирення” – сказав у своїй проповіді єпископ Андрій.

По завершенні Божественної Літургії був відслужений молебень до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість».

Патріарх Філарет привітав парафіян храму зі святом на честь ікони Божої Матері «Несподівана Радість» та побажав, щоб Божа Матір подала і нам несподівану радість, як цьому грішному чоловікові, який молився до Неї.

Довідка:

22 грудня – Православна Церква прославляє ікону Божої Матері «Несподівана Радість».

Історія цієї ікони описана свят. Димитрієм Ростовським в його творі «Руно орошене».

Один чоловік, живучи грішно, все одно був прив’язаний до Божої Матері почуттям благоговійної любові і щоденно щиро молився перед Її іконою, з глибокою вірою вимовляючи слова, виголошені колись архангелом Гавриїлом: «Радуйся, Благодатна»!

Одного разу цей чоловік зібрався йти звершити гріховну справу і пішов до храму, щоб помолитись перед іконою Божої Матері. І коли він молився напав раптово на нього страх і жахаючись він побачив, що зображення Божої Матері рухається на святій іконі. У Божественного Младенця відкрились рани на руках, ногах і з боку із яких хлинула кров.

Впавши на землю, грішний чоловік закричав: О Владичице, хто це зробив? Ти та інші грішники, які знову розпинаєте гріхами своїми Мого Сина, як юдеї, – відповідала Богоматір.

Ви називаєте Мене милосердною. Навіщо ж ви зневажаєте мене своїми беззаконними справами? О Владичице, – відповідав цей грішник, – нехай мої гріхи не переможуть Твоєї невимовної благості. Ти єдина надія всіх грішних. Умоли за мене Сина Твого і Бога нашого.

Двічі повторювала Владичиця Свою молитву Младенцю Христу, але він залишався непохитним, поки, на кінець, на невідступну мольбу Пресвятої Владичиці не відповів: Я виконаю Твою просьбу. Нехай здійсниться бажання твоє, ради Тебе відпускаю цьому чоловікові його гріхи. Нехай же він в знак прощення поцілує Мої рани.

В ту ж мить грішник піднявся від землі із великою радістю поцілував рани Спасителя свого. З тих пір він почав жити побожно. Ця подія і стала приводом для віруючих до написання ікони Божої Матері «Несподівана Радість». На ній зображується чоловік, який молиться на колінах перед ликом Богоматері. Під зображенням Пресвятої Владичиці написані перші слова повісті: «Чоловік якийсь беззаконник…»

У Свято-Володимирському соборі чудотворний образ Божої Матері «Несподівана радість» – це один із багаточисельних списків цієї славної і знаної в Православному світі ікони. Ця Святиня в особливому ківоті розташована в передній правій частині собору. Перебуває в соборі з часів закінчення Великої Вітчизняної війни. Після кожного вечірнього богослужіння і недільної Божественної літургії перед Святою іконою звершується молебень. До Неї звертаються всі, які з вірою в своїх проханнях отримують несподівану радість.

Прес-служба Київської Патріархії