14 січня – свято Обрізання Господнього

Це велике свято Православної Церкви. Обрізання з часів Авраама в юдеїв здійснювалось над восьмиденними хлопчиками і служило знаменням входження в союз (завіт) із Богом.

Разом з обрізанням, прийнятим Господом як знамення Завіту Бога з людьми, Він отримав також Ім’я Ісус (Спаситель), як печать Свого служіння справі спасіння світу (Мф. 1, 21; Діянь. 3, 6, 16; Фил. 2, 9, 10). Ці дві події, що відбулися на самому початку земного життя Спасителя, нагадують християнам, що вони вступили у Новий Завіт з Богом і «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2, 11). Саме ім’я християнина засвідчує про вступ людини у Новий Завіт з Богом.

Святкуванням обрізання Церква стверджує віру в те, що Спаситель був Боголюдиною і прийняв істинне тіло людини, а не примарне, як учили деякі єретики.

Початок свята відноситься до перших століть Християнства. До нас дійшли повчання отців Церкви IV ст. на нього – Амфілохія Іконійського, Григорія Нісського, Амвросія Медіоланського та інших. Від V ст. збереглась бесіда на день обрізання Максима, єпископа Туринського. У IV ст. з відзначенням Обрізання було поєднано святкування Василія Великого, тому в цей день здійснюється Літургія Василія Великого. Празник триває один день і є одночасно завершенням торжества Різдва Христового.

Отже, у Старому Завіті обрізання було знаком союзу Бога з Авраамом і його нащадками. Цей обряд мав дуже велике значення, оскільки символізував зарахування до членів єдинобожної релігії, підкорення себе відповідним обов’язкам. Невиконання цього закону означало його ламання та виключення з членства народу.

Однак слово «обрізання» вживається у Старому Завіті часто і в символічному значенні, коли говориться про обрізання чи необрізання серця, уст, вух, тобто про необхідність бути слухняним Богові чи бунт проти Нього. Христос, Який подібний до нас у всьому, крім гріха, не потребував ніякого обряду. Проте Він виконав цей припис, показавши неухильність виконання Господнього закону та надавши йому нового значення – новозавітного.

Церква у події обрізання Ісуса Христа наголошує насамперед на жертві й самовідреченні – кожен християнин покликаний практикувати обрізання від гріховних та злих намірів.

Джерело

Поділитися дописом:

Наступна

14 січня - день пам'яті святителя Петра Могили, митрополита Київського, Галицького та всієї Руси

13.01.2021
Святитель Петро Могила народився 21 грудня 1596 року (за іншими даними 1597) та був третім сином молдавського господаря Симеона й угорської князівни Маргарети. Поділитися дописом: