Святійшому Владиці співслужили настоятель собору протоієрей Борис Табачек та соборне духовенство.

Після Божественної Літургії, згідно усталеної  традиції було звершено чин малого освячення води.

Переполовення – половина П’ятидесятниці – середина 50 днів між святами Пасхи та зішестя Святого Духа. Назву свята Церква запозичила з Євангелія, яке благовістить про Ісуса Христа, що Він, у дні Свого земного життя, на третій рік Своєї Євангельської проповіді, в переполовення Старозаповітного свята Кущів, увійшов у храм і навчав (Ін. 7, 14-36). 

Від божественного вчення Господа переполовення стало святом для Церкви Христової. Юдеї, чуючи навчання, сказане Господом у свято, «дивувались і казали: Як Він знає Писання, не вчившись?» (Ін. 7, 15). «Багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?» (Ін. 7, 31). «Багато хто казали» про Ісуса Христа: «Він точно пророк» (Ін. 7, 40). «Інші говорили: це Христос» (Ін. 7, 41).

Цим вченням Господь ясно показав Себе Месією, ходатаєм Бога й людей, законодавцем і рівним Богові Отцеві. Це вчення Ісуса Христа, відповідно половині П’ятидесятниці, що поєднує Пасху і свято зішестя Святого Духа, передвіщає і про близький час зішестя Святого Духа, тому що «в останній день свята», під час якого Господь був у храмі й учив, Він Сам передвістив про Святого Духа, «Якого мали прийняти віруючі в Ісуса Христа» (Ін. 7, 37-39). Таким чином, Переполовення П’ятидесятниці є явленням Божественної сили і мудрості Спасителя, як Месії, що зіслав Святого Духа.

Згадуючи Божественне вчення Ісуса Христа, промовлене Ним у П’ятидесятницю, яке Господь уподібнює воді, яка «подає грішникові, що прагне спасіння, життя й мудрість», Церква в день Переполовення після Літургії звершує мале водосвяття, просячи Господа напоїти спраглі душі водами благочестя, як Він «кликав, говорячи: коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п’є!» (Ін. 7, 37).