29 грудня 2019 року, у неділю 28-ту після Пятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.
Напередодні, у суботу ввечері, Святійший Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння, де відбулося чин наречення архімандрита Варсонофія на єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського.
Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство.
За богослужінням відбулася хіротонія архімандрита Варсонофія (Качана) клірика Хмельницької єпархії у єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського. Рішення про обрання нового єпископа Архієрейський Собор УПЦ КП ухвалив 27 грудня.
Перед початком Божественної літургії був звершений особливий чин, який є частиною архієрейської хіротонії. Кандидат у єпископський ступінь священства виголосив сповідання віри та дав обітниці берегти правила Апостолів, Вселенських і Помісних Соборів та отців Церкви. Завершився чин многоліттям Предстоятелю, архієреям, церковному народу та ставленику.
На завершення богослужіння, Святійший Патріарх Філарет звернувся з повчальним словом до єпископа Хмельницького і Кам’янець-Подільського Варсонофія і вручив йому архієрейський жезл.
«Преосвященний Варсонофіє, обраний єпископе на Хмельницьку кафедру. Насамперед, я хочу від імені архієрейського собору, від духовенства, від усієї пастви Київського Патріархату привітати тебе з обранням і поставленням на єпископа Київського Патріархату.
В тяжкий час для нашої Церкви став ти нашим архієреєм. Але, Господь наш Ісус Христос теж в нелегкі часи проповідував Євангеліє Христове. І далеко не всі слухали Господа Ісуса Христа, хоч Він воскрешав мертвих, сціляв хворих, виганяв бісів. А Йому казали: «біса маєш», «силою князя бісівського», і це говорили Сину Божому, безгрішному. І не треба дивуватися тому, що і на нас, архієреїв Київського Патріархату, духовенство і всіх віруючих говорять: «розкольники», «не благодатні», «не канонічні». Але ти не засмучуйся цим, бо немає в Церкві святого, який би не страждав у земному житті. Той, хто в земному житті не страждав і не страждає – Царства Небесного не отримає. І тому ти не засмучуйся.
Бог обирає на пастирське служіння достойних. Людська воля може поставляти єпископа, пресвітерів, дияконів, але вона не може зробити з них достойних пастирів. А достойність єпископа знаходиться не в ньому самому, а в обранні його Богом, даруванні йому дарів Святого Духа. Коли на церковне служіння поставляються негідні люди, а таких багато, то це означає, що вони поставляються не з волі Божої, а по попущені Божому.
Якщо в перші віки християнства мало хто мав сумнів, що єпископ це людина духовна, то в наш час, до звання єпископства люди відносяться чисто формально. Церква, свідомості людей перетворилась в якусь установу. Християни прийнявши святе хрещення забувають часто, що вони є новий людський рід. Але Церква при всій великій кількості грішників ніколи не може жити без праведників. І в наш час в Церкві є святі люди. Служіння істинного пастиря, голос якого є голосом совісті світу, голосом Церкви Христової, завжди сповнена тяжкими стражданнями і безкровним мучеництвом.
Улюблений у Христі брат, пам’ятай, що єпископське служіння це дуже тяжкий Хрест. В наш час, особливо це стосується єпископів Київського Патріархату, в той же час, наше служіння славне бо воно є співпрацею на Церковній ниві де діє сам Бог. Ось зверніть увагу, звершується Таїнство Євхаристії. Хто перетворює хліб у Тіло Христове і вино у Кров? Кожний християнин скаже: «Дух Святий» і це правильно. Але може Дух Святий без єпископа або без священика перетворити хліб у Тіло? Не може. Тому, з цього і витікає, яке значення має наше служіння, бо без нашої участі і хліб не стане Тілом і вино не стане Кров’ю, хоч все це звершує не людина, а звершує Бог дією Божественної благодаті.
Кожний єпископ повинен постійно слідкувати за собою і за своїм життям і давати оцінку своїм діям, словам і думкам, чи відповідають вони званні єпископа, чи не відповідають. Ти дав обітницю перед Богом і всією Церквою, що будеш жити в мирі з єпископами і шанувати їх як братів. Не підходь до цієї обітниці чисто формально, як це роблять переважна більшість єпископів. Намагайся бути в мирі і єдності зі всіма і Благодать Божа буде з тобою, вона буде допомагати тобі у всі дні служіння твого. І ніколи не забувай, яким би довгим не було земне життя, а воно має кінець, а вічне життя немає кінця. Коли будеш ти в тяжкому стані і залишить тебе Благодать Святого Духа і ти відчуєш цю тяжкість на душі без Благодаті Святого Духа, уяви собі, о цей стан буде вічним, якщо ми не будемо у Царстві Небесному, а в Царстві Небесному одна радість, мир, злагода і любов.
А тепер прийми цей архіпастирський жезл і від даної тобі Благодаті Святого Духа благослови цей віруючий, благочестивий відданий Богу православний народ».
За традицією новопоставлений ієрарх подав віруючим своє перше архіпастирське благословення.
Прес-служба Київської Патріархії
