Кожна людина повинна любити свій народ, – проповідь Патріарха Філарета у неділю 2-гу після П’ятидесятниці

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Українська Православна Церква святкує пам’ять всіх українських святих. Хто належить до українських святих? Тільки українці? Ні. Перший апостол, який проповідував на нашій землі – Андрій Первозванний, не був українцем, а був юдеєм. І мученики римські були не русичами, а були греками. І коли ми проаналізуємо весь склад українських святих, то ми побачимо, що серед них і українці, і юдеї, і греки, і білоруси, і росіяни. Але вони всі подвизалися на українській землі, і утверджували православну віру і православну Церкву. І трудились не тільки на українській землі, а проповідували Євангеліє в Сибіру. І скільки святих святителів, якраз українців, прославилось своїми подвигами в Сибіру.

Тому, ми прославляємо їх. Але у той же час, дорогі браття і сестри, ми повинні знати, що в Царстві Небесному, в Царстві Божому, немає національностей. І, як говорить апостол Павло, «нема ні юдея, ні елліна, ні скіфа, ні раба, ні свобідного, ні чоловічої, ні жіночої статі». Тобто у Царстві Божому всі рівні, всі нації. Але означає це, що не треба любити свою націю, свій народ, свою культуру і свою мову? Не означає. І прикладом цього є, насамперед, великий пророк Мойсей, який так любив свій народ, що сказав: «виключи мене, Господи, із Книги Життя, а помилуй мій народ, який згрішив, створивши золотого тельця. Прости їм, а мене виключи із Книги Життя». Бо так любив Мойсей свій народ. А апостол Павло що каже? Апостол Павло каже: «Я готовий бути відлученим від Христа за братів рідних мені по крові». Любив апостол Павло свій юдейський народ? Любив.

Тому, кожна людина повинна любити, насамперед, свій народ. Але це не означає, що треба принижувати інші народи. Наприклад, Гітлер теж любив свій німецький народ, і вважав, що вони наднація. То це не є Божественна любов, не є християнська любов, яку заповів нам Бог. Не такою любов’ю ми повинні любити свій народ. Любити свій народ, а якщо інші народи не любиш, то і свій народ не полюбиш. Так само, як людина, якщо вона не любить своїх батьків, то вона й не полюбить інших людей. Чому не полюбить? А тому, що в душі цієї людини немає любові. Любов в душі, в серці зароджується спочатку до своїх батьків – до батька, до матері, до братів і сестер, а потім переходить на інших. Яка різниця між любов’ю до свого народу, до своєї Батьківщини і нацизмом? Нацизм це є гріх. А чому? А тому, що він виключає любов до інших народів, а тільки до свого. А ми повинні любити, насамперед, свій народ, а люблячи свій народ полюбимо й інші.

Ось зараз, наприклад, ми живемо в такий час, коли випробується: маємо ми любов до своєї Батьківщини чи не маємо? І наші кращі сини і дочки показують, що маємо. Маємо любов до своєї Батьківщини, тому що на Донбасі українську землю захищають українці з усіх областей України: і галичани, і одесити, і харків’яни, і кияни. Всі. Тому, що люблять свою Батьківщину.

Дорогі браття і сестри, ми святкуємо пам’ять святих для того, щоб вони молились за нашу Церкву, насамперед, за наш український народ. Мають вони можливість допомогти нам? Мають. Бо вони знаходяться перед Престолом Самого Бога і бачать Його лицем до лиця. І, якщо вони будучи на землі, трудилися для свого народу, страждали, віддавали своє життя, то коли вони переселилися у вічне життя, хіба вони перестали любити свій народ? Не перестали, тому вони люблять свою землю, свою Церкву і свій народ. І ми до них і звертаємось: «Допоможіть нам своїми молитвами, визволите нас від усяких бід, визволите нас від наших гріхів, а їх багато – гріхів; і допоможіть нам, щоб ми були там, де ви». Вони в Царстві Небесному, і ми хочемо ввійти в те ж саме Царство Небесне, тому ми і просимо їх, насамперед, виблагайте нам прощення наших гріхів, позбавте нас від усіх бід, які на нас виливаються з усіх боків. Допоможуть вони нам? Допоможуть, якщо будемо просити, якщо будемо мати віру, що вони можуть це зробити. Якщо віримо, то й отримаємо, а якщо не віримо, то й не отримаємо. Тому що і Господь Ісус Христос не всіх зціляв, а хворих багато було. А не всіх зціляв чому? А тому, що не вірили, що Він може це зробити. Тому, не один раз Ісус Христос сказав: «А віриш ти, що я це можу зробити?». І коли відповідали: «Вірю, Господи». То Господь і казав: «Нехай буде по твоїй вірі». Так і ми віримо, що Господь може, по молитвах українських святих позбавити Україну від усіх бід і, насамперед, від цього злополучного коронавірусу. Чи не може? Може! Але треба вірити, треба просити і Господь пошле.

Тому, сьогодні, дорогі браття і сестри, помолимося, щоб всі наші українські святі, які подвизались на наших землях, помолилися в день їх пам’яті за прощення наших гріхів, за визволення України від усяких бід, і щоб Господь послав мир не тільки Україні, а послав мир всьому світу.

Йому слава навіки віків.

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у неділю 2-гу після П’ятидесятниці, всіх святих землі Української, 21 червня 2020 року)

Прес-служба Київської Патріархії

Поділитися дописом:

Наступна

У центрі Києва встановлять пам'ятник на честь медичних працівників

23.06.2020
23 червня 2020 року відбулося урочисте закладення символічного першого каменя на місці спорудження майбутнього пам’ятника на честь медичних працівників всього світу. Поділитися дописом: