Свята Православна Церква як турботлива мати щодня молиться, як за живих, так і за померлих. Окрім щоденного поминання померлих в церковному році існують ще окремі дні, у які Церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн. Такі дні називаються Батьківськими Вселенськими поминальними суботами. До числа загальноцерковних поминальних субот входять: М’ясопусна субота, Троїцька субота, суботи другої, третьої і четвертої седмиць Великого посту.
Крім поминальних субот присвячених поминанню померлих у всій Православній Церкві існують ще поминальні дні, які є побожною традицією наших благочестивих предків. До таких поминань і належить Димитрівське поминання померлих. Ця субота названа так за іменем святого великомученика Димитрія Солунського Мироточивого (+ 306 р.). Встановлене поминання в суботу перед днем пам’яті великомученика Димитрія благовірним князем Димитрієм Донським, який отримавши з Божою поміччю перемогу над татарами у Куликовій битві (8/21 вересня 1380 р.) звершив поминання загиблих у цій битві воїнів. За порадою святого преподобного Сергія, ігумена Радонезького, святий князь Димитрій встановив звершувати таке поминання щороку.
Спочатку це було поминання лише спочилих воїнів, а потім разом з загиблими воїнами почали у Димитрівську суботу поминати всіх від віку спочилих православних християн.
Окрім Димитрівської поминальної суботи православних воїнів поминають 11 вересня, в день Усікновення глави Іоана Предтечі. Предтеча і Хреститель Господній Іоан постраждав за істину як добрий воїн небесної вітчизни, тому його небесному заступництву доручає Матір-Церква і своїх чад-воїнів, які боролись за істину і добро та життя своє віддали за Батьківщину.
Неділя друга після П’ятдесятниці відзначена в українському православному календарі також, як день поминання спочилих воїнів козаків, які життя своє поклали боронячи свободу і віру православну.
Поглянувши в глиб історії ми можемо побачити, як свята Церква шанувала у всі часи тих, хто боронив свою рідну землю і віру православну. Слід пам’ятати і те, що молитва за померлих є священним обов’язком кожного християнина. Потрібно не забувати у дні особливого поминання померлих прийти до храму, як до того місця звідки, за словами святих отців і вчителів Церкви, починається Царство Боже на землі.
Зі святими упокой Христе душі спочилих рабів твоїх, там де немає ні недуги, ні журби, ні зітхання, але життя безкінечне!
