Проповідь Високопреосвященного митрополита Димитрія у день свята Різдва Пресвятої Богородиці
28 вересня 2013
Опублікував Михаїл Омельян
Життя наше – це є певний екзамен на духовність. Як ми його з вами проживаємо, такі маємо плоди у старості своїй.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі брати і сестри! Перш за все я хочу привітати вас із вашим престольним святом – Різдвом Пресвятої Богородиці, - і також із вашим першим невеличким ювілеєм – 10-річчям із дня будівництва на цьому місці святого храму.

Сьогодні є велике свято. Різдво Пресвятої Богородиці є дванадесятим святом і першим з-поміж свят у новому церковному році, адже церковний індикт розпочинається із 14 вересня за новим стилем. Тому це є перше свято, яке відкриває для нас великі дванадесяті свята річного кола. Про нього каже нам святитель Андрій Критський: «Це свято є початком звершення обітниць Божих, а втілення Сина Божого від сьогодні народженої Діви Марії є закінченням цих обітниць».

Я не раз задумувався над тим, чому найголовніший храм нашої Української землі, Київської Руси-України, свята Софія присвячена саме цьому святові. Святий благовірний князь Ярослав Мудрий, закінчивши будівництво цього величного Києво-Софіївського собору, разом із Київським митрополитом освятив головний престол цієї святині на честь Софії Премудрості Божої, а престольне свято встановив святкувати у день Різдва Пресвятої Богородиці.

Софія перекладається як «премудрість», і значення свята Різдва Пресвятої Богородиці і розуміння Премудрості Божої є нероздільними. У головному вівтарі цього собору є ікона Богородиці, яка називається Софією Премудрістю Божою і на ній напис, взятий ще зі Старого Завіту: «Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його» (Притч. 9, 1).

Що це за дім? Це є, дорогі брати і сестри, утроба Пречистої Богородиці Владичиці нашої, яка вмістила невмістиме і народила для нас Сина Божого.

Сама ж Богородиця народилася від благочестивих батьків Іоакима і Анни, які дуже довго, до самої старості, чекали на цю дитину, це святе чадо. Вони не мали інших дітей, бо Господь готував іх для народження прекрасного плоду – Діви Богородиці.

В очах багатьох це подружжя ганьбилося через те, що не мало дітей. Але промисел Божий так діяв, щоби явити одну прекрасну лозину від них – Пречисту Богородицю, і Вона, Божа Матір, народжується від цих благочестивих батьків, які вже були у досить похилому віці і все життя переживали і страждали через свою неплідність.

Одного разу навіть, коли вже на старості літ Іоаким прийшов до храму, священик не прийняв від нього пожертву, сказавши, що вони із жінкою зганьбилися в очах багатьох, бо не мають продовження роду. І ось цей Іоаким, у сльозах вийшовши із храму, пішов у пустелю і там слізно молився Богові, можливо уже і не вірячи в те, що від нього ще колись народиться дитя.

Так само і благочестива Анна вийшла в сад і побачила перед собою гніздо з пташенятами і так собі подумала: «Господи, навіть птахи радіють від того, що мають своїх дітей, а я не можу цьому порадіти».

І в мить до неї з’явився ангел з неба так само, як і до Іоакима у пустелю, які провістили їм, що Господь почув їх молитву.

Як бачимо, дорогі брати і сестри, у житті своєму праведні Іоаким і Анна страждали від того, що були бездітними, але Господь їм послав утіху. Вони терпіли велику ганьбу в очах людей, але це була зовсім не ганьба, тому що явилось на них особливе благословення Боже – у старшому віці від них народилася одна єдина донька, яка стала Матір’ю світу, прекрасною і Пречистою Владичицею Дівою Богородицею, яка і в Різдві, і після Різдва залишилася Дівою, а для нас народила Сина Божого.

І тому це свято, дорогі брати і сестри, повинно бути великим і величним для кожного із нас. І не тільки тому, що воно є першим у календарі і немов починає нас вести по цьому колу богослужінь у новому церковному році, а найперше тому, що в цьому явилася велика таїна Божа. Як каже преподобний Андрій Критський: «Чим більшою є таїна, тим більше ми повинні приймати її у своє серце, тому що це є важливо для нашої вічності і для нашого спасіння».

Софія Премудрість Божа і Різдво Пресвятої Богородиці, як я казав, це є невід’ємні поняття. Нехай же за молитвами Божої Матері Господь вселяє у наші душі і серця премудрість і розуміння страху Божого, розуміння Його великих таємниць, щоби ми осягнули Небесний Сіон, Горній Єрусалим.

Тому що життя наше – це є певний екзамен на духовність. Як ми його з вами проживаємо, такі маємо плоди у старості своїй. І також, як проживаємо його, таке й отримуємо життя у вічності.

Тому не дивуйтеся, що Господь нам посилає випробовування. Можливо, у похилому віці ми вже не такі є здорові, але якщо Господь посилає нам ці хвороби чи терпіння, чи нестатки, то знайте, що Він ще раз кличе до себе, Він хоче щоби ми згадали про Нього і прийшли до Його безмежної милості зі своїми проблемами, і тоді Він як Милостивий і Милосердний Отець візьме на Себе наш тягар, а нас обдарує Своїми щедротами.

Якщо будемо вдаватися до Бога у своїх молитвах і мати щиру віру, як і благочестивим батькам Діви Марії Іоакиму і Анні послав ангела, щоб сповістити радісну вістку, так і до нас Він промовить: «Почуті твої молитви».

Пресвята Богородиця неустанно благає Свого Сина за кожного із нас, тому жодна душа не може бути покинута Ісусом Христом, Сином Божим, бо не покинута найперше Пречистою Богородицею, Матір’ю Його і Матір’ю світа, Яка обіцяла до кінця віку бути разом із нами.

Можливо тому, дорогі брати і сестри, у цьому храмі усіх нас за богослужінням оточує так багато святинь і, зокрема, так багато ікон Божої Матері.

Подивіться ще раз на Її світле обличчя, яке виточує для нас світло. Ми з вами повинні уподібнитися до смиренної Пречистої Богородиці. Своє смирення Вона стяжала ще в утробі смиренних благочестивих батьків Її Іоакима і Анни. Будучи смиренною, Діва Марія пригортає до Себе тільки смиренні серця і тільки молитви таких сердець приносить до Престолу Божого.

Ще в дитинстві Пресвята Богородиця була віддана батьками Її до храму. Із передання знаємо, що Діва Марія займалась рукоділлям, читання книг і багато-багато молилася. Зауважте, - багато молилась!

Тільки молитва, дорогі брати і сестри, здатна усіх нас перетворити і привести до життя вічного. Амінь!

(проповідь виголошена за Божественною Літургією у Різдво-Богородичному храмі м. Львові під час Архипастирського візиту у день свята Різдва Божої Матері та 10-ліття будівництва храму 21 вересня 2013 року Божого)

Церква.info
за матеріалами прес-служби Львівсько-Сокальської єпархії

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини