Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Поздоровляю вас з нашим храмовим святом на честь рівноапостольного великого князя Володимира, а також поздоровляю з 1031-ою річницею хрещення киян. Як ми знаємо з історії, християнство прийшло на нашу землю прийшло ще в першому столітті, коли тут на наших горах побував св. ап. Андрій Первозванний. І рівноапостольні Кирило і Мефодій проповідували тут, і князь Аскольд приймав хрещення у Константинополі, і особливо велика княгиня Ольга, так що християнство на нашій землі було і до князя Володимира. І навіть єпископи від скіфів були на першому Вселенському соборі. Але чому ми шануємо пам’ять рівноапостольного князя Володимира? Чим його діяльність відрізняється від діяльності тих же Кирила і Мефодія, тієї ж Ольги, Аскольда?
Відрізняється тим, що князь Володимир зробив християнство державною релігією, тобто Русь-Україна стала християнською країною. Русь в Європу не приймали, і Візантія не хотіла з нашими предками, мати щось спільне, бо наші предки – язичники, а вони – християни, і тому не хотіли мати ніяких зв’язків з язичниками. Тому Великий князь Володимир зробив нашу руську державу християнською, і через це ми його шануємо як просвітителя Руси.
Князь Володимир, прийнявши хрещення, змінив і життя своїх людей. Це було не формальним хрещенням і прийняттям християнства, це було зміна образу життя. Наприклад сам святий Володимир був блудником і жорстокою людиною, а коли прийняв християнство став дуже доброю людиною, піклувався про всіх людей та прощав багатьох розбійників. Хрещення Київської Руси нагадує нам те велике хрещення наших предків у цих дніпровських водах. Вони відмовилися від неправди, відмовилися від нечестивих богів та змінили своє нечестиве життя на благочестиве і святе, тому Русь стала святою.
Святкуючи хрещення Русі ми повинні пам’ятати, що християнство повинно бути не на словах, а потрібно жити згідно християнської віри. Зараз ми бачимо, що багато називає себе християнином, але справжнього християнського життя мало. В Україні є активне релігійне життя, активніше, якщо порівнювати з Європою. В той же час існує багато гріхів і неправди. І через цю неправду, яка є і в Церкві і в Державі, ми і страждаємо. І як ми повинні ставитися до цього? Мовчати? Ні, християнин повинен боротися з усяким злом і гріхом, і насамперед з гріхом у самому собі.
Наше сьогоднішнє святкування Хрещення Київської Русі нагадує нам, що ми повинні бути справжніми християнами, жити по правді, любити свою землю, любити свою сім’ю, любити свій народ, і найголовніше любити Бога, і тоді ми зможемо успадкувати вічне і блаженне життя у Царстві Божому.