Молитва за Крим
05 грудня 2017
диякон Михаїл Омельян
2

24 листопада Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет до Дня Гідності і Свободи нагородив Андрія Щекуна, координатора руху «Євромайдан-Крим», та Віктора Мержвинського, активіста руху «Євромайдан-Крим», учасника АТО, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня за заслуги з відродження духовності в Україні та важливу роль в утвердженні української церкви в Криму. Медалями «За жертовність і любов до України» патріарх Філарет нагородив двох кримчан, активістів руху «Євромайдан-Крим», які зараз служать у лавах Збройних сил України і безпосередньо залучені до виконання бойових завдань на півдні та сході України, – Вельдара Шукурджиєва та Олександра Кравченка.

Кореспондентам ІА «Голос Криму» та газети «Кримська світлиця» в ході цієї зустрічі і нагородження вдалося поспілкуватися зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом.

— Ваша Святосте, рік тому Ви з ініціативи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій звернулися до голови УПЦ МП митрополита Онуфрія, закликавши його зробити все можливе для того, щоб українські в'язні Росії були звільнені та повернулися до своїх родин. При цьому було зазначено, що УПЦ МП у Криму та на окупованих теренах Донбасу єдина має можливість безперешкодної діяльності, перебуває в контакті з "владою" і може впливати на неї. Чи є вже наслідки цього звернення? Чи можна говорити про те, що Вас почув митрополит Онуфрій?

— Ми зверталися до митрополита Онуфрія з метою, щоб він звернувся до Патріарха Кирила, який би клопотав перед Путіним про звільнення конкретної особи і це вже все давно виконано. Але нещодавно Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернулася з відкритим листом до Папи Римського, до Вселенського Патріарха, до Конференції європейських Церков, до Патріарха Кирила, до Ради рабинів Європи і до імама мусульман з проханням посприяти у визволенні заручників, які тримаються на Донбасі й в інших місцях. І, як ви знаєте, Путін пообіцяв усіх цих заручників відпустити. Про це говорили і на російському телебаченні, і в Україні. Тобто ми зробили крок і отримали обіцянку, що до кінця цього року всіх заручників випустять. “Всіх на всіх”. Отже, ми маємо перший результат від цієї роботи.

— Якщо не говорити про це спільне звернення, чи бачите Ви в Онуфрії партнера? Це може бути та людина, яка сприятиме звільненню політв’язнів?

— Справа в тому, що митрополит Онуфрій може тільки звернутися до свого глави, до свого Патріарха Кирила, а вже від Патріарха Кирила залежить, слухатиме він митрополита Онуфрія, чи ні. Один раз він почув – одного випустили. А звернення, про яке я говорив, було не митрополита Онуфрія, а звернення Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

— У Криму після окупації було відібрано два храми УПЦ КП, проводяться постійні атаки на кафедральний собор у Сімферополі, було спалено дачний будинок владики Климента. Не виключено, що Кримську єпархію УПЦ КП позбавлятимуть майна і надалі: це стає цілком очевидним у світлі останніх подій довкола її приміщень у Сімферополі. Як у цих випадках може захищатися Церква і як вона може запобігати наростанню цієї тенденції?

— Ми повинні звертатися насамперед до влади Криму, щоб вони не робили цього. Московський Патріархат УПЦ постійно жаліється, що нібито Київський Патріархат захоплює їхні храми. Ми храми не захоплюємо, а храми переходять самі добровільно до нас. А от між вірянами УПЦ МП іде боротьба. І тут треба відрізняти: боротьба йде не між вірянами УПЦ КП і УПЦ МП, а саме між вірянами УПЦ МП. Київський Патріархат не втручається в цю боротьбу, але ми приймаємо до нашого Патріархату тих, хто до нас хоче прийти.

Так ось, якщо ви турбуєтеся про вірян в Україні, то чому ж ви не турбуєтеся про вірян-українців на окупованій території — в Криму і на Донбасі? У цьому випадку йдеться про Крим. Якщо ви хочете, щоб справедливість була по всій Україні, то докладайте зусиль, щоб і в Криму цього не було. А ви цього не робите. Лазар же не захищає? Так, не захищає. Але хоче, щоб на материковій частині України приймали справедливі закони стосовно їхньої Церкви

Хочуть, щоб не називали їх Церквою агресора? Хочуть. А народні депутати хочуть назвати цю Церкву в Україні церквою агресора.

Так-от, якщо ви хочете, щоб було мирно, – не робіть несправедливості на окупованій території: і в Криму, і на Донбасі. Тому треба звільняти і Крим, і Донбас від окупації. І жити в мирі й злагоді і в Росії, і в Україні. Ми – окремі держави, в яких існують окремі помісні Церкви, і ми повинні бути між собою в мирних відносинах, насамперед Церкви, а звідси — народи і держави. Ось така наша позиція. 

Ми за мир, але за справедливий мир. А що значить справедливий мир? Справедливий мир — це перш за все повернення окупованих територій і Донбасу, і Криму. Тоді це буде справедливий мир. А якщо ви, будучи гарантом недоторканності нашої території, відібрали в нас Крим, то про який мир може йтися? Мир повинен бути справедливим, бо коли він справедливий — він міцний.

— Ваша Святосте, в Україні наприкінці жовтня сталася визначна подія – до столиці з кримського полону прибули заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров, які були звільнені за результатом домовленостей між президентами РФ і Туреччини – Володимиром Путіним і Реджепом Ердоганом. Тим часом архієпископ Климент стукає в усі можливі і неможливі двері, намагаючись добитися звільнення решти українських бранців Росії – Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олексія Чирнія, Олександра Костенка, Андрія Коломійця та ін., але складається враження, що цілому світу просто байдуже. Навіть у Криму його не пускають до ув'язненого за любов до України вірянина Володимира Балуха як архієрея – лише як приватну особу, однак і при цьому створюють перешкоди. Що може робити Церква у цій ситуації?

— Те, що Церква небайдужа до того конфлікту, який відбувається в Криму, – всі знають. І владика Климент від самого початку брав активну участь у протистоянні захопленню Криму. Тепер він бере активну участь насамперед у захисті інтересів Київського Патріархату в Криму. Ми хочемо, щоб ті парафії в Криму, які належать до Київського Патріархату, нормально існували, щоб наше майно, майно єпархіального управління, не чіпали. Це – суто церковні інтереси.

Але владика Климент бере участь і в захисті журналістів. Чому? Заради справедливості, і тому, що журналісти й церкву захищають. Отже, владика захищав і буде захищати. Перешкоди, які там будуть, а їх там багато, з вашою допомогою, з допомогою журналістів, владика буде долати, пробивати ті стіни, які там будують проти нас. 

Ми ніколи не повинні забувати, що в історії правда перемагала, перемагає і буде перемагати. І хто стоїть на боці правди, той – переможець, а хто на боці неправди — той переможений. Це — аксіома. Чому? Тому що Бога перемогти неможливо. А Бог там, де правда. Отже, той, хто захищає правду, може бути впевнений, що він буде переможцем. А хто захищає неправду, той рано чи пізно буде переможений з допомогою Божою. А як? Господь створить такі умови, що неправда буде переможена.

— Сьогодні в Криму українська мова і культура зазнають утисків. В умовах фактичної зачистки української освіти в Криму цій ситуації могла б зарадити українська Церква – наприклад, запроваджуючи недільні школи, де дітей навчали б української мови, літератури, історії тощо. Таким шляхом, скажімо, йшла вірменська Церква в Криму як до, так і після його окупації. Знаємо, що УПЦ КП має інтерактивні школи на материковій частині України. Чи може ця практика бути використана на окупованих територіях? 

— Те, що в Україні українська мова є державною, всі знають. Але якби проблеми не було, то ми б це питання і не порушували. Треба хотіти. Українці повинні захищати свої права. Європа ж турбується про права людини. Тому й права українського населення Криму теж повинні захищатися, зокрема й щодо української мови. Не тільки кримськотатарська мова, а й українська потребує захисту в Криму.

— Ви шість разів були в Криму. Віряни з теплотою згадують Ваші візити. Що б ви хотіли сказати тим кримчанам, які зараз перебувають на окупованій території і залишаються вірними Україні, а насамперед тим, хто відвідує церкви УПЦ КП.

— Ми на кожному богослужінні молимося за владику Климента, за духовенство, парафіян і всіх українців у Криму. Молимо Бога, щоб укріпив їх духовно, простив гріхи (вільні й невільні) і визволив від нашестя іноплемінних.

Ми повинні твердо вірити, що Бог не тільки є, а Він діє, направляє все на краще. Якщо і дозволяє злу перемагати, то тільки тимчасово і щоб привести до кращого. Тому нам треба чекати кращого, до чого нас приведе Бог.

— У грудні цього року газеті “Кримська світлиця” виповнюється 25 років. Що б Ви хотіли побажати редакційному колективу видання та її читачам?

— Хочу подякувати редакції за те, що вона в складних умовах усе ж виконує свої обов’язки і доносить правду до населення Криму про те, що відбувається і в самому Криму, і в Україні, і в світі. Тому я бажаю, щоб Господь і надалі благословляв редакцію “Кримської світлиці” на подальшу успішну працю.

Спілкувалися Людмила Щекун та Віктор Мержвинський

Фото С. Юрченка

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини