Вікаріат Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді вітає Святійшого Патріарха Філарета з 55-літтям архієрейського служіння на Київській кафедрі.

Благодать! Це слово буквально не сходить із вуст віруючої людини. Його завжди втілюють у нас щоденні молитви з раннього дитинства. І в ранковому, і у вечірньому правилі, храмових загальних богослужіннях, церковних таїнствах ми постійно повертаємося до цього слова. Воно пронизує наше серце, душу і розум. З дитинства цим словом – благодать – і зовнішньо, і внутрішньо жив наш Святійший Патріарх. Він народився в селі, яке навіть у ті більшовицькі і пролетарські часи носило назву Благодатне. Тому, за покликанням наш Предстоятель народився у благодаті і з благодаттю від побожних, трудолюбивих батьків.

Багато хто із сьогоднішніх парафіян Володимирського кафедрального собору м. Києва і досі пам’ятають перше богослужіння архієпископа Київського і Галицького, Патріаршого Екзарха України Філарета. Від тоді, всі ми запам’ятали владику Філарета, як зразкового молитвеника, який подає приклад щирої і глибокої молитви, адже сам, із трепетним благоговінням завжди ставився до звершення храмових богослужінь.

Святитель Григорій Богослов, про служіння святителя Василія Великого, згадував так: «Море народу, а у вівтарі й поблизу нього не стільки людське, скільки ангельське милування, і попереду всіх у прямій поставі Василій, яким у Слові Божому описується Саул, не схиляється він своїм тілом, ні поглядом ні думкою, немов у храмі не відбулося нічого нового, але прилиплий до Бога, скажу так, стоять в якомусь страху і благоговінні». Якщо цим свідченням провести паралель із сучасними пастирями, то їх можна, без сумніву, приписати Патріарху Філарету.

У міру того, як помножуються роки життя Святійшого Патріарха, він все більше звершує богослужінь, з насолодою їде до свого кафедрального Володимирського собору. Він дійсно знаходить спокій для душі у соборній молитві. Це його змінює, дух бадьориться, коли тіло інколи стає немічним, і це є правдивим зарядом до праці.

Побожне, проникливе, правдиве слово Святійшого Владики завжди пов’язане із сьогоденням, звернене до всіх віруючих. Як мудрий архіпастир, Патріарх свої повчання збагачує великим власним глибоко-богословським досвідом, надаючи увагу найголовнішому в земному житті – спасінню людських душ. Більшість його проповідей – це глибокий аналіз Євангелія і його зв’язок із сьогоденням.

І ще одна думка, яка у дні шанування нашого ювіляра – Святійшого Патріарха Філарета – не покидає. Зараз усіх торкнулася криза. Коли святителя Миколу Сербського запитали: «Що таке криза?», то він відповів так: «Запитуєш мене чоловіче Божий, про причину і значення кризи, що настала. Хто я такий, що ти запитуєш мене про цю велику таємницю?». «Говори, якщо є в тебе щось більше за мовчання», – сказав святитель Григорій Богослов. І хоча я вважаю, що зараз мовчання є вищим за будь-яке слово, але з любові до тебе напишу, що я думаю з цього приводу. «Криза» – слово грецьке, у перекладі воно означає «суд». У Святому Письмі слово «суд» вживається багаторазово. Заміни слово «суд» словом «криза» і читай…»

Про кризу, тільки духовну, нас попереджав і Святійший Патріарх Філарет: «Як виникає криза фінансова або економічна? Хіба не з кризи духовної? З кінця 90-х років минулого століття наш Патріарх не переставав повторювати: «Плекайте і проповідуйте духовні цінності, ставте їх на перше місце». Але ми всі були немов глухі. Вир протистоянь з’їдав українське суспільство. Тому, сьогодні Патріарх знову повертає нас до розуміння головного в нашому житті – примноження духовних цінностей, які є основою громадянського суспільства. «Чому ми повинні насамперед піклуватися про духовні цінності? – запитує нас Патріарх і для нас відповідає, – тому що вони незмінні і ведуть людину до блаженства. Духовні цінності визначають наше місце у вічності».

Сьогодні всі ми, вірні Української Православної Церкви Київського Патріархату, які складають Вікаріат в США та Канаді, вітаємо нашого Предстоятеля з визначною датою у його житті – 55-літтям архієрейського служіння на Київській кафедрі. Кажуть – літній вік – це дар з неба, адже не кожен має шанс проживати такий поважний період життя. Бажаємо Святійшому Патріарху Філарету завжди перебувати у любові Христовій, про яку ми чуємо у ці пасхальні дні.

Про яку ж любов ідеться? Це любов, початок якої в Бозі, яка живе у Божому Сині Ісусі, а через Нього – досягає нас, Його створінь. Каже Ісус: «Як Отець полюбив мене, так і я полюбив вас». Любов, яку Ісус нам дарує – це та сама, якою Отець любить Його: чиста, безумовна, безкорислива любов. Її не можна купити, вона безкоштовна. Даруючи її нам, Ісус ставиться до нас як до друзів, даючи нам пізнати Отця, залучаючи нас до Своєї ж місії задля життя світу.

Як же перебувати в цій любові? Ісус каже: «Якщо заповіді мої зберігатимете, то перебуватимете в моїй любові». Заповіді ж ці Він підсумував однією: «Щоб ви любили один одного так, як я вас полюбив». Любити так, як любить Ісус Христос, означає віддатися служінню братам і сестрам, як Він це вчинив, вмиваючи учням ноги. Це означає також виходити із замкнутості в собі, відірватися від власних людських забезпечень, від світських зручностей, щоби відкритися потребам інших, особливо, найбільш потребуючих.

Нехай перебування в любові Господній приведе вас, Ваша Святосте, до постійної радості, яка випливає з того, що знаємо, що Бог любить нас, незважаючи на наші немочі, що Він допомагає нам долати життєві випробування, переживати кризи, щоб виходити з них кращими.

У тому, щоб жити цією радістю, полягає наше завдання бути справжніми свідками Христовими, бо радість є характерною відзнакою справжнього християнина. Справжній християнин не є сумним, він завжди носить у собі цю радість, також і в лихі хвилини.

Нехай же благодать Святого Духа допоможе Вам, наш Патріарше, перебувати в любові Христовій та зростати в любові до всіх, свідчачи радість воскреслого Господа.

Від імені всіх вірних Вікаріату Української Православної Церкви Київського Патріархату в США та Канаді вітаємо Вас, Ваша Святосте, з 55-літнім перебуванням на Київській кафедрі. Незмінний наш світоче, продовжуйте бути стовпом і утвердженням істини, щоб зміцнити Українську націю у 21-му столітті, подаючи приклад стійкості та вірності до кінця.

Многії літа, Святійший Владико!
Είς πολλάέτη, δέσποτα!

У молитовному єднанні з Вашою Святістю,
секретар Вікаріату УПЦ КП в США та Канаді протоієрей Богдан Згоба
разом з вірними Київського Патріархату на Американському континенті