З 28 листопада до 6 січня включно триватиме Різдвяний піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога, для того, щоб духовно приготуватися до зустрічі великого свята Різдва Христового.
Почуття благоговіння перед таємницею Різдва Спасителя у Вифлеємі змушує християнина задуматися про те, як гідно себе підготувати до цього великого свята. У молитовному житті Церкви таємниця втілення дорівнює таємниці воскресіння з мертвих, а церковний календар вказує межі і зміст Різдвяного Посту, що нагадує смисл Великого Посту.
Установлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, Римський єпископ.
Спочатку Різдвяний піст у різних християн мав неоднакову тривалість: від семи днів і більше. На соборі 1166 року, що відбувся при Константинопольському Патріарху Луці та візантійському імператорові Мануїлі, було прийнято постанову для всіх християн дотримуватися посту протягом сорока днів перед великим святом Різдва Христового.
Постячи тілесно, в той же час необхідно нам поститися і духовно. “Постячись, браття, тілесно, постімо і духовно, звільнімось від усякої неправди”, – заповідає Свята Церква. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження – такі крайнощі Церквою засуджуються.
Дні посту – це час рясного виявлення милосердя, примирення з усіма, прощення. У мирі серця, молитві й пості людина осягає найвищий сенс життя, торкається серцем Царства Божого. За словом Спасителя, тільки молитвою і постом ми можемо вигнати духа зла (Мф. 17, 21; Мк. 9, 29).
Піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної переваги від свідомості того, що вона постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора. Піст не мета, а засіб – засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає лише дієтою.
Суть посту виражена в наступній церковній пісні: “постячись від їжі, душе моя, а від пристрастей не очищаючись, – марно втішаєшся утриманням від їжі: бо – якщо піст не принесе тобі виправлення, то ненависною будеш Богові, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, які ніколи не їдять “.
Бажаємо всім допомоги Божої у постуванні!
Пресслужба Київської Патріархії
