Великопісне Послання Високопреосвященного Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського
02 березня 2017
Опублікував Костянтин Москалюк
%d0%92%d0%b5%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d0%b8%d0%b9 %d0%bf%d1%96%d1%81%d1%82

Возлюблені у Господі брати і сестри!

По обов’язку архієрея і за велінням мого серця, в ці відповідальні для нашого боголюбивого українського народу часи, напередодні Великого Посту звертаюся до вас зі своїм архіпастирським словом. Звертаюся зі сподіванням, що слово моє знайде гарячий відгук у ваших серцях.

Сьогодні наблизився час покаяння, настала духовна весна – та весна, яка оновлює наші внутрішні сили, дарує нам передчуття Воскресіння Христового.

Наша Свята Православна Церква на Поділлі, вступаючи в Великий Піст, звертає все думки і почуття до вірних найголовнішого в житті – спасіння душ наших! Ми просимо Спасителя: «Покаяння відкрий мені двері, Життядавце Христе!». Так як істинний християнин не може бути в Церкві з гріхом без жалю і покаяння.

Мусимо пам’ятати, що Великий Піст є не тільки справою фізично-аскетичного подвигу, але, в першу чергу, подвигу внутрішнього і випробування себе перед лицем Божим. Пост вимагає від нас не тільки виправдовування перед Богом, а й зміни себе, гармонійного улаштування всіх сил нашого єства. Наші пісні праці не повинні бути марними, не повинні бути подібні діянням без плоду, тим більше що пост – це та праця, яка приносить плід не відразу, а в міру його виконання. «Випробуй себе самого, людина!»

Багато хто сьогодні питає: «А як здійснити цей подвиг посту, щоб був він правдивий та корисний?»

Святе Письмо дає нам масу рад щодо того, як слід проводити пост. По слову псалмоспівця Давида ми повинні «стримувати язик свій від зла, і уста твої нехай не будуть облесливі. Ухиляйся від всього злого і роби добро» (Пс. 33:14-15). У Євангеліє Спаситель вчить нас: «Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям,що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мт. 6:16-18)

Також Апостол Павло говорить нам: «Будемо поводитися благопристойно, не в розгулах i пияцтвi, не в перелюбствi й розпустi, не в сварках і заздрощах; а зодягнiться в Господа нашого Iсуса Христа i піклування про плоть не обертайте на похотi. Hемiчного у вiрi приймайте без суперечок про погляди. …Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; i хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його. Хто ти, що осуджуєш чужого раба? Перед своїм Господом стоїть вiн або падає. I буде поставлений, бо Господь має силу поставити його» (Рим. 13:13-14; 14:1, 14:3-4).

Потрібно також пам’ятати, що піст – це не тільки втримання від їжі, це час добрих справ і духовного зростання. Саме цьому вчать нас Святі Отці, зокрема свт. Іоан Золотоуст, у своїх повчаннях підкреслює: «Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених. Утіш скорботних і тих, що плачуть; будь милосердний, лагідний, добрий, тихий, довготерпеливий, незлопам’ятний, благоговійний, істинний, благочестивий, щоб Бог прийняв і піст твій і в достатку дарував плоди покаяння»; «Переломити хліб свій, і дай убогим. Ти даєш не своє; Бог для того дав тобі в надлишку, щоб і ти подавав іншим. Досить з тебе насущного хліба, як навчений ти в молитві; тому не збирай собі соломи для вогню і покути», – повчає нас преподобний Єфрем Сирин.

Нехай в ці молитовні Великопісні дні кожен з нас проаналізує минулий рік, розгляне свої добрі і недобрі вчинки, очистить світлицю своєї душі, щоб вмістити в неї і Тайну Вечерю Господню, і суд над Христом, і наругу над Ним, і саме Розп’яття Господнє. Якщо ми постараємося здійснити це, докладемо зусиль, то в наше серце вселиться непередавана радість Воскресіння Христового.

Я кличу вас – сміливіше, разом підемо шляхом спасіння, шляхом пісної стриманості. А мене, вашому архіпастирю, як людини, яка, можливо, чимось встигла роздратувати або засмутити вас – вибачте Христа ради! Давайте попросимо вибачення один у одного, у наших близьких, у всіх, хто знаходиться поруч з нами. Винні ми або не винні, відчуваємо свою провину або не відчуваємо – попросимо вибачення у ближніх, щоб між нами і тими людьми, що оточують нас, настав благословенний мир. Бо піст без внутрішнього миру – є марною справою.

Щиро бажаю вам, дорогі отці, брати і сестри, щоб цей Великий піст став часом благодатним, наповненим всепрощенням, розумінням і мудрістю. Тільки тоді ми знайдемо втрачений світ, навчимося цінувати життя і своїх близьких. Пробудження в нас цих чеснот є метою великопісного подвигу. Будемо просити у Господа простити гріхи і дарувати мир нашій землі. Просимо і великої милості, щоб Спаситель відкрив перед нами двері покаяння і дав відчути радість.

Всіх вас, возлюблені у Господі, вітаю з цими благодатними днями спасіння Великого посту!

+ Антоній,

митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський.

За матеріалами прес-служби Хмельницької єпархії

B1 2ea431fc043b86080bdadb15edec723d4942013b7cf40c2dd0574cd45f0dc001
B2 788316bf3690e18b26de7499a256808036321480d764decee21355b38eed5f8d
B3 aca999ee49f750f3b9bf83748547d1da859a37d673b52fe27f80beddaef9ee78

Дякуємо! Тепер ви підписані на наші новини