Великий піст і його значення для православного християнина

Великий піст – це найважливіший і найдревніший з багатоденних постів, цей час є підготовкою до головного православного свята – Світлого Христового Воскресіння.

Більшість людей сьогодні не мають сумніву в благотворному впливі посту на душу і тіло людини. Піст (правда, як дієту) рекомендують навіть світські лікарі, відмічаючи благотворну дію на організм тимчасовою відмовою від тваринних білків і жирів. Проте, сенс посту зовсім не у тому, щоб схуднути або тілесно підлікуватися. Святитель Феофан Затворник називає піст «періодом спасительного лікування душ, засобом для очищення від усього старого і брудного».

Від 15 березня до 2 травня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. Під час цього періоду згідно Уставу Православної Церкви християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати у своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.

Піст перед святом Святої Пасхи, називається Великим по особливій важливості його встановлення.

Перші християнські письменики одноголосно свідчать, що Свята Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих., 34 розділ), Іллі (3 Цар., 19 розділ), а головним чином – Господа Ісуса Христа, що постив в Іудейській пустелі сорок днів (Мф. 4, 2).

Про те, що Великий піст – встановлення святих апостолів, свідчить і 69-е Апостольське правило, що вказує постити у Святу Чотиридесятницю. Крім того, на апостольське встановлення Святої Чотиридесятниці й дотримання її усією древньою Церквою вказують святі отці Церкви I-IV віків : Ігнатій Богоносець (I ст.), Віктор, єп. Римський (II ст.), Дионісій Олександрійський (IV ст.) і багато інших.

Уже в IV столітті у східних Церквах встановився існуючий і донині порядок дотримання Великого посту: з понеділка (після Тижня сиропусного) до Великої Суботи. Таким чином, Великий піст складається власне з сорока днів посту Чотиридесятниці й Страсної седмиці – «заради спасительних Страстей Христових» (св. Симеон Солунский).

З глибокої давнини був визначений і сам образ дотримання Чотиридесятниці. Древні християни проводили цей піст з особливою суворістю, утримуючись навіть від вживання води до третьої години дня. Їжу споживали після дев’ятої години, вживаючи лише хліб і овочі. Древня практика дотримання Великого посту відбита і в нашому Церковному уставі (див: Типікон, гл. 32: «Правила святих апостолів і святих отців про святу велику Чотиридесятницю, яку повинен всякий християнин строго зберігати»). Особливо строгий піст Православна Церква пропонує у своєму Уставі дотримуватися у першу і Страсну седмиці. Тільки у свято Благовіщення (коли воно не співпадає з Страсною седмицею) і у Вербну неділю дозволяється вживання риби.

Церква благословляє послаблення посту людям похилого віку, дітям, хворим, вагітним і матерям годувальницям, а також людям зайнятих важкою фізичною працею. За благословенням про послаблення посту, слід звернутися до духівника або іншого священика.

Піст пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті – прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у нєї з’являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, що возносять молитву до Бога. Святитель Іоан Золотоустий пише, що «молитви здійснюються з особливою увагою під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується і не пригнічується згубними тягарями задоволень». Для такої покаянної молитви піст – самий благодатний час.

Сам Господь наш Ісус Христос сорок днів постив у пустелі, звідки повернувся у силі духу (Лк. 4, 14), здолавши усі спокуси ворога. «Піст є зброя, підготовлена Богом, – пише преподобний Ісаак Сирин. – Якщо постив Сам Законодавець, то як же не постити тим, хто зобов’язаний дотримуватися закону? До посту рід людський не знав перемоги і диявол ніколи не отримував поразок… Господь наш був керівником і первістком цієї перемоги… І як скоро диявол бачить цю зброю на кому-небудь з людей, цей супротивник і мучитель негайно приходить у страх, пригадуючи про поразку свою у пустелі від Спасителя, і сили його засмучуються».

Піст встановлений для всіх: і ченців, і мирян. Він не є повинністю або покаранням. Його слід розуміти як спасительний засіб, свого роду лікування і ліки для кожної людської душі. «Піст не відштовхує від себе ні жінок, ні людей похилого віку, ні юнаків, ні навіть малих дітей, – говорить святитель Іоан Золотоустий, – але усім відкриває двері, усіх приймає, щоб усіх врятувати». Чи «бачиш, що робить піст, – пише святитель Афанасій Великий: – хвороби лікує, бісів проганяє, лукаві помисли видаляє і серце робить чистим».

Очевидним є й те, що подвиг покаяння і молитви, під час посту, повинен супроводжуватися думками про свою гріховність і, звичайно, обмеженням від всяких розваг – відвідування театру, кіно і бенкетів, веселої музики, перегляду телевізора і різних гаджетів (соціальних мереж) і тому подібне. Якщо усе це ще тягне серце християнина, то потрібно зробити зусилля, щоб відірвати від цього своє серце, хоча б у дні посту.

Але при неправильному відношенні до посту, без розуміння його істинного сенсу, він може, навпаки, зробитися шкідливим. В результаті безрозсудного проходження пісних днів (особливо багатоденних) часто з’являються дратівливість, озлобленість, нетерплячість або ж марнославство, зарозумілість, гордість. Адже сенс посту полягає саме у викорінюванні цих гріховних якостей. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу вказує: «Хто молиться з постом, той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, що щиро молиться і постить».

Піст, у християнському розумінні, є також засобом стяжання Духа Святого. На це призначення вказує преподобний Серафим Саровський: «Піст, молитва і будь-які інші справи християнські, якими б добрими вони не були, не є метою християнського життя, а слугують головними засобами для її досягнення. Істинна ж мета християнського життя – стяжання Духа Святого Божого. Піст і молитва, милостиня і добрі справи, що здійснюються в ім’я Христа – є дійсними засобами для стяжання Святого Духа. Тому що добро, зроблене заради Нього, дарує вінець правди не тільки в житті майбутнього віку, але і в земному житті переповнює благодаттю Духа Святого».

«Хто обмежує піст тим, що тільки утримується від їжі, той дуже ганьбить його, – наставляє святитель Іоан Золотоустий. – Не одні вуста повинні постити, – ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і усе наше тіло… Піст є відсторонення від зла, приборкання язика, стримання гніву, приборкання похоті, припинення наклепу, брехні і клятвопорушення… Ти постиш? Нагодуй голодних, спраглим дай пити, відвідай хворих, не забудь ув’язнених, пожалій змучених, утіш скорботних і таких, що плачуть; будь милосердний, лагідний, добрий, тихий, довготерпеливий, жалісливий, незлопам’ятний, благоговійний і степенний, благочестивий, щоб Бог прийняв і твій піст, і вдосталь дарував плоди покаяння».

Сенс посту – у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові грунтується всяка доброчесність. Преподобний Іоан Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на один піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної і апостольської любові». Ніщо – є піст, ніщо – є подвижництво за відсутності любові, бо як написано: Бог є любов (1 Ін. 4, 8).

Піст є час молитви і покаяння, коли кожен з нас повинен вимолити у Господа прощення своїх гріхів і гідно причаститися святих Христових Таїн. Під час Великого посту треба намагатись регулярно приступати до таїнств Сповіді й Причастя.

Отже, проходячи піст тілесний, будемо постити і духовно. З’єднаємо піст зовнішній з постом внутрішнім, керуючись мудрістю. Очищуючи тіло стриманістю, очистимо і душу покаянною молитвою для надбання доброчесностей і любові до ближніх. Ось це і буде справжній піст, приємний Богу, а значить і спасительний для нас.

Поділитися дописом:

Наступна

Анонс Патріарших богослужінь першого тижня Великого посту

15.03.2021
Впродовж першого тижня Великого посту з 15 по 21 березня 2021 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет щодня буде звершувати богослужіння у Володимирському соборі м. Києва. Поділитися дописом: