23 січня 2020 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відзначає своє 91-ліття від дня народження. З цієї нагоди у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва Предстоятель Київського Патріархату звершив Божественну літургію.
Його Святості співслужили: митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, єпископ Харківський і Богодухівський Ілля, єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Сумський і Охтирський Никодим, єпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл, єпископ Хмельницький і Кам’янець- Подільський Варсонофій, єпископ Одеський і Балтський Никон та духовенство.
Після літургії та подячного молебня від імені єпископату, духовенства і вірян Української Православної Церкви Київського Патріархату до Предстоятеля зі словом вітання звернувся єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій.
“Ваша Святосте!
Прийміть щирі вітання, у день Вашого народження, у знак великої поваги до Вас, як Патріарха та духовного наставника вірних Київського Патріархату і всього українського народу, взірця подвижницької праці в ім’я служіння Богові та Церкві.
Сьогодні, ми свідчимо про Вас, про Ваші труди не стільки для того, щоби прославляти Вас, бо ми знаємо, що Ви не шукаєте славу від людей. Ми свідчимо перед Богом, всією Церквою та усіма тут присутніми, що Ви добрий виноградар, бо за заповіддю Господньою нам належить дякувати за благодіяння і говорити правду.
Господь сподобив Вас народитися в селі Благодатному Донецької області, де зараз йде війна. У 1946 р., після закінчення середньої школи, Ви вступаєте одразу до 3-го класу Одеської духовної семінарії, яку закінчили з відзнакою. Після, вступили до Московської духовної академії. 1,5 року провчившись Ви вирішуєте стати ченцем, і вже, 1 січня 1950 року прийняли чернечий постриг. Через 2 тижні Святійшим Патріархом Олексієм були рукопокладені в сан ієродиякона, через рік – у сан ієромонаха.
У 1952 р. закінчили Московську духовну академію з вченим ступенем кандидата богослов’я і залишилися у стінах академії нести послух викладача. Вченою Радою академії Вам було присвоєно звання доцента. Пізніше, – возведені у сан архімандрита та призначені ректором Київської духовної семінарії.
У 1960 р. архімандрита Філарета призначають керуючим справами Українського Екзархату і настоятелем Свято-Володимирського кафедрального собору в м. Києві.
4 лютого 1962 р. відбулася Ваша хіротонія на єпископа, вікарія Ленінградської єпархії, з дорученням керувати Ризькою єпархією. Виконували обов’язки Екзарха Середньої Європи, згодом призначені єпископом Віденським і Австрійським, пізніше – єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії та ректором Московської духовної академії і семінарії.
14 травня 1966 р. Вас возведено у сан архієпископа і призначено Екзархом України, архієпископом Київським і Галицьким, постійним членом Священного Синоду, а у 1968 р.- возведено у сан митрополита. Після смерті Патріарха Пимена, Священний Синод Вас обирає Місцеблюстителем на Московський Патріарший Престол. У 1990 р. Ви були головою Помісного Собору РПЦ. Через деякий час, саме за Вашою ініціативою та наполегливістю УПЦ отримала від РПЦ самостійність і незалежність в управлінні. Після цього український єпископат одноголосно обрав вас Предстоятелем Української Православної Церкви з титулом Митрополит Київський і всієї України.
Після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. рішення про проголошення України незалежною державою, знову ж таки за Вашою ініціативою на початку листопада 1991 р. відбувся Всеукраїнський Помісний Собор УПЦ, який одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність. Ця подія стала початком великої боротьби за автокефалію Української Православної Церкви.
25 червня 1992 р. відбувся Всеукраїнський Помісний Собор, на якому проголошено об’єднання частини Української Православної Церкви і Української Автокефальної Православної Церкви в єдину Українську Православну Церкву Київського Патріархату на, якому Вас було обрано Заступником Патріарха Київського і всієї Руси-України. У жовтні 1995 року на Всеукраїнському Помісному Соборі митрополита Філарета обрано Патріархом Київським і всієї Руси-України.
У свій час, Вами було докладено багато зусиль для канонізації i приєднання до лику святих великого Київського Митрополита Петра Могили, преподобних Іова і Феодосія Манявських, святителя Арсенія Мацієвича, митрополита Ростовського, преподобного Меркурія Бригинського. За роки патріаршества, Ви об’їхали з архіпастирськими візитами майже всю Україну та багаторазово бували за її межами.
За дієвої участі Святійшого Патріарха Філарета постали з руїн Михайлівський Золотоверхий монастир, храми Успіння Пресвятої Богородиці (Пирогоща), Різдва Христового та багато інших храмів у Києві й по всій Україні.
Починаючи з двохтисячного року вийшло Ваших творінь 13 томів повного зібрання послань, проповідей, виступів, звернень і доповідей. Завдяки наполегливій Вашій праці було перекладено всі богослужбові книги, які потрібні для відправи богослужінь та писання святих отців, а це – понад 100 томів.
Ви, Ваша Святосте, попри всі нападки та інтриги, боролися і продовжуєте боротися за зміцнення Помісної Православної Церкви Київського Патріархату.
Схиляємо голови свої з визнанням і подякою за ваші труди, молитви та різні, у тому числі, духовні плоди, бо Господь благословив Вас на плідну працю у винограднику Христовому, щоб нести Божу науку своєму народові.
Нехай Всемилостивий Господь, Який поклав на Вас почесний, але водночас, важливий для нас і всього українського народу хрест патріаршого служіння, благодатною допомогою укріпить Вас нести цей тягар відповідальної праці.
Ми щиро і від душі дякуємо за Ваші мудрі поради, небагатослівні, але в яких кожне слово може торкнутися душі; дякуємо за щиру участь, за чуйність, за зворушливу увагу до всіх наших справ і проблем, за делікатні докори і терплячі настанови, за Ваші молитви, а головне – за Любов якою Ви щедро наділяєте кожного.
Сійте ж у серцях людських добро,
Ми Вам щиро хочемо побажати,
Щоб зерно це щедро проросло.
Хай Господь здоров’я посилає,
Радості й щастя додає.
Дух Святий над Вами хай витає,
Бо добрим архіпастирем Ви є.
Хай додасть наснаги Вам і сили,
Хай панує спокій, мир, добро,
Щоб Ви довго Господу служили
І в житті щоб горя не було!
Нехай Вас завжди береже Господь, на многії і благії літа!”
Єпископ Андрій подарував Святійшому Владиці просфору та букет квітів.
Після цього до присутніх з повчальним словом звернувся Святійший Патріарх Філарет:
«Ваші Преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Насамперед, я дякую Богові за те, що Він дає мені здоров’я та сили. А якщо Бог дає, то для чого? Для того щоб трудитися. Я сам собі часто кажу: «Хочеш лежати, можеш лежати але будеш хворіти. А якщо не хочеш хворіти, то тоді працюй і Господь дасть сили». Так ось Господь дає мені сили. І ви бачите це. Дає сили значить треба працювати. Кому служити? Служити своїй Церкві, Українській, незалежній. Ви бачите, яка зараз боротьба йде за знищення Київського Патріархату. Чому хочуть знищити Київський Патріархат? А тому що Патріархат – це незалежна Церква, а митрополія – це залежна Церква від якогось Патріархату, чи то Московського чи Константинопольського. А ми хочемо мати в Україні незалежну Церкву. Таку ж Церкву, яку мають інші народи: і Греки, і Румуни, і Серби, і Грузини, і Росіяни. Ми нічого не хочемо більшого ніж вони. А вони хочуть знищити нас і підкорити, щоб ми їм служили, а ми хочемо служити своєму народу, своїй Державі, мати свою мову, зберігати свою культуру, о цього ми хочемо. Маємо ми на це право? Всі скажуть: «Звичайно маємо». Ну якщо ми маємо право, то чого ви нам перешкоджаєте? А перешкода велика і хочуть знищити Київський Патріархат, але не можуть знищити.
Ви пам’ятаєте початок 2019-го року, ми залишилися з владикою Іоасафом, два архієреї із Київського Патріархату, а всі зрадили. А сьогодні вже дев’ять архієреїв. Церква зростає, але зростає не тільки кількість архієреїв, а й прихильників Київського Патріархату, духовенства, мирян.
Ось по соціологічним дослідженням Київський Патріархат підтримує – 7% населення України в той час, коли Православну Церкву України – 13%, Московський Патріархат – 10%. Бачите, навіть в стані боротьби проти Київського Патріархату, населення – 7% підтримує, але це початок.
Ми теж починали з владикою Яковом, покійним, два нас було, а став великий Київський Патріархат з яким почались рахувати і фактично йому дали Томос. Не ПЦУ, а дали Томос Київському Патріархату, тому що він став великим. А тепер його хочуть знищити, а ми не дамо знищити Київський Патріархат, не дамо. Ми вже почали його розбудовувати і розбудуємо так, що буде одна в Україні Українська Православна Церква, тому що така воля Божа. А в чому ми бачимо що така воля Божа, а не інша? А тому що Бог дав нам Державу. Звідкіля ми отримали Українську Державу, що ми воювали, революцію робили? Ні! Як манну з неба отримали Українську Державу 1991 році. Якщо Бог дав нам Державу, то це означає, що в цій Державі повинна бути і незалежна Церква. Ось в цьому і полягає правда Божа, а Бога перемогти ніхто не може, ніяка людська сила. Тому ми і твердо стоїмо на цьому шляху і йдемо по ньому впевненістю і з вірою, що ми досягнемо тієї мети, яку поставив нам Бог.
Кого нам боятися? Боятися треба гріха, не правди боятися, а всього іншого не треба нічого боятися, тому що з нами Бог. Мученики не боялися, коли їх мучили, вони страждали, відсікали їм голови, але вони помираючи перемагали і ми шануємо всіх мучеників, за те, що вони настільки були сильними духом і вірою, що і смерть їх не зламала. Так і нас, дав нам Бог Державу, дав Церкву і ми будемо берегти і служити. І в цьому полягає наше служіння і архієрейське, і священиче, і взагалі віра наша полягає в тому, щоб бути в Церкві і жити Церквою і жити праведно заради слави Божої, заради вічного блаженного життя. Для нас головне не земне життя воно рано чи пізно закінчиться, а головне вічне життя. У вічне життя увійде кожна людина, тільки в яке вічне життя. Ми хочемо увійти у блаженне вічне життя, а для того щоб увійти в таке життя треба працювати, треба любити, треба жити по правді, а не ходити кривими дорогами. Бо багато християн називають себе християнами, а нічого християнського в душі немає, одна не правда. Не дай Бог нам йти такою дорогою.
Нехай нам Господь допомагає служити Церкві, служити своєму народу і досягти вічного блаженного життя» – сказав у своєму слові Святійший владика.
Завершилися урочистості козацьким многоліттям на честь Патріарха.
Після богослужіння єпископат, священники та парафіяни мали змогу особисто привітати Патріарха Філарет з днем народження.
