Вітання Святійшого Патріарха Філарета зі святом Пасхи та урочисте прийняття
30 квітня 2019
Опублікував диякон Василій Дідух
13

29 квітня 2019 року, у Світлий понеділок ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва.

Його Святості співслужили: керуючий справами Київської Патріархії, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, настоятель Володимирського кафедрального собору протоієрей Борис Табачек, намісник Свято-Феодосіївського чоловічого монастиря архімандрит Макарій (Папіш), благочинні та настоятелі столичних храмів, духовенство міста Києва.

Після вечірньої служби архієпископ Агапіт, керуючий справами Київської Патріархії, звернувся до Святійшого Владики зі словами вітання:

Ваша Святосте, дорогий наш Патріарх!

З духовною радістю від усіх нас, тут зібраних, вітаю Вас словами, які знову і знову лунають в ці дні у всьому християнському світі – Христос Воскрес!

Сьогодні ми зібралися у Свято-Володимирському Патріаршому кафедральному соборі для звершення богослужіння, щоби знову разом прославити Воскреслого Спасителя.

Чому жодне інше свято не відзначається так урочисто і піднесено, як Воскресіння Христове? Адже цю подію Церква особливо згадує за богослужінням не лише один раз в році чи протягом декількох днів, як це є звично для інших свят. Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа ми згадуємо щотижня протягом цілого року. Від недільного до недільного дня триває тижневе коло служб церковних, для якого спогад про Воскресіння є і початком, і завершенням.

Окрім цього щотижневого відзначення ми і весь богослужбовий рік ніби увінчуємо прославленням Пасхи Господньої, яка справедливо називається «святом над святами і торжеством над торжествами». За багато тижнів до Великодня ми вже починаємо приготування до нього через слухання євангельських настанов з прикладами покаяння. А потім входимо у Великий Піст, коли через стримання душі й тіла, через молитви та розкаяння у гріхах протягом святої Чотиридесятниці готуємося до урочистого відзначення Світлого Христового Воскресіння.

І зустрівши Святу Пасху, ми святкуємо не день чи кілька днів, але протягом сорока днів, аж до Вознесіння Господнього, прославляючи Воскреслого Спасителя.

Тож навіть якби хтось нічого не знав про сказане у Священному Писанні щодо Христового Воскресіння і його значення, якби ніколи не читав повчань Святих Отців та інших богословів про цю подію – то навіть сам факт такого урочистого, тривалого і постійного прославлення Воскресіння змушував би таку людину замислитися над тим, що ця подія – не звичайна і справді за своїм змістом перевершує все, що святкується.

Ми ж, християни, знаючи про зміст і значення Світлого Христового Воскресіння, не просто урочисто вшановуємо найвеличнішу подію в історії людства, коли Сам Син Божий, Творець неба і землі, виявив найглибше смирення і найбільшу міру любові, віддавши на Хресті життя заради спасіння людини від рабства гріху і смерті, помер, був тілом похований у гробі, душею зійшов аж до пекла і зруйнував його владу та воскрес на третій день, сповнивши пророцтва Писання. Бо все це сталося не для того, щоби ми щорічно чи навіть кожного тижня згадували минулу історію.

Якби Христос воскрес з мертвих для Себе, щоби засвідчити Своє Божественне достоїнство і силу, то можливо це і був би привід згадувати про таку подію, як про величну справу минулого. Але Син Божий прийшов у цей світ, народився від Духа Святого і Марії Діви, став також і Сином Людським, у всьому, окрім гріха, єдиним з нами за людською природою, - для того, щоб нас, усе людство, звільнити від влади зла і смерті, відродити для життя вічного, дати кожній людині все необхідне для блаженного вічного буття у єднанні з Богом-Творцем.

Тобто те, що ми святкуємо, має не лише історичне значення, але безпосередньо стосується кожного з нас. Бо ми, як нащадки Прабатьків Адама і Єви, несемо у собі наслідок первородного гріха. Ми підвладні смерті, і яким би тривалим не був наш життєвий шлях тут, як би ми не турбувалися про благополуччя і здоров’я – все це завершується розділенням душі й тіла, тлінням, смертю. І подолати все це ми самі не можемо, але через Воскресіння Христове ми маємо впевненість у тому, що смерть для нас – не кінець буття, і що в належний час ми відродимося для життя вічного. Бо як у Адамі всі помирають – наставляє нас апостол Павло, – так у Христі всі оживуть.

Тож цій перемозі над гріхом і смертю ми радіємо, про неї ми нагадуємо урочистими богослужіннями щорічно і навіть щотижнево, вірою у Христове Воскресіння ми зміцнюємо свої духовні сили у боротьбі зі злом у світі та в самих собі. Бо знаємо, що хоча зло і має над нами тимчасову владу, але може бути подолане, переможене і знищене. Бо Христос своїми смертю і воскресінням подолав залежність від дії зла у Своїй людській природі та дав кожному з нас можливість і благодатну допомогу бути вільними від зла і самої смерті.

Ваша Святосте!

Всі ці міркування для нас, Ваших духовних дітей, тісно переплітаються з Вашим особистим життєвим прикладом. Адже не раз ми чули від Вас свідчення про те, що саме роздуми про смерть Вашого батька, про те, чи він існує після смерті – привели Вас до віри у життя вічне та в Бога, Який подає це життя людям. І в подальшому Вашому житті та служінні віра в Воскресіння Христове завжди була для Вас джерелом натхнення для праці на Ниві Божій.

Ви постійно нагадуєте про те, що вся наша діяльність і праця мають значення в тій мірі, в якій вони сприяють досягненню нами блаженного вічного життя. Бо все тимчасове залишиться тут, у світі цьому, коли прийде для нас завершення життєвого шляху. Але все, що ми зробимо для виконання волі Божої, для засвідчення справами нашої любові до Бога і до ближнього – це залишиться нетлінним скарбом небесним та буде винагороджене Богом у блаженній вічності, як Він обіцяв нам.

Тож продовжуючи урочисто святкувати Світле Христове Воскресіння ми всі, тут зібрані, вся Ваша паства і духовні діти, сердечно вітаємо Вас з Пасхою Господньою. Ми дякуємо Вам за настанови, за проповідь, за служіння, за життєвий приклад незламної віри у воскресіння і вічне життя – віри, яка надихає і зміцнює нас у боротьбі з гріхом, яка дає впевненість у можливості перемогти тимчасову смерть і увійти у обіцяну Спасителем блаженну вічність.

Бажаємо Вам многих і благих літ!

Христос Воскрес!   

На завершення свого слова владика Агапіт підніс Патріархові букет квітів.

У відповідь Святійший Владика подякував архієпископу Агапіту і всім присутнім за вітання та виголосив проповідь про Воскресіння Христове:

Ваше преосвященство, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Христос Воскрес!

Насамперед, дякую вам владика за ваше прекрасне слово, яке сповнене глибокого змісту. Дякую вам, всечесні отці, що ви прийшли помолитися разом зі мною і нашою паствою Володимирського собору. Дякую вам дорогі браття і сестри, що ви завжди відвідуєте Володимирський собор і насолоджуєтеся цим Богослужінням.

Ми святкуємо Воскресіння, де повторюємо безліч разів: Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Але, для грішної людини, природньо не вірити у Воскресіння Хреста. Ось ви подивіться на апостолів і на жон-мироносиць. Вірили вони у Воскресіння Ісуса Христа? Не вірили! А Христос їм говорив напередодні Своїх страждань і своєї смерті. Говорив, що він буде розіп’ятий і на третій день Воскресне. Але ж, ні апостоли, ні жони-мироносиці, які бачили чудеса Ісуса Христа, у Воскресіння Ісуса Христа не повірили. Чому не повірили? Тому що грішні. І тому я повторюю, грішній людині природньо не вірити у Воскресіння Ісуса Христа. Так само, як Адам не повірив Богові що він помре, якщо порушить Заповідь Божу. Чому не повірив? Тому, що природа його стала грішною. Але ж ті апостоли, коли зійшов на них Святий Дух поводили себе зовсім інакше. Вони не тільки не ховалися від людей, а й сміливо проповідували Воскресіння Христове. Чому ж одні і ті ж апостоли не вірили, а потім проповідували і не боялися? А тому, що Благодать Святого Духа очистила їх, і вони стали святими і вже святій людині природньо вірити. Тому, Господь Ісус Христос сказав апостолу Фомі, який сказав: «Не повірю, якщо не вкладу палець в рани і руки моєї в ребра Його». Але коли доторкнувся, повірив. Але Господь сказав, ти повірив тому, що побачив, а блаженні ті, які не бачили а вірують. А ті, які не бачуть і вірують, чому вони блаженні? А тому що вони просвічені благодаттю Святого Духа. І тому вірять. Ось взяти нас всіх, ми віримо, що Христос Воскрес? Вірими! Чому ми віримо? А тому що маємо благодать Святого Духа, яка живе в наших серцях і душах. А візьміть наших сучасників, або попередників. Вірили вони у Воскресіння Христове? Не вірили. Не тільки у Воскресіння Христове не вірили, а не вірили і в існування самого Бога. Чому не вірили? Тому що грішники. Грішній людині притаманно не вірити, а праведній людині, навпаки, притаманно вірити Богові. Тому, Христос і назвав нас блаженними, бо ми вірими у Воскресіння Ісуса Христа.

Так само неприродньо людині не реагувати і не плакати, коли вона бачить смерть. Згадайте Божу Матір, яка гріха не мала. Чому вона плакала, коли Христа розіп’яли і Він помер на Хресті? Хіба Вона не вірить, що Він Воскресне? Вірить, а плаче! Чому плаче? А тому що людській природі не притаманно реагувати спокійно на смерть. Людина створена для життя вічного. Тому вона радіє життям, і плаче коли помирає людина.

Тому, дорогі браття і сестри, розмірковуючи над цим, нам треба утверджуватися у вірі. Не тільки у Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, а й утверджуватися у вірі у кожне Його слово. Ось що він сказав, то є істина. А що говорить грішна людина це не правда. Віра наша повинна утверджувати повну довіру до нашого Христа Спасителя.  Але ми грішні, слабкі і часто робимо те, чого не хочемо. Не хочемо грішити, а гріховна природа примушує нас робити те, що не хочемо. І тільки божественна Благодать, яку Господь посилає, вона допомагає нам подолати гріх, як всім Святим. Чому вони Святі? А тому, що вони перемогли в собі гріх, будучи немічними перемогли всі людські пристрасті за допомогою Святого Духа. А для того, щоб Господь посилав божественну Благодать, що треба робити? Треба боротися з гріхом. І ось коли Господь бачить, що людина немічна, а бореться з гріхом, то такій людині пошле Божественну допомогу. А коли людина відкидає Бога, не потрібний ти мені, я і сам можу, то така людина ніколи гріхи свої не переможе, бо вона немічна.

Тому, нехай Господь наш Ісус Христос, який апостолів укріпив, коли вони не вірили у Воскресіння, дасть нам тверду віру і благодать Святого Духа. Йому слава навіки віків!

На завершення архіпастирського слова Святійший Владика привітав усіх зі Світлим Христовим Воскресінням.

Потім Святійший Патріарх Філарет прийняв пасхальні вітання від духовенства і парафіян. Віряни отримали Патріарше благословення, а дітки з недільної школи Володимирського собору підготували Пасхальний виступ.

 

 

Цього ж дня ввечері від імені Патріарха відбулося урочисте прийняття на якому були присутні духовенство, державні та громадські діячі, народні депутати України, представники наукової й творчої інтелігенції, дипломатичного корпусу.

Святійший Владика привітав всіх зі Світлим Христовим Воскресінням і побажав доброго здоров’я та Божого благословення.

Численні гості мали можливість особисто привітати Патріарха зі святом Пасхи, поспілкуватись та висловити йому свої найщиріші побажання.

 

 

Прес-центр Київської Патріархії

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини