У п’ятницю першої седмиці Великого посту Патріарх Філарет звершив літургію Ранішосвячених Дарів
15 березня 2019
Опублікував 
Dsc 3620

15 березня 2019 року, у п’ятницю першої седмиці Великого посту, Святійший Патріарх Філарет звершив літургію Ранішосвячених Дарів у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

За богослужінням Патріарху співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та священнослужителі кафедрального собору.

Після літургії Святійший Владика звершив читання молебного канону святому великомученику Феодору Тирону та благословив коливо.

Щороку у п’ятницю першої седмиці Великого посту, напередодні дня пам’яті святого великомученика Феодора Тирона, служиться канон святому та освячується коливо на згадку про чудо, яке звершив великомученик Феодор у ІV ст.

Через 50 років після мученицької кончини святого Феодора, імператор Юліан Відступник (361 – 363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальнику Константинополя окроплювати в першу седмицю Великого посту всю їжу на ринках ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом – коливо (кутю або сочиво). В пам’ять цієї події Православна Церква щорічно звершує святкування на честь святого великомученика Феодора Тирона в суботу першого тижня Великого посту. У навечір’я суботи, у п’ятницю, на Божественній літургії Ранішосвячених Дарів після заамвонної молитви читається канон молебний святому великомученику Феодору, який склав преподобний Іоан Дамаскін. Після цього коливо благословляється і роздається віруючим. Святкування великомученику Феодору в суботу першої седмиці Великого посту описував вже Патріарх Константинопольський Нектарій (381–397).

Святий мученик Феодор Тирон був воїном в місті Алас Понтійської області (північно-східна область Малої Азії, що тягнулася вздовж берега Понту Евксинського, тобто Чорного моря). Його примушували принести жертву ідолам. Святий Феодор твердо, привселюдно визнав свою віру в Христа Спасителя. Начальник дав йому кілька днів на роздуми, під час яких святий Феодор посилено молився. Його звинуватили у підпалі язичницького храму і кинули в темницю на голодну смерть. Там йому з’явився Господь Ісус Христос, утішив і підкріпив його. Приведений знову до правителя, святий Феодор ще раз сміливо і безбоязно сповідав свою віру, за що був відданий новим катуванням і засуджений на спалення. Мученик Феодор без трепету пішов на вогнище і з молитвою і славослів’ям віддав свою душу Богові.

Це сталося близько 306 року при римському імператорі Галереї (305-311). Тіло святого Феодора було поховано в місті Евхаітах, недалеко від Амасії. Згодом його мощі були перенесені до Царгорода, у храм, освячений на його честь. Глава ж його знаходиться в Італії, в місті Гаета.

 

 

Церква.info

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини