31 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святого апостола і євангеліста Луки. Святий Лука належав до числа сімдесяти апостолів, був сподвижником святого апостола Павла.
Святий апостол і євангеліст Лука був родом з Антіохії Сирійської. Народився в родині багатих язичників. Батьки його не належали до єврейського народу: про це свідчить саме ім’я Лука, скорочене від латинського слова Лукан. Проте, у своїх писаннях святий апостол виявляє ґрунтовну обізнаність із законом Мойсеєвим і юдейськими звичаями; тому можна вважати, що Лука ще до свого навернення до Христа вже прийняв юдейську віру. Крім того, на своїй батьківщині, що славилася розквітом наук і мистецтв, Лука збагатився знанням різних наук.
Почувши про вчення Христове, Лука прибув у Палестину і тут, прийнявши спасительне благовістя, став ревним його послідовником. Ще за часів земного служіння Господа святий Лука в числі 70 апостолів був посланий на першу проповідь про Царство Небесне, про що знаходимо відомості в Євангелії. Після свого славного воскресіння Господь явився двом ученикам, які прямували до Еммауса. Цими учениками були святий євангеліст Лука та інший апостол – Клеопа.
Апостол Лука брав участь у другій місіонерській подорожі апостола Павла. І з того часу їхні благовісницькі труди стали спільними. Коли святого Павла залишили всі, хто був із ним, Лука не покинув його, продовжуючи ділити усі труднощі та випробування. Після того як у Римі стратили первоверховних апостолів Петра і Павла, святий залишив це місто і з проповіддю Христовою пройшов Ахайю, Лівію, Єгипет і Фіваїду. Мученицька кончина євангеліста сталася у місті Фіви.
Головні писемні твори, які належать спадщині Луки, – без сумніву, Євангеліє та Діяння апостолів. Євангеліє від Луки написано в Римі (62–63 рр.) під духовним керівництвом святого Павла з використанням фактів християнської історії, передання Церкви та розповідей самої Пречистої Діви Марії.
Книга Діянь святих апостолів, будучи продовженням Євангелія від Луки, розповідає про благовісницькі труди найближчих учеників Христових після Його вознесіння. Головною темою цієї книги є розповідь про Апостольський собор 51 року як основоположну подію в житті Церкви, яка чітко відокремила християнство від юдейства в сенсі догматичного вчення. Значна частина книги присвячена життю й подвигам святого апостола Павла, сподвижником якого і був святий євангеліст Лука.
Згідно Священного Передання, апостол Лука був першим іконописцем, який створив образи Божої Матері. Пречиста Діва, побачивши натхнені Духом Святим творіння Луки, сказала: «Благодать Народженого від Мене і Моя милість нехай буде з цими іконами».
Життя й труди апостола і євангеліста Луки, а особливо ревність та вірність виконанню спасительної справи служіння Христу – приклад, щоб наслідувати й з Божою поміччю втілювати у своєму житті.
Пресслужба Київської Патріархії
