Американська діаспора Патріарху: навіть через неосяжні океанські простори ми відчуваємо Вашу батьківську присутність

Сьогодні наша свята апостольська Церква відзначає день тезоіменитства Святійшого отця Українського народу, духовного лідера та Героя України – Патріарха Філарета.

Ім’я, благословенне від дня складання чернечих обітниць – Філарет – стало символом визначеного Богом шляху та мірилом глибини життєвої ріки нашого Патріарха. Ім’я, яке багато в чому накреслило принципи становлення особистості Святійшого Владики, багато десятиліть визначало буття також і Української Православної Церкви Київського Патріархату. Ім’я нашого Предстоятеля стало ознакою того, хто любить благочестя, того, який знаходить в собі сили міцно стояти заради великого всезагального добра, а не тимчасового, малого і не певно.

Церковна агіографія розповідає, що Філарет Милостивий, не дивлячись на свою добру репутацію, неодноразово натикався на різноманітні спокуси та випробування, і то не від диявола, чи від Бога, а від людей, – тих найближчих, які стояли поруч, але шукали лише вигоди для себе.

Живучи тепер в 21 столітті, нам здається, що утаємничені та міфологізовані часи святих давно минули, тому обтяження, з якими вони стикалися, не повинні торкатися нас ані найменшим чином. Проте реальність диктує свої правила, надаючи перевагу напрацьованим методам, які хрестоматійно мали б викарбуватися у свідомості всього християнського люду. Будучи загнаними цивілізацією в кут споживацтва та себелюбства, ми забуваємо, що Церква, будучи Тілом Христовим, є ще й громадською організацією. Тому ми повинні черпати натхнення з Євангелія та спрямовувати заповіти Господа нашого Ісуса Христа на всю нашу діяльність та на люд, котрий попри все чекає Божої науки. Як і говорить апостол Павло до свого учня Тимофія: «Проповідуй слово, наполягай вчасно і невчасно, картай, погрожуй, напоумляй з усією терпеливістю та наукою. Бо настане час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми похотями зберуть коло себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух, і від правди відвернуть вухо, а обернуться до байок» (2 Тим. 4, 2-4).

Християнське життя завжди проходить через хвилини хрестів, які часто здаються нам вічними. Старозавітна Книга Премудрості Соломона розповідає про ще одного переслідуваного праведника, який зазнав зневаги та мук лише через те, що є добрим (Прем. 2, 10-20). Скільки людей також і сьогодні могли б розповісти подібну історію зі свого особистого життя чи життя когось близького або родича. Скільки разів нам доводилось бачити, як віра людей починає хитатись у таких важких життєвих ситуаціях, бо Бог не з’явився, щоб їх захистити. У такі моменти нам здається, що самого факту вірності не вистачає для того, аби Бог втрутився в нашу історію.

Переживаючи складні моменти українських церковних реалій, ви, Ваша Святосте, не забуваєте і про трагедії наших днів, і часто з церковної кафедри наголошуєте, що Господні страждання, які Він перетерпів в останні дні на землі, продовжуються в стражданнях людей. Тому, беручи науку Христову за найкращого порадника, Ви втішаєте наш народ, змучений затяжною війною на сході України та небезпечною хворобою, яка помножила і без того немалі скорботи наших земляків.

Заряджені вашою твердою вірою у справедливий і водночас благий промисел Божий, ми є тією Церквою, яка виходить назовні, спільнотою вірних, які не бояться йти та свідчити правду, навіть тоді, коли здається, що ми розчинимось, будемо відкинутими на екзистенційну периферію.

Підносячи свій голос з діаспори, запевняємо, що ви не самотні. Вірна паства прагне слухати вашого ствердного слова та слідувати за ним, як за добрим пастирем, голос якого вівці знають, а за чужим не підуть повік.

Хоча наше привітання на честь вашого дня тезоіменитства лише віртуальне, нам здається, що навіть через неосяжні океанські простори відчуваємо Вашу батьківську присутність, конкретизовану через ваші благословення на адресу членів нашої громади, які ви постійно надсилаєте. Завдяки вашим заохоченням ми здобуваємо ентузіазм жити вірою і ніколи не втрачати надії на Ісуса, Який наповняє радістю наше життя навіть у важкі хвилини.

Вітаючи сьогодні вас зі святом, вся наша ставропігійна громада храму Святителя Миколая Чудотворця у м. Філадельфія, бажає, щоб ваше серце, дорогий наш Патріарше, завжди знаходило підтримку та розраду серед життєвих випробувань в хресті Христовому – в цьому дивному символі страждань і визволення від них. Обіймаючи хрест як Він, з покорою, упованням і дитинним врученням себе Божій волі, Ви стали для всіх нас живим учасником та свідком слави воскресіння. Того воскресіння, про яке віками мріяли світочі українського народу, церковні лідери та співці, які в думах та сказаннях виливали найзаповітніші мрії про свободу від духовного рабства та служіння чужим ідеям. Екзистенцією такого незалежного існування є наша Українська Православна Церква Київського Патріархату.

Нехай Божественна благодать Святого Духа завжди надихає Вас. У цей святковий день ми молитовно просимо Всещедрого Бога, щоб Він і надалі обдарував Вас міцним здоров’ям, непохитною вірою та терпінням.

Нехай Всемилосердний Господь дає Вам мужності і сили вести нас дорогою спасіння ще многії і многії літа.

Настоятель патріаршої ставропігійної парафії Святителя Миколая Чудотворця у м. Філадельфія (США) протоієрей Богдан Згоба

Поділитися дописом:

Наступна

Слово Патріарха Філарета про великомученицю Варвару і її святі чудотворні мощі (ВІДЕО)

16.12.2020
17 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари. Напередодні свята Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет розповів парафіянам про великомученицю Варвару і її чудотворні мощі, які перебувають у Володимирському кафедральному соборі м. Києва. Поділитися дописом: