Патріарше богослужіння в день пам`яті святих апостолів Петра і Павла

12 липня 2020 року, у неділю 5-ту після П’ятидесятниці та день пам’яті святих і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив святкову Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному соборі.

Напередодні недільного дня, 11 липня, Патріарх Філарет відслужив Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили архієпископ Андрій та духовенство храму.

Після прочитання Євангелія Святійший Патріарх Філарет виголосив проповідь:

В імя Отця, Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Православна Церква святкує память двох великих апостолів, яких називає Первоверховними – апостола Петра і апостола Павла.

Апостол Петро належав до дванадцяти учеників Ісуса Христа. А Павло, навпаки, був гонителем Ісуса Христа і християн. І на цих двох апостолів, Церква показує нам гріховність людську і людську неміч з одного боку, а з другого боку показує силу Божественної благодаті. Що може благодать Божа зробити з людиною, яка цю благодать приймає. І прикладом є апостол Павло – гонитель, грішна людина, який бачив чудеса Ісуса Христа і не повірив. А Божественна благодать із цього грішника зробила великого апостола, який заснував стільки Церков, скільки не заснував ні один апостол.

Сам апостол Павло про себе сказав: «що це не Я зробив, а це Божественна благодать», – але до цього додав, – «але потрудився більше ніж вони». Хто вони? Апостоли. Він потрудився багато, але зробила все це Божественна благодать. Насамперед, ця Божественна благодать із грішника зробила Його апостолом, коли Христос явився йому в дорозі в Дамаск. Савл питає: «Хто ти Господи»? А Господь каже: «Я той, Кого ти гониш». Відкинув апостол Павло цей заклик Господа? Ні. Пішов в Дамаск і там прийняв хрещення від апостола Ананія. Після цього став проповідувати Євангеліє по всій Римській імперії. І все це завдяки тому, що Божественну благодать не відкинув, а прийняв у своє серце і вона керувала Ним, коли Він засновував Церкви. Легко Йому було? Гнали Його, били, у вязницю кидали, а Він проповідував, не відступав, а навпаки, наполегливіше проповідував Воскресіння Господа Ісуса Христа.

Візьмемо другого апостола Петра, який перший сповідав Ісуса Христа Сином Божим. Памятаєте, в Євангелії, коли Христос запитав: «А ви за кого Мене вважаєте»? І тоді ніхто інший, а апостол Петро сказав: «Ти – Син Бога Живого». А потім Господь сказав: «Що не плоть і кров відкрила Тобі, що Я Син Божий, а Отець Небесний, Який на небесах». Тобто, Петро сповідав Христа Сином Божим не від себе, а тому що відкрив Йому Отець Небесний. Але дивіться яка неміч людська. Ти сповідував, що це Син Божий, а перед служанкою кажеш: «Не знаю цього Чоловіка». А згадайте, що було перед цим, коли Христос говорив про Свої страждання. Петро сказав, що готовий на смерть за Ним йти, а через деякий час каже: «не знаю цього Чоловіка». Ось це людська неміч. Але Божественна благодать в тій самій людині показує зовсім інше. Коли той же апостол Петро перед трьох тисячним натовпом юдеїв проповідував про Воскресіння Ісуса Христа. Не боявся, служниці злякався, а трьох тисячного натовпу не злякався. Чому? Діяла Божественна благодать. І вже не Він боявся юдеїв, а юдеї Його боялися, бо первосвященики і книжники просили, апостола Петра, не проповідуй про Воскресіння Христове. Чому не проповідуй про Воскресіння? А тому, що, якщо Христос Воскрес, то це дійсно Син Божий, а ви не вірите в Нього. І апостол Петро проявляв цю Божественну благодать протягом всієї подальшої проповіді Євангелія.

Згадайте, коли до Нього підійшов каліка і просив у Нього грошей. А Петро каже: «грошей не маю, а те що маю даю, встань і йди», і каліка встав і пішов. Що це діяла людська сила? Людська сила зріклась перед служанкою, а Божественна благодать повернула каліки здоровя. І це тільки як приклад. А вся діяльність апостола Петра і Павла, і всіх апостолів супроводжувалася чудесами, тобто, явним виявленням дії Божественної сили.

Вірили в Ісуса Христа, як Спасителя і Сина Божого не тому, що рибалки були такі мудрі, які переконували філософів. Ні, прості були рибалки, але переконували філософів. Яким чином? Через чудеса. Коли звершували чудеса і філософи бачили це, то нічого не могли протиставити проти цього. Свої слова пусті, хоч вони мудрі і велимовні, але чудес не могли творити, а ці прості рибалки Божественною благодаттю творили чудеса. То кому люди будуть вірити? Тим, хто творить чудеса, чи тим хто говорить красиво? Безбожники, радянські, красиво говорили, що Бога немає, а Божественна благодать діяла так, що і в роки гоніння люди вірили в існування Бога, незважаючи на те, що радянська влада і атеїсти переконливо доводити, що Бога нема. А Божественна благодать робила протилежне. Тому Церква існувала і була міцною, і була чистою, чистішою ніж зараз, тому що в гоніннях і стражданнях виявляється більше Божественна сила, Божественна благодать чим у благоденстві.

Тому, дорогі браття і сестри, ми повинні турбуватися про те, щоб благодать Божа, яку ми отримали в хрещенні, щоб вона нас не покидала. А вона часто нас покидає. Чому покидає? Тому, що ми грішимо, говоримо не правду, турбуємося про земне, а не про небесне, а треба більше думати про вічне. Тому, коли ми йдемо не правдивими дорогами, кривими, Божественна благодать нас покидає. Для того, щоб вона не покинула нас треба боротися з гріхом. Кожна людина, як показує приклад апостолів, грішна. Ніхто не може сказати, що в мене гріха немає. Такої людини немає на світі, яка б не мала гріха. Якщо апостоли мали гріхи, то що говорити про нас.

Тому, нам треба більше звертати увагу на своє внутрішнє життя. Зверніть увагу на молитви, які читаємо ранком і ввечері, вони всі покаянні. Ми каємося у свої гріхах протягом дня чи протягом свого життя. Коли ми боримося із своїм гріхом, то тоді благодать Божа повертається до нас, а коли благодать повертається, то вона вже діє в нас і тоді ми звершуємо те, що багатьох дивує. Як і апостоли звершували те, що дивувало багатьох язичників і вони наверталися до Бога.

Нехай святі Первоверховні апостоли Петро і Павло, які пройшли цей земний шлях, знають дороги земні, нехай вони допоможуть нам своїми молитвами, щоб Господь, як їм допомагав, так, щоб їх молитвами допоміг і нам йти тією дорогою, яку накреслив Господь, якою йшли святі апостоли і заповідували нам. Богу нашому слава на віки віків. Амінь.

Святкове богослужіння завершилося урочистим молебнем до святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

Прес-служба Київської Патріархії

Наступна

Патріарх Філарет взяв участь у засіданні Поважної Ради відзнаки «Орден Святого Пантелеймона»

13.07.2020
13 липня 2020 року Святійший Патріарх Філарет взяв участь у черговому засіданні Поважної Ради громадської організації Відзнака за професіоналізм та милосердя «Орден Святого Пантелеймона», яке відбулося у форматі відео-конференції на платформі ZOOM. Члени Поважної Ради, під головуванням п. Василя Князевича, обговорили попередні результати конкурсного відбору 2019-2020 рр. на присудження Відзнак […]