Проповідь у Неділю всіх святих землі Української
19 червня 2017
Костянтин Москалюк
Dsc 3125

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

В  минулу неділю Православна Церква згадувала пам'ять всіх святих. У цю неділю Українська Церква святкує пам'ять українських святих. Хто ж належить до українських святих? Звичайно, ми згадуємо насамперед апостола Андрія Первозванного, який проповідував Євангеліє на нашій землі. До українських святих належать кримські мученики, і, звичайно, ми назвемо і великого князя Володимира,  і велику княгиню Ольгу, і святого київського князя Аскольда. І святителя Михаїла, преподобних печерських, святителя Петра Могилу, святителя Іова, сучасних святих, і преподобного Амфілохія, і, звичайно, преподобного Іова Почаївського.

І хіба тільки оці святі, яких згадує Церква у своїх молитвах? Якби це було так, то дуже бідні плоди Святого Духа. Але до святих належать не тільки ті святі, які знаходяться в календарі і яким Церква звершує богослужіння. До святих належать всі християни, які ввійшли у Царство Небесне. Всі, кого Господь прийняв у Царство Небесне, всі вони є святими. Чому ж всі, кого Господь прийняв у Царство Небесне, є святі? А тому що в Царстві Небесному не святого бути не може. Згадайте притчу Ісуса Христа, коли Він прийшов на весільну вечерю і побачив чоловіка, який був не у весільній одежі. І сказав: «Як ти сюди потрапив, не маючи весільної одежі?». Це означає: як ти, будучи грішником, увійшов у Царство Небесне? Це означає, що ніякий грішник у Царство Небесне не попаде. А хто ж тоді належить до оцих святих, які в Царстві Небеснім? Насамперед ті, які мають віру, правдиво православну віру у Святу Трійцю і нашого Спасителя. По-друге, це ті, які виконують заповіді Божі, і насамперед заповідь про любов до Бога і до ближніх. І по-третє, це ті, кому Господь простив гріхи. Ось якщо Господь простив гріхи, то ця людина ввійшла в Царство Небесне. А раз вона  ввійшла в Царство Небесне, то вона і свята. І тому в Царстві Небесному безліч святих. І наші предки теж ввійшли в Царство Небесне і належать до собору святих.

Тому Церква закликає кожного з нас: хочете ввійти в Царство Небесне, майте віру і майте любов. Якщо ж маємо віру і маємо любов, і якщо Господь простив нам гріхи, то  ми можемо, сподіваючись на милість Божу, ввійти в Царство Небесне і теж бути святими. Ось тут дивіться кожний на себе: хочете ви після смерті ввійти в Царство Небесне чи не хочете? І кожен скаже, що хоче ввійти в Царство Небесне. А якщо ти хочеш, можеш ти ввійти чи не можеш? Можеш ввійти. А що для цього потрібно? А для цього потрібно мати віру, таку віру в Бога, якої не мав Адам. Бо Адам дияволу повірив, а Богові не повірив.

Тому нам насамперед треба мати віру. Але яку віру? Що існує Бог? Це віра мертва. А якщо віра мертва, то людина з мертвою вірою в Царство Боже не ввійде. Треба мати живу віру. А яка це жива віра? А жива віра – це та, яка рухає нами, коли ми діємо у своєму житті під впливом нашої віри. І наша віра, жива віра, виявляється в любові. Тому Господь і сказав, що найбільшою заповіддю є любов до Бога і любов до ближнього. Так-от цією любов’ю наш народ жив і живе – любов’ю до Бога і любов’ю до ближнього.

Ми сьогодні згадуємо українське козацтво, яке на цьому місці поклало свої душі за нашу віру і за нашу землю, за нашу Батьківщину. Ось оці козаки, які лежать тут, мали вони віру чи не мали? І ніхто із нас не скаже, що козаки, які загинули тут, не мали віри. Бо вони за віру православну боролись. Мали вони любов? Якби не мали любові, то життя б своє не віддали. А вони життя віддали. Ісус Христос сказав: «Ніхто не має більшої любові, як той, хто душу (тобто життя) віддасть свою за друзів своїх». То вони віддали життя своє за свій народ? Віддали. Значить, любили. І єдиною перешкодою для входження в Царство Небесне є гріхи, наші і наших предків. І якщо Господь за молитвами Церкви простив їм гріхи, то вони святі, і пам’ять їх ми звершуємо як святих. І це все було  в історії.

 А тепер, в наш час, благодать Святого Духа діє чи не діє? Дорогі браття і сестри, діє, та ще й як діє! Згадайте часи безбожного атеїзму, який був тиск на народ. Як людей примушували не вірити в Бога, не вірити у вічне життя, не вірити Церкві. Але ж Церква збереглася! Завдяки благодаті Святого Духа, який діяв невидимо. Бо як Бог невидимий, так і благодать Святого Духа невидима. Багато людей невіруючих кажуть: якщо Бог невидимий, то може, його і нема? То може, і благодать невидима, то може, її й нема? Якщо так розмірковувати, то скажіть, а любов видима? Ви можете любов бачити? Не можете любов бачити. А хто із нас скаже, що любові нема? Ніхто не скаже, що любові нема. Але ж вона невидима. Тобто і невидиме є реальним. Оце ця невидима любов, яка спонукається благодаттю Святого Духа, діяла і в часи атеїзму і діє зараз.

Іде війна, і молоді люди, і люди похилого віку ідуть і йдуть на схід, на Донбас. Якою силою вони рухаються в цьому напрямку? Вони рухаються Божественною благодаттю і любов’ю до своєї Батьківщини. Бо якби вони не любили Україну, то вони б життя за Україну не віддали. А скільки вже українців віддали своє життя за волю України? Багато, і ще багато віддасть. Як  доказ того, що вони палають любов’ю до своєї землі, до своєї сім’ї, до свого народу.

Тому згадуючи козаків, які загинули за Україну на цьому місці, ми також шануємо пам’ять і тих, хто загинув на Донбасі і хто і нині захищає нашу землю від агресора. І виникає питання: так хто ж у цій війні переможе? Агресор чи жертва агресії? Переможе той, з ким Бог, отой і переможе. А з ким Бог? З правдою чи з неправдою Бог? Ніхто не скаже, що Бог з неправдою. Ніхто не скаже, що Бог зі злом. А скажуть, що Бог там, де є правда, і там, де добро. Там є Бог. А там, де нема правди, де нема добра, там Бога нема. А якщо Бога нема, то хіба може агресор, не маючи Бога, перемогти? Ніколи. Зброя – не завжди перевага. Згадайте Другу світову війну, яким озброєним був Гітлер. Але він був нацистом,  людиноненависником, знищував людей у газових камерах, поневолював народи, а мав велику зброю. А закінчив самогубством, бо сам себе вбив.

Так і нинішній агресор. Кінець буде такий самий – буде переможений, переможений Богом, тому що правди там нема. Тому ви повинні бути переконані в тому, що перемога буде нашою. Бо з нами правда, а підтвердженням нашої правди є те, що ми зброю свою ядерну віддали, ми миролюбива країна. Україна ніколи в історії не захоплювала чужі території, бо миролюбива. Але свою землю боронила завжди. І доказом є оці козаки, які лежать на цій священній землі.

Тому і нині, будучи миролюбивою країною, ми свідчимо, що правда з нами. І тому й переконані, що перемога буде з нами, бо з нами Бог. І будемо, дорогі браття і сестри, молитись до всіх українських святих, щоб вони допомогли нам, як вони вже робили це в історії, і особливо Божа Матір. Тому український народ особливо шанує Божу Матір, і тому на нашій українській землі так багато храмів на честь Покрова Божої Матері. І  нехай же Божа Матір разом з усіма українськими святими молиться за нас, щоб Господь послав нашому народу і нашій країні мир і злагоду, Йому слава навіки віків.

Слава Ісусу Христу і слава Україні!

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини