24 травня 2020 року, у неділю 6-ту після Пасхи про сліпого, а також в день пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія учителів слов’янських, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральому патріаршому соборі міста Києва у співслужінні єпископа Андрія та духовенства кафедрального особру.
За Божественною літургією Святійший владика звернувся до присутніх у храмі з повчальною проповіддю на тему євангельського читання про сліпого (Ін., 34 зач., IX, 1-38). Патріарх зосередив увагу вірян на необхідності мати духовні очі, щоб бачити благі діла Божі:
“Христос Воскрес!
Дорогі браття і сестри, тільки що ми послухали в Євангелії про повернення Господом Ісусом Христом зору сліпонародженому, але перед цим ученики спитали свого Учителя: «хто згрішив чи батьки, чи він, що народився сліпим?». Це свідчить про те, що діти іноді народжуються хворими не за свої гріхи, а за гріхи своїх батьків, тому батьки повинні бути дбайливими, обережними, не грішити, щоб діти за вас не страждали.
Треба звернути свою увагу на те, що Ісус Христос повернув зір людині, яка ніколи не бачила світу, тобто звершив явне чудо. І книжники і фарисеї бачили це і стали досліджувати чи правда це, що цей чоловік народився сліпим. І ви чули як вони допитували і самого сліпонародженого, і його батьків, і людей, які були свідками цього чуда, і переконалися що дійсно ця людина народилася сліпою. Але в той же час стала бачити і зір повернув саме Ісус Христос. Здавалося б що ті, що досліджували, повинні були увірувати в Ісуса Христа як у Бога, бо Він звершив неможливе для людини. Наука медична може лікувати зір, але давати зір людині, яка ніколи не бачила, не може, а Христос зробив це, тому що Він – Бог. Якби Він не був Богом, то Він би цього не зробив, а будучи Богом, він повернув зір сліпонародженому. Але книжники і фарисеї не повірили цьому, тому що вони є духовними сліпцями, бо вони хоч і бачили ці події, але духовними очима не бачили. Бачили чудо, тілесними очима, а серцем, розумом не повірили, що це створив Бог.
Це не просто духовна сліпота, це є гріх, який не прощається ні в цьому віці, ні в майбутньому, бо це є хула на Святого Духа. Чому ж хула на Святого Духа не прощається, і в чому полягає ця хула? Хула полягає в тому, що коли людина бачить божественне чудо, і при цьому відкидає Бога – ось це є хула на Святого Духа. Є духовні сліпці і іншого роду, це ми з вами. У чому полягає наша духовна сліпота? У тому, що ми не бачимо своїх гріхів. Багато хто каже: «живу, як всі», а своїх гріхів не бачить. Це є дуже небезпечно для людини, тому що людина не може покаятися. Чому не може покаятися? Тому, що не знає в чому їй каятися, вона живе як всі і нічого особливого у собі не бачить. Людина, яка не кається, не отримає прощення гріхів від Бога. І саме в цьому є для нас небезпека, не тому, що Бог не може простити, Бог може простити, Він простив і розбійника, і блудницю, і Савла гонителя, прощав всіх, бо вони каялися. Якщо ж ми не каємося, то Господь не може простити, і тоді покарає за гріхи або на землі, і це краще, або покарає після смерті, а там буде вічне покарання – це набагато тяжче, вічно мучитися.
Тому, дорогі браття і сестри, треба мати не тільки тілесний зір, а ще треба мати духовні очі і бачити, насамперед, свої гріхи. І якщо ми будемо мати духовні очі, то будемо бачити і події, які відбуваються у світі, так як треба бачити, а не так як нам часто підносять засоби масової інформації, і тоді будемо іти дорогою правди. А дорога правди завжди веде до Бога і до вічного блаженного життя. І хто стоїть на дорозі правди, тим Господь допомагає своєю божественною благодаттю, і такі люди нічого не бояться в житті, бо знають що з ними Бог”.
Богослужіння завершилося молебнем до святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву за визволення від епідемії коронавірусу, щоб Всемилостивий Господь Бог простив нам наші гріхи, був милостивим до нас і зберіг від небезпечної хвороби.
