Святійший Патріарх Філарет освятив миро (ВІДЕО)
17 квітня 2014
Опублікував Михаїл Омельян
Dsc 2529
Цього року в Українській Православній Церкві Київського Патріархату відбувається особлива та надзвичайно важлива подія – мироваріння. Останній раз мироваріння в Українській Православній Церкві Київського Патріархату відбувалося у Великий четвер 1998 року у Володимирському кафедральному соборі.

Цього року в Українській Православній Церкві Київського Патріархату відбувається особлива та надзвичайно важлива подія – мироваріння. Останній раз мироваріння в Українській Православній Церкві Київського Патріархату відбувалося у Великий четвер 1998 року у Володимирському кафедральному соборі.

Право варити святе миро – це прерогатива виключно автокефальної Церкви. Цьогоріч з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета до цієї події готувалися заздалегідь. Перш за протягом Великого посту було приготовано велику кількість ефірних масел та пахучих трав, як дарів Святого Духа, які є складовими компонентами мира.

Миро (ароматне масло) - спеціально приготована і освячена ароматична олія, яка використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. Також використовується під час освячення новозбудованого храму, для помазання антимінса, престолу й стін. Раніше в православній традиції миро використовувалося також при помазанні на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мирниці, яка зберігається на престолі.

У Біблії вперше про миро повідомляє книга Вихід:

«І сказав Господь до Мойсея, говорячи : Візьми собі найкращих пахощів: самоточної смирни п'ятсот [шеклів], запашної кориці половину проти того, двісті п'ятдесят, і запашної очеретини двісті п'ятдесят, касії п'ятсот [шеклів], за шеклем священним, та гін оливкової оливи; і зроби з цього миро для священного помазання, масть складену, роботою того, хто складає масті: це буде миро для священного помазання». (Вих. 30:22-25 )

Як відомо з писань отців і вчителів Церкви, у перші віки християнства для помазання новохрещених використовувалася «якась суміш різноманітних пахощів » [Твори отців і учителів Церкви], яка освячувалася особливим священнодійством «на вівтарі» (тобто на престолі ), а право готувати і освячувати миро належало тільки єпископам.

Кирил Єрусалимський (IV ст.) у своєму тайновводному повчанні на Миропомазання, називає його аналогом зішестя Святого Духа на Ісуса Христа при Його хрещенні і говорить так:

«Але дивись, не вважай цього мира простим. Бо як хліб в Євхаристії, через призивання Святого Духа, не є більше простим хліб, а тіло Христовим: так і Святе це миро не є більше простим: це дар Христа і Духа Святого, який через присутність Його божества стає дійсним. Цим миром символічно помазується твоє чоло та інші знаряддя почуттів. І коли видимим чином помазується тіло, тоді Святим і Животворчим Духом душа освячується. [Кирил Єрусалимський. Тайновводне повчання третє.]

Святитель Василій Великий і ряд інших церковних авторів встановлення особливого обряду освячення мира приписують апостолам. До V століття для чину освячення не існувало особливо встановленого дня. Починаючи з V століття на Сході таким днем став Великий четвер.

Чин освячення мира описав Діонісія Ареопагіт в творі «Про церковну ієрархію» (V- VI стт.) :

    «Ієрарх, взявши миро, покладає його на божественний жертовник під покровом дванадцяти крил, у той час всі священні особи співають священну пісню богонатхненних пророків, і, завершивши над ним молитву освячення, використовує його у святих священнодіях над освячуваними речами та особами для майже всякого роду священно- начальницького священнозвершення. [Діонісій Ареопагіт. Про церковну ієрархію.]

Миро в Православній церкві готується з чистого єлею (з додаванням білого виноградного вина) і з багатьох пахощів. Їх перелік і кількість не були строго встановлені, і зазвичай використовували речовини, які були в наявності в той чи інший час. В даний час до складу мира входить близько 40 різних речовин. Основною речовиною для приготування мира є єлей - оливкова олія вищої якості.

Цього року для мироваріння у Володимирському соборі були використано понад 40 найменувань ефірних масел та пахучих трав, зокрема: жасмінове, трояндове, евкаліптове, пальмарозове, мускатне, розмаринове, кардамонове, кропу, кедрове, герані, іланг-ілангове, анісове, лавандове, соснове, піхтове, шалфейне, м’ятне, сандалове, чебрецеве, базилікове, чайного дерева, гвоздикове, бергамоту, мелісове, ялівцеве, коріандрове, кипарисове, мигдальне, лимонне, лимангрозове, фенхелеве, пічулове, неролове та нардове ефірне масло, а також наступні пахучі трави: м’ята, звіробій, хміль, корінь валеріани, евкаліпт, чебрець, материнка, меліса, цикорій, шавлія, календула, ромашка, богульник, таволга, череда та доник медовий.

Процес варіння святого мира розпочався з благословення Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета у Великий понеділок. Вранці, після звершення Божественної літургії Ранішеосвячених дарів у Володимирському соборі, Святійший Патріарх Філарет разом з духовенством, співаючи тропар "Благословенний Ти, Христе Боже наш, що рибалок премудрими явив...", хресним ходом пройшли до приділу святих страстотерпців Бориса та Гліба, де й розпочався чин Мироваріння. Патріарх звершив чин Освячення води та благословив посуд для мироваріння, єлей, вино й пахощі. Після окроплення святою водою всіх посудин і потрібних матеріалів, було запалено плити, на яких стояли два казани. Так розпочався сам процес мироваріння. Протягом трьох перших днів Страсного тижня духовенство собору продовжувало розпочату Святійшим Владикою процедуру читання Євангелія біля посуду, в якому варилося святе миро.

У Великий вівторок в посудини, в яких варилося миро, влили весь настій, приготований у Хрестопоклонну неділю, а також всипали росний ладан, який напередодні був дрібно розтертий на порошок.

У Велику середу процес мироваріння був завершений. Після охолодження, до мира додали всі приготовані ефірні масла. Після цього суміш було перелито до алавастрових амфор та закорковано.

У Страсний четвер, ще до початку Божественної літургії свт. Василія Великого, духовенство хресним ходом зі співом тропаря «Благословенний Ти, Христе Боже наш...» знесло посудини зі звареним миром до жертовника центрального приділу. Саме освячення відбулося під час літургії. На великому вході алабастрові амофори, прикрашені квітами, були перенесені від жертовника до святого престолу. Після співу страсного тропаря «Вечері Твоєї Тайної сьогодні, Сину Божий, причасником мене прийми…» і перенесення приготованих дарів (хліба й вина) для Євхаристії, Патріарх, стоячи перед святим престолом, прочитав молитву для освячення мира. Так завершився процес варіння та освячення святого мира.

Після закінчення літургії духовенство переправило алабастри з миром для зберігання у Патріархію.

Священнодія варіння та освячення мира є великим торжеством для Церкви. Це акт утвердження помісності та соборності Української Церкви, Київської Церкви – правонаступниці Київських святителів та преподобних, які посіяли на нашій землі зерна віри Христової.

Володимир Яцульчак
секретар Прес-центру Київської Патріархії
 

{youtube width="800" height="600"}9T38DEha8tc{/youtube}

{gallery}2014/04/patr.filaret_osvyatyv_myro{/gallery}
Церква.info

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини