Проповідь Патріарха Філарета на свято П’ятидесятниці

Проповідь Святійшого Патріарха Філарета на свято П’ятидесятниці, яка була виголошена у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі 7 червня 2020 року.

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні Православна Церква святкує день Зішестя Святого Духа на апостолів і явлення Святої Тройці. Дух Святий зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків, і це бачили апостоли. А дії Святого Духа бачили всі, і насамперед побачили це самі апостоли. Бо вони раніше учення Ісуса Христа не розуміли так, як треба. В Євангелії сказано, що коли Христос воскрес, то відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання. А до цього вони Божественні слова слухали, а не розуміли їх. Ось для прикладу, хіба Ісус Христос не говорив, що Він буде розіп’ятий і на третій день воскресне? Говорив. А чому ж апостоли не повірили в це? Чому Фома сказав не повірю, якщо не побачу? А ти ж чув від свого Учителя, що Він воскресне на третій день? Чув.

Так ось Дух Святий насамперед просвітив розум самих апостолів. І вони розуміли правильно Божественне Откровення, тобто Божественне Учення. Друге, що виявляла благодать Святого Духа – це чудеса, які звершували апостоли і не тільки апостоли, а кожна людина, яка увірувала в Господа Ісуса Христа, звершувала чудеса, кожна. І це було дією Зішестя Святого Духа на апостолів. Серед християн була навіть суперечка, коли одні звершували чудеса, наприклад пророкували, виганяли бісів, зціляли хвороби, говорили іншими мовами, а інші не мали цього. І тоді ті, які не мали стали заздрити: чому всі мають, а вони не мають. І тоді апостол Павло пояснив Коринфським християнам, що: «Не думайте, що ви не маєте благодаті Святого Духа. Маєте ви теж благодать. А в чому вона виявляється? А виявляється в тому, що ви вірите, і в тому, що віра – це є дар Божий. Тому не кожна людина може повірити в невидиме, а та, яка отримала дар благодаті Святого Духа».

Наприклад, всі ми віримо? Віримо. Віримо, тому що маємо благодать. А ті, які не мають благодаті – не вірять. І багато таких людей, які не вірять. Ні в Бога не вірять, ні в Ісуса Христа, ні в учення, яке Він проповідував. Вся історія Церкви Христової свідчить про те, що благодать Святого Духа ніколи не залишала Церкву Христову. Ніколи. Наприклад, період гоніння на християн з боку римських імператорів. Являв Бог Свою Божественну силу, благодать? Являв. По-перше, самі мученики не могли витерпіти тих страждань, яким піддавали їх мучителі. Коли читаєш акти мучеників, то жахаєшся, як може людина бути кинута в киплячий котел і залишатись живою? Можливо це з природної точки зору? Неможливо. Але ж мученики терпіли це. Якою силою? І це свідчить, що благодать Святого Духа діяла у цих мучениках.

Згадайте слова Ісуса Христа: «Я з вами до кінця віку». Значить Він був і з мучениками. Візьмемо святителів Христових, які боролись з єресями. Чому вони перемогли єретиків? Єретики теж вірили в Бога. І приймали Священне Писання, і посилались на Священне Писання, але гріховність їхня спотворювала Священне Писання. І святителі перемогли тому, що благодать Святого Духа їх настільки просвічувала, що вони ясно бачили правильне Божественне вчення і відрізняли це правильне Православне вчення від єретичного.

Взяти до прикладу, Василія Великого чи Григорія Богослова, чи Афанасія Великого, чи Григорія Паламу та інших святителів, які захищали православне вчення, чому вони були такі впевнені в тому вченні, яке вони проповідували? А тому, що благодать Святого Духа надихала їх і свідчила, що вони правильно роблять, що захищають це вчення, яке зберігала Свята Церква. А подвижники хіба не благодаттю Святого Духа перемагали козні і підступи диявола? Диявол діяв, діє і буде діяти до другого Пришестя. Але подвижники перемагали всі ці підступи диявольські, які він їм навивав, цим подвижникам, через розум і через почуття. І подвижники перемагали це, хоч було тяжко, і дуже тяжко. Але благодать Святого Духа діяла.

Що говорити про ті далекі часи. Згадаймо про свій час, про Радянський час. Як гнали Церкву? Знищували все, храми закрили, духовенство в Сибір відправили, в школах вчили тільки, що Бога нема. Але благодать Святого Духа діяла. Віра зберігалася. А чому зберігалася? А тому, що звершувались чудеса. І ці чудеса підказували, що Бог є, тому що Він діє. І кожний, хто вірив, у своєму власному житті переконувався, що Бог є. Що не Радянська влада права, коли проповідує, що Бога нема, а права Церква, яка гнана, але проповідує Істину. Тому благодать діяла і діє.

Але в той же час треба мати на увазі, що благодать Святого Духа відступає від людини. Коли відступає? Коли людина грішить. Ось коли грішить, хоч християн і вірить в Христа, але через гріх благодать Святого Духа відступає. І тоді людина, християнин, залишається сам на сам зі злом, з дияволом і зі злими духами. І такій людині боротись з дияволом, зі злими духами, взагалі з гріхом, майже неможливо. Тому, що гріховна природа настільки сильна, що людина своєю волею, своїм розумом подолати не може, коли відступає Божественна благодать. І тому ми повинні жити так, щоб благодать Святого Духа не відступала від нас, і тоді за допомогою благодаті Святого Духа і своєю волею, своїм розумом, своїми почуттями ми переможемо, і можемо перемагати гріх самі в собі, як це робили святі. Святі, яких ми шануємо – це такі ж люди, як і ми, грішні, але за допомогою благодаті Святого Духа і своєю волею, своїм розумом, бажанням, вони перемагали. В цьому і є сенс духовного життя. А духовне життя приводить до вічного життя. Ось, якщо будемо боротись з гріхом, просити Бога, щоб Він посилав нам Божественну благодать, не віднімав від нас, грішних, цю Божественну силу, то ми переможемо. І ми перемагаємо, бо якби не перемагали, то не вірили б. Коли мученики перемагали страждання, то гонителі їхні ставали християнами, тому що бачили, що неможливо людині перенести те, що терпіли ці мученики. Але треба розмірковувати, мати чистий розум, для того, щоб бачити невидиме і для цього ми просимо Бога і молимось Йому, щоб Він і гріхи наші простив, і дарував нам Божественну благодать, яка допоможе нам боротися з гріхами на землі, очищати нас, і душі, і тіла від всього злого, гріховного. А коли помремо, то Господь приведе у Царство Небесне, вічне блаженне життя, де вже боротьби ніякої не буде, а буде одне блаженство: одна радість, любов, мир і прославлення Бога.

Йому слава навіки віків.

 

Наступна

Патріарше богослужіння в неділю Всіх святих

14.06.2020
14 червня 2020 року, в неділю Всіх святих, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.