Пророк Іоан Хреститель був сином священника Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці, коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Жили його батьки біля Хеврону (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангелист Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.
За милістю Божою він уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі і його околицях. Святий Іоан виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння строгим життям – постом і молитвою. Він носив грубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом і акридами (рід сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.
Корячись цьому покликанню, пророк Іоан з’явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). До річки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоан, проповідуючи покаяння та хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш, ніж одержати зовнішнє обмивання, люди повинні очиститись духовно, і в такий спосіб приготувати себе до прийняття Євангелія.
Одержавши одкровення про Ісуса Христа, пророк Іоан говорив народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на Себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Іоана приєдналися до Ісуса Христа. То були апостоли Іоан Богослов і Андрій Первозванний, брат Симона Петра.
Хрещенням Спасителя пророк Іоан завершив своє пророче служіння. Він безбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. Пророк Божий відкрито викривав царя Ірода Антипу за те, що, залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Пилипа (Лк. 3, 19-20). За це він незабаром постраждав.
Іоан Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною йде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).
Шанування Іоана Хрестителя, зокрема у Східній Церкві, – особливе. Іоан Хреститель єдиний з усіх святих після Богородиці, що має своє свято Зачаття і Різдва. Впродовж церковного року у Східній Церкві відзначають шість свят в честь цього святого: свято Зачаття, Різдва, Усікновення Голови, Перше, Друге, Третє Знайдення Голови, Собор святого після свята Богоявлення. У самому Євангелії наводяться слова Христа: «Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Іоана Хрестителя» (Мф. 11, 11).
Святий Іоан Хреститель це велетень духа, що стоїть на грані двох Завітів: Старого й Нового. Він замикає пророків, а відкриває апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча, хреститель і мученик. Він єдиний мав ласку хрестити того, що Його інші пророки тільки пророкували та в дусі бачили.
