Архієпископ Євстратій: Російська православна церква — "церква-імперія", зліпок із Радянського Союзу
26 грудня 2017
Опублікував диякон Михаїл Омельян
509310

"Без впливу на Україну Російська церква втрачає понад 40% своєї мережі", — зазначив архієпископ Євстратій.

На сайті "Главред" відбувся чат із архієпископом Чернігівським та Ніжинським, секретарем Священного Синоду Української православної церкви Київського патріархату Євстратієм (Зорею). Спілкуючись із читачами, він розповів, чому, не зважаючи на гучні заяви Російської православної церкви про визнання незалежності УПЦ Московського патріархату, насправді відбулося звуження автономності цієї церкви, що заважає УПЦ Київського та Московського патріархату просуватися у діалозі щодо створення єдиної помісної церкви в Україні, чому Москва так боїться втратити свій вплив на Українську православну церкву, чому і досі у світі не визнають УПЦ КП, а також як змінилася кількість віруючих Московського і Київського патріархатів за час війни Росії проти України.

Подаємо стенограму чату з архієпископом Євстратієм.

Daria: Отче, чи не розділить вірян подвійне святкування Різдва, чи не спровокує це якісь конфлікти?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Все залежить від ставлення самих вірян і суспільства. Якщо встановлення ще одного офіційного святкового дня буде сприйматися як можливість для віруючих, що дотримуються нового календаря, святкувати відповідно до своєї традиції, то я не бачу жодних проблем. Якщо ж у зв' язку з цим будуть використовуватися аргументи щодо "долучення до цивілізованого світу", "віддалення від Росії", то така дискусія, очевидно, може привести до загострень і непорозумінь. Тож усе залежить від нашої спільної мудрості.

polit_ua: Релігійні питання давно є болючими для нашого суспільства, і на них люблять спекулювати політики. А насправді, смикаючи, як за ниточки, за релігійні почуття віруючих, наскільки можна впливати і на їхню громадянську позицію, підштовхувати до виявлення певної політичної позиції? Наскільки це потужний інструмент впливу і формування "потрібних" комусь політичних поглядів?

Архієпископ Євстратій (Зоря): За даними соціологічних опитувань, релігійні вподобання не мають визначального впливу на політичну позицію. З досвіду нашої Церкви можу сказати, що серед наших вірних є прихильники різних, часто діаметрально протилежних політичних поглядів. Церква — це місце, де люди різних переконань мають можливість бути разом у єдності з Богом і між собою. І цю унікальну можливість потрібно підтримувати, зберігати і цінувати.

Я пригадую один вислів: "Церква, яка укладає шлюб з будь-якою політичною силою, рано чи пізно залишиться вдовою". Про це свідчить не лише давня історія, але і значно ближчі до нас приклади. Зокрема, приклад тісного союзу Московського патріархату та Партії регіонів.

Prokop: Чем изначально принципиально отличались КП и МП? И насколько больше этих различий становится со временем?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Принципова відмінність — у адміністративні структурі: Московський патріархат має свій центр у Росії, Київський патріархат має свій керівний центр в українській столиці.

Інша відмінність — це та суспільна база, на якій розбудовували свою діяльність церкви. Київський патріархат спирається на народ, Московський патріархат шукав і шукає підтримки влади.

Ще один момент, який розрізняє нас, — це ставлення до української державності. Наша церква займає принципово патріотичну позицію, в той час як Московський патріархат використовувався і продовжує використовуватися як інструмент впровадження неоімперської ідеології "русского мира".

Однак слід пам'ятати, що за віровченням і за традицією богослужіння обидва патріархати є однією і тією ж православною церквою. І це дає нам підстави бути переконаними, що рано чи пізно в Україні буде єдина помісна церква. Ті, хто зараз належать до Московського патріархату, визнають, що українська державність і незалежність — це назавжди і, відповідно до канонів та традицій, об'єднаються в Українській Церкві.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

Prokop: Как Вы оцениваете инициативу по запрету "признанного" Московского патриархата в Украине? В чем опасность такого шага, не спровоцирует ли он противостояние внутри Украины на религиозной почве?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Немає жодної ініціативи щодо "заборони" Московського патріархату, хіба що про це говорять у соціальних мережах. Законопроекти, які перебувають на розгляді у Верховній Раді, передбачають уточнення в назві цієї церкви. Раз вона має підлеглість Російській церкві, то, по суті, вона є структурним підрозділом цієї церкви в Україні. Тому і має називатися Російська православна церква в Україні. Хіба це ознака заборони чи утисків?

Prokop: Как следует поступить со священниками УПЦ МП с оккупированных территорий Донбасса, которые сначала покрывали сепаратистов, устраивавших "русскую весну", а потом пошли на прямое сотрудничество с оккупантами — венчали ("Моторолу"), благословляли на победу, фотографировались в обнимку с боевиками и даже с оружием в руках?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Є такий вислів: "Якщо не знаєш, як вчинити, чини за законом". Якщо такі священики порушили Закони України, вони повинні відповідати згідно з законодавством. Якщо ж порушення не було, то тут можна говорити лише про моральну відповідальність: розкаються і виправляться — добре для них; не розкаються — нехай віруючі роблять висновки, чи хочуть вони мати таких священиків своїми пастирями.

Tianna: Як ви ставитеся до тих православних віруючих, які ходять до церкви, не звертаючи увагу, Московського вона патріархату чи Київського, не бачачи різниці між ними?

Архієпископ Євстратій (Зоря): З точки зору віровчення, немає відмінностей між КП та МП, як немає відмінності і між тим, іде людина до храму в селі чи в місті, в Києві чи в якійсь із областей. Однак слід розуміти, що, з точки зору Росії, саме існування московської церковної структури в Україні є для Кремля доказом наявності в нашій державі бази для розповсюдження неоімперських ідей.

Згадайте, як нещодавно на прес-конференції Путін, вказуючи на відсутність акценту в мові українського журналіста, зробив висновок, що Україна і Башкирія — "не такі вже і далекі".

Тож, ідучи до храму Московського патріархату, треба усвідомлювати, що тим самим людина, можливо, і невільно, і без власного бажання створює в Кремлі уявлення, що ідеї "русского мира" є успішними, і треба лише "трошки зусиль", щоб вони могли перемогти в Україні.

Fanni: Як ви ставитеся до творчості Гоголя і Булгакова?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Творчий спадок обох письменників, безперечно, є надбанням літератури світового рівня. Однак не слід забувати, що це — творіння людей, а не "істина в останній інстанції".

Gallina: Як ви гадаєте, наскільки для нашого суспільства (тієї його частини, яка вважає себе вірянами та хоча б інколи ходить до церкви) характерна така проблема, як виконання якихось ритуалів, слідування традицій суто автоматично, без усвідомлення, занурення? Коли йдуть до церкви на свято просто тому, що так заведено або так модно, або так треба, а чому і навіщо, і що має передувати цьому святковому дню — навіть не замислюються? Як, наприклад, у нас активно всі святкують Великдень, але мало хто постує перед тим…

Архієпископ Євстратій (Зоря): Дійсно, така проблема існує, і її можна узагальнити таким чином, що християни часто належать до церкви за фактом свого хрещення, але не живуть у повсякденному житті відповідно до Закону Божого і настанов церковних. Тобто згадують про християнську віру і церкву тоді, коли мають у них потребу, але не тоді, коли потрібно робити щось у власному житті.

Тож важливо не забувати, що бути християнином — це не просто переконання. Це — спосіб повсякденного життя, поводження з іншими людьми. Як ми не можемо жити лише від свята до свята, але живемо кожного дня, так само і християнами ми не можемо бути від випадку до випадку. Згадаймо, що говорить Христос: "Хто не зі Мною — той проти Мене. І хто не збирає зі Мною — той розкидає".

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

Marichka: Отче, чи можна молитися своїми словами, а не тими молитвами, що записані у Молитвослові?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Безперечно, що можна молитися власними словами. Але, як ми бачимо із самого Євангелія, навіть найближчі ученики просили Його навчити їх молитися, і Він дав їм приклад молитви, яку ми знаємо як Молитву Господню, або "Отче наш". Тож записані молитви — це ті молитви, які випробувані самим життям церкви, і вони допомагають нам своїм змістом спрямовувати душу до Бога, згадувати в розмові з Ним про справді необхідне. Однак якщо людина з вірою і щирим почуттям промовить "Господи, помилуй", то це є більш цінне, ніж година прочитаних без душі текстів.

Marichka: За що Бог насилає на людей певної країни таке випробування чи покарання як війна? Можливо, ми щось робимо або зробили не так?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Будь-які страждання і випробування можна умовно розділити на справедливі і несправедливі. Справедливі відбуваються за гріхи як покарання. Несправедливі є випробуванням для нашого утвердження в добрі і для перемоги над злом.

Найбільшим прикладом несправедливих страждань є сам Христос, який ніякого зла не вчинив, але постраждав аж до смертної кари. Якщо страждаємо справедливо — благо нам, бо тим самим ми спокутуємо і виправляємо власні гріхи. Несправедливі страждання уподібнюють нас Христу, а це означає, як говорить апостол Петро: "Хто співстраждає Христу, той буде співпрославлений з Ним". Тобто хто страждає несправедливо, як і Христос, той і прославлений буде разом із Ним.

Тож усі ті випробування, які зараз переживає Україна, з одного боку, очевидно, є наслідком наших провин, неналежної любові до своєї держави і свого народу серед усіх громадян, неналежної уваги до того дару незалежності, який ми отримали в 1991 році завдяки Богу і жертовності попередніх поколінь. Бо якби всі цінували державність і незалежність, то агресор просто не зміг би увійти в наш дім, як не зміг він опанувати Харків чи Миколаїв, чи Одесу.

З іншого боку, ми бачимо, як ці випробування стали спонуканням до виявлення взаємної любові, підтримки, допомоги. Вони стали причиною зростання патріотизму, жертовності, любові до ближнього.

Тому, так чи інакше, переконаний, що якщо ми, як суспільство, досягнемо перемоги в цих випробуваннях, вони будуть на благо для України.

danylo_kruk: Як за цей рік просунувся діалог церков щодо створення єдиної помісної православної церкви в Україні? Щодо чого ніяк не вдається домовитися?

Архієпископ Євстратій (Зоря): На жаль, попри певні можливості діалог із цього питання так і не просунувся. Адже обидві сторони мають зараз різне бачення майбутнього церкви в Україні. Для Київського патріархату принциповою є повна адміністративна незалежність церкви в Україні від закордонних релігійних центрів. Для Московського патріархату єдиним способом існування церкви є підлеглість православних в Україні Російському патріархату. Доки Московський патріархат буде наполягати на такій моделі, діалог не просунеться, адже ми, як Київський патріархат, не погоджуємося і ніколи не погодимося на те, щоб піти під владу Москви. Ми цього не робили раніше, тим більше, цього не буде і тепер та в майбутньому, особливо зважаючи на ту агресію, яку Росія вчинила і продовжує чинити проти України.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

semen_senia: Нещодавно з'явилося повідомлення про те, що Російська православна церква визнала УПЦ МП незалежною. Чи справді це так, і РПЦ готова відпустити від себе Українську Церкву і позбавити її свого впливу? Або ж це — тільки слова, і якщо так, то навіщо і чому саме зараз пролунала ця заява?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Ці повідомлення є прямо протилежні тому, що сталося насправді. І ними лише прикрили звуження прав самоуправління церкви Московського патріархату в Україні. В Статуті РПЦ справді було виділено окрему главу для опису прав УПЦ МП. Однак якщо уважно подивитися, то можна побачити, що в усіх випадках Російська церква залишила за собою останнє слово: вона схвалює вибір керівника УПЦ МП, її Статут, вищі органи РПЦ мають право видавати рішення, обов'язкові для виконання і в УПЦ МП.

Тож насправді відбулося звуження прав під голосними гаслами їх нібито розширення.

polit_ua: Отче, як церква може допомогти (чи вже допомагає) повернути людей на окупованих територіях (не політично, а морально, їхні уми) в Україну?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Ваше питання надзвичайно важливе, адже ми вже зараз повинні думати про те, як відбуватиметься реінтеграція після української перемоги. І тут ми повинні взяти для себе за приклад досвід тих країн, у першу чергу, європейських, які раніше пройшли подібний шлях. Найперше — досвід Німеччини, яка у другій половині ХХ століття пройшла складний шлях внутрішніх суспільних змін, а також возз'єднання розділеної країни. В обох випадках релігійна спільнота відігравала ключову роль у подоланні наслідків минулого. Я переконаний, що різні українські церкви та релігійні організації в майбутньому відіграють важливу роль у відновленні внутрішньої єдності та реінтеграції людей, які опинилися тимчасово під російською окупацією, в повноцінне українське суспільне життя.

NVSokol: Як живуть українські православні церкви, храми на окупованих територіях (розкажіть, будь ласка, і про Крим, і про Донбас)? Чи залишаються ще вони там? Наскільки з ними підтримується зв'язок і координуються дії? Як у тому ж Криму, де діють всюдисущі російські спецслужби, виживають священики храмів Київського патріархату?

Архієпископ Євстратій (Зоря): На окупованих територіях продовжують діяти українські церковні громади, хоча, очевидно, що вони постійно перебувають під тиском. Зокрема, в Криму залишилося тільки дев'ять діючих громад Київського патріархату, і вони постійно відчувають на собі репресії окупаційної влади. Однак, не зважаючи на всі проблеми, громади в Криму і на окупованих територіях Донбасу продовжують діяти, і ми, як церква в цілому, намагаємося робити все можливе для того, щоб їх підтримати.

demchenko_d.: Чи існують якісь підрахунки з приводу того, як від початку війни змінилася кількість вірян Київського і Московського патріархату? Чи можна говорити про відтік із УПЦ МП?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Соціологія свідчить, що за ці роки кількість прихильників Київського патріархату збільшилася приблизно на 10% — з приблизно 35% до приблизно 45% опитаних. В той час як підтримка Московського патріархату приблизно на ті самі 10% зменшилася — з близько 25% до близько 15%.

panfilosof_khomabrut: Отче, як Ви оцінюєте законопроект №4128? Які проблеми дозволить вирішити його прийняття?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Законопроект №4128 ми підтримуємо, адже його прийняття встановить законодавчо врегульований механізм вільного вибору громадами свого центру підпорядкування. Зараз діючий закон декларує право вільного вибору, але механізм реалізації цього права не прописаний. Тому Московський патріархат усіляко намагається перешкодити тим громадам, які хочуть відійти від нього, здійснити свій вільний вибір. Прийняття законопроекту №4128 захистить свободу віросповідання.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

panfilosof_khomabrut: Яких законодавчих змін чи ініціатив сьогодні потребує Українська Православна Церква?

Архієпископ Євстратій (Зоря): У питаннях законодавства є дві сфери, які потребують уваги і відповідних рішень. Одна — це те, що стосується загалом прав релігійних організацій. Ми роками добиваємося створення так званого "єдиного вікна" для реєстрації релігійних організацій, адже зараз, після різних змін у законах, кожна релігійна організація проходить фактично три реєстрації: реєстрацію статуту, державну реєстрацію в Єдиному реєстрі юридичних осіб та податкову реєстрацію.

Це — дуже складний і заплутаний процес, у якому на місцях ми часто стикаємося з довільними рішеннями чиновників. Доходить до абсурду, коли державний реєстратор відмовляється реєструвати статут, який уже зареєстрований державною ж адміністрацією. Виглядає так, що держава однією рукою дає, а іншою забирає. В консультаціях з Міністерством юстиції та Міністерством культури релігійна спільнота знайшла таку концепцію вирішення проблеми, яка задовольняє всі сторони, але потрібно внести відповідні зміни в закони.

Інший комплекс проблем — це те, що стосується сприяння утворенню в Україні єдиної помісної церкви. І тут, окрім згаданого вище законопроекту №4128, важливим є прийняття проекту №5309 — про назву тих релігійних організацій, які мають свій керівний центр у країні-агресорі. Переконаний, що коли в українському суспільстві люди отримають можливість більш чітко ідентифікувати, до якої церкви вони належать — до російської чи до української, питання церковної єдності значно наблизиться до свого розв'язання.

Omega: Чому РПЦ настільки зацікавлена у збереженні свого впливу на УПЦ? Друге. В чому саме на сьогоднішній день, в яких закликах чи діях, проявляється несамостійність УПЦ МП та її слідування в руслі "політики" РПЦ?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Без впливу на Україну Російська церква втрачає понад 40% своєї мережі. Очевидно, що для неї це неприйнятно. Зараз РПЦ — це "церква-імперія", зліпок з Радянського Союзу. Без України РПЦ перетвориться на своєрідну "Російську Федерацію", стане тим самим, чим Росія стала без України.

Несамостійність УПЦ МП найяскравіше виявляється в тому, що вона на четвертому році російської війни залишається нездатною назвати агресора агресором і в руслі кремлівської пропаганди продовжує стверджувати про "громадянську війну". Це лише один із найяскравіших прикладів, ніби верхівка айсберга. Але в цілому ми бачимо, що особливо при нинішньому керівництві ця церква діє лише в тих рамках, які встановлені Москвою, і дотепер ще в жодному пункті не зробила і навіть не заявила нічого, що не було би згідне з російською позицією.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

Inga: Скажіть відверто, наскільки в Україні церква насправді відділена від держави і політики? Чи правильним було те, що під час, зокрема, Революції Гідності УПЦ КП так чи інакше обрала сторону і стала на бік протестувальників?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Церква в Україні відділена від держави, але не відділена від суспільства, адже члени церкви і члени суспільства — це одні і ті самі люди. Під час Революції Гідності наша церква підтримувала правду, і тому підтримувала народ, який виступав за правду. Так само ми підтримуємо і державу, коли вона чинить по правді. Ми схвалюємо дії політиків, якщо вони відповідають правді.

А якщо ті самі політичні сили чи держава, чи навіть більшість народу роблять щось невірне, обов'язок церкви свідчити про це, не втручаючись у суто політичний процес.

Тобто церква повинна йти шляхом "золотої середини", не відсторонятися від життя суспільства, але і не перетворюватися на своєрідну політичну партію.

Konn: Чим можна пояснити те, що більшість православних церков на Закарпатті — саме Московського патріархату? Як так сталося? Або ж, якщо це не так, яким насправді є співвідношення церков МП і КП у тому регіоні?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Я думаю, що пояснень є декілька. В першу чергу, це специфічне ставлення місцевої влади до Київського патріархату у попередні роки, коли діяльність Московського патріархату підтримувалася, а Київського — обмежувалася. Також, очевидно, нерівними були "стартові умови". Адже Московський патріархат на 1992 рік мав розвинену інфраструктуру, в той час як Київський патріархат фактично не мав нічого. Але, переконаний, як і в інших регіонах України, де відбувалися подібні процеси, у Закарпатті також із часом Київський патріархат стане і впливовою, а потім і провідною православною спільнотою.

polit_ua: Як гадаєте, чи можна сьогодні говорити про те, що московська ідея про "русский мир" провалилася?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Так, безперечно, ідея "русского мира" провалилася. Однак Кремль продовжує її просувати так само, як у 1970-80-х роках просував ідею комунізму при всій наочній нездійсненності і абсурдності його побудови.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

Petro: В Росії, здається, як ніде інде, церква пов'язана з державними органами владами і координує свою діяльність із Кремлем. То хто там кому диктує стиль поведінки — Кирило Путіну чи Путін Кирилу?

Архієпископ Євстратій (Зоря): На жаль, за всю свою історію від XIV століття і дотепер Московія не знала і не знає способу свобідного існування церкви. Від князів і до Путіна московська церква завжди знаходилася у залежності від держави. І зараз цілком очевидно, що московський патріарх так чи інакше виконує те, що йому радить Кремль.

Petro: Чи є, за вашими спостереженнями, в Росії такі священнослужителі, які могли б замінити патріарха Кирила на його посаді, і які б більш-менш сприймали ідею дати спокійне та самостійне життя Українській Церкві?

Архієпископ Євстратій (Зоря): За моїми спостереженнями, такі священнослужителі є. Вони бачать, що і російська церква, і російська держава йдуть не туди, прямують до самознищення так само, як це було сто років тому. Однак зміна патріарха Кирила на когось, хто краще розуміє українські реалії, є практично нездійсненною. Адже, як було сказано у відповіді на попереднє питання, російська церква залишається залежною від волі Кремля. Тож доки Росією керує Путін, важко передбачати якісь серйозні зміни у ставленні до України.

Едуард Прапор: Скажіть, будь ласка, на вашу думку, боротьба керівництва РПЦ за утримання православних українців у своєму підпорядкуванні — це політична боротьба за відновлення Російської імперії, чи там переважає суто матеріальний інтерес: українські парафії як джерело збагачення РПЦ?

Архієпископ Євстратій (Зоря): На мою думку, в першу чергу, мотивом боротьби РПЦ за владу над Україною є імперська ідея "Третього Риму". Очевидно, що і матеріальна складова теж присутня, але вона є вторинною. Первинною є думка про можливість на базі єдності Московського патріархату відтворити і єдність навколишніх країн під владою Кремля.

Pangelina: Дуже незрозуміла позиція патріарха Філарета щодо об'єднання Київського патріархату та Московського патріархату. Що заважає і далі існувати Київському патріархату, як це було до розмов Філарета про об'єднання?

Архієпископ Євстратій (Зоря): З вашого питання мені здається очевидним, що ви не читали прес-конференцію патріарха 1 грудня, де він чітко дав відповіді на всі питання, а також мої інтерв'ю для РІСУ та Укрінформу. Формат чату не дає можливості зараз переповідати все, що було сказано. Тож раджу прочитати ці матеріали.

Budusan: Как Вы считаете, есть ли место прагматзиму ради высшей цели при управлении церковью взамен жертвенности?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Будь-яке керівництво має бути сполучене з мудрістю. Мудрість полягає в тому, щоб знати правильну мету і правильні засоби її досягнення. Без духовного просвічення, без допомоги Божої людина не здатна бути мудрою, адже зло і гріх спотворили наші здібності, і ми погане сприймаємо як добре, а добро відкидаємо як непотрібне. Тож як і в будь-якій справі, у керівництві церквою, в першу чергу, істотною є духовна складова. Але, очевидно, що і зовнішня мирська сторона є важливою.

Архиепископ Евстратий (Зоря)

Архієпископ Євстратій Главред

Wrangler: У медіа багато писали про захоплення храмів і підтримку "церковного рейдерства" з боку влади, і УПЦ КП виглядала не в найкращому світлі. Як ви можете прокоментувати цю ситуацію?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Наскільки я пам'ятаю, Інститут масової інформації з року в рік називає Московський патріархат одним із головних замовників "джинси", тобто проплачених інформаційних матеріалів. Тож твердження про те, що "в медіа багато писали", відображає не реальну картину, а таку активність інформаційних структур МП.

Що стосується сутності питання, то насправді у випадках, коли МП стверджує про "захоплення", йдеться про внутрішній конфлікт у громадах Московського патріархату: коли більшість громади хоче вийти з підпорядкування російській церкви, а меншість хоче залишитися, причому залишивши за собою виключне право розпорядження майном.

polit_ua: Чому сьогодні у світі й досі не визнають УПЦ КП? Що стоїться цьому на заваді? І чи випробування в житті країни у вигляді російської агресії не сприяють наближенню до такого визнання Світовим Православ'ям?

Архієпископ Євстратій (Зоря): Випробування, безперечно, сприяють, але не тому, що Світове Православ'я (чи, правильніше сказати, офіційно визнані церкви) справді переймаються болями і турботами українців, а тому що українське суспільство і держава стали більш свідомо підходити до питання церковної ідентичності. Як було сказано вище, відбувається процес відходу віруючих від МП, і одна з головних причин цього процесу — російська агресія.

Що стосується причин невизнання, то вони всі так чи інакше пов'язані з впливом Москви. Зараз серед 14 церков, які офіційно визнають одна одну, РПЦ є більшою, ніж усі решта 13 разом узятих. Уявіть собі ситуацію, якби в Радбезі ООН лише одна Росія мала би право вето, в якому би положенні опинилася Україна. Для досягнення визнання ми маємо одночасно робити дві речі. В першу чергу, розбудовувати Київський патріархат, зміцнювати і розширювати його в Україні, а також попри спротив Москви розвивати свої відносини з тими помісними церквами, де ми маємо більше прихильників.

Дякую "Главреду" і всім читачам за можливість спілкування. Бажаю щасливого Нового року та гарного духовно змістовного відзначення Різдва Христового!

Надія Майна

Фото Олександра Синиці

За матеріалами інтернет видання ГЛАВРЕД

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини