Страсний тиждень – найважливіший тиждень усього церковного року. В час тижня, що передує Великодню, у православних храмах молитовно згадують останні дні земного життя Спасителя нашого Ісуса Христа: Його страждання на Хресті, розп’яття та похорон. Унікальність цих днів настільки значна, що кожен день в церковній традиції називається святим та великим.
Унікальна храмова атмосфера занурює нас в таємницю страждань Господа нашого Ісуса Христа заради спасіння кожного з нас. З давніх-давен дні Страсного тижня глибоко шанувались християнами. Віруючі проводили ці святі дні накладаючи на себе особливі аскетичні подвиги: вживали мінімальну кількість їжі, більшість часу проводили у молитві та виявляли особливу любов і турботу до потребуючих.
Богослужіння цього тижня неймовірно глибокі, змістовні та зворушливі. Крок за кроком вони відтворюють для нас усю історію страждань Спасителя, пригадують нам Його Божественні настанови, роблять свідками та учасниками здійснення Євангелія. Цьому сприяють під час богослужінь особливі страсні піснеспіви та фрагменти зі Священного Писання, котрі зачитуються на Ранній та Літургії.
В перші три дні Страсної седмиці звершують літургію Ранішосвячених Дарів, а у Великий Четвер й Велику Суботу – літургію святителя Василя Великого. У Велику П’ятницю Літургії не буває, бо в цей день Сам Господь приніс Себе в жертву.
У Великий понеділок Церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як прообраз зрадженого Христа. Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що Йосиф в час голоду врятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь наш Ісус Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми звільняємося від рабства гріха та смерті. Крім того, в цей день згадується безплідна смоковниця, якій Господь наказав засохнути. Безплідна смоковниця є символом лицемірних фарисеїв та всіх, в кому, незважаючи на зовнішню побожність, Господь не знаходить правдивих плодів віри і благочестя, а тільки лицемірну тінь закону. До безплідної, засохлої смоківниці буває подібна і людська душа, якщо вона не приносить духовних плодів – істинного покаяння, віри, молитви і добрих справ.
У Великий вівторок згадується викриття Господом книжників і фарисеїв, Його розмови і притчі, сказані цього дня в Єрусалимському храмі: про податок кесарю, про воскресіння мертвих, про Страшний суд і кінець світу, притчі про десять дів і таланти. У притчах зображається неочікуване пришестя Господа (про десять дів) і праведність суду Божого (про таланти).
У Велику середу згадується євангельська подія, коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Вифанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна жінка-грішниця вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в богослужіннях середи прославляється жінка-грішниця, що покаялась і засуджується зрада Юди. Особливості богослужіння перших трьох днів Страсного тижня такі: на ранній, після “Алилуя”, співається тропар: “Ось жених гряде опівночі…”, а після канону співається піснеспів: “Чертог Твій бачу, Спасе мій…”. Всі три дні (понеділок, вівторок, середа) у храмах служиться літургія Ранішосвячених Дарів, з читанням Євангелія.
Особливо зворушливі споминами, молитвами і піснеспівами є останні три дні Страсного тижня.
У Великий четвер в богослужіннях згадуються чотири важливі події з життя Христа Спасителя: Тайна вечеря, на якій Господь встановив Таїнство Святої Євхаристії – Причастя Його Тіла і Крові; вмивання ніг ученикам на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному; молитва в Гефсиманському саду; зрада Христа Юдою. В цей день під час Літургії буває багато причасників, а також за традицією приготовляються Святі Дари для зберігання – на випадок потреби причастя хворих. На ранній після “Алилуя” співається тропар: “Коли славні ученики умиванням ніг на вечері просвіщалися…”. Ввечері Страсного четверга у храмах відбувається богослужіння, під час якого читаються 12 уривків з Євангелія про Страсті Христові. Страсний четвер також називають «чистим», бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи.
У Велику п’ятницю Церква згадує неправедне осудження Синедріоном і Пилатом Господа нашого Ісуса Христа, Його страждання, розп’яття на хресті, смерть і погребіння, зішестя до пекла для сповіщення там перемоги над смертю і визволення душ, які з вірою чекали Його пришестя, а також введення розбійника в Рай. В цей день, який є особливо суворим постовим днем року, віруючі намагаються зовсім не споживати їжі. У Велику п’ятницю літургії не буває, бо в цей день Сам Господь приніс Себе у жертву, а служаться Царські часи. Вечірня відправляється на спомин про зняття з хреста тіла Христового і Його поховання. На вечірні, при співанні тропаря “Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте Тіло Твоє…”, священнослужителі піднімають Плащаницю з престолу, немов з Голгофи, і виносять її з вівтаря на середину храму. Плащаниця кладеться на особливо приготованому столі. Потім священнослужителі й усі віруючі поклоняються святій Плащаниці і цілують рани зображеного на ній Господа – Його пробиті ребра, руки і ноги.
Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса Христа «у гробі тілом, у пеклі душею як Бог, в раю з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний» і, врешті, про воскресіння Христа Спасителя з гробу.
Під час Страсного тижня християнам потрібно дотримуватися суворого посту «заради Страстей Христових», які Він перетерпів за гріхи людства. Також протягом цієї седмиці всі православні християни, які за період Великого посту ще не приступили до таїнств Сповіді та Причастя, повинні це обов’язково зробити у будь-який день протягом тижня (окрім п’ятниці).
Задумаймось над великим значенням Страсного тижня, проведімо його в посту й молитві, щоб достойно приготуватися до Світлого Христового Воскресіння.
Пресслужба Київської патріархії
