Як стало відомо, 9 липня 2020 року під головуванням Митрополита Київського і всієї України Епіфанія відбулося чергове засідання Священного Синоду Православної Церкви України. На ньому було прийняте рішення: архієпископа Фалештського та Східно-Молдовського Філарета (Панку) виключити з 9 липня 2020 р. зі складу єпископату Православної Церкви України.
У зв’язку з цим хотілося б звернути увагу на два моменти. По-перше, архієпископ Філарет із Східно-Молдавською єпархією ще на початку лютого ц.р. сам вирішив вийти зі складу Православної Церкви України та лишитися в складі Української Православної Церкви Київського Патріархату і зберегти вірність своєму предстоятелю та святителю – Патріарху Філарету. Тоді ж владика Філарет зробив офіційну заяву, де пояснив свої дії. Чомусь Синод ПЦУ лише тепер виключив архієрея, та ще й того, який з власної ініціативи вийшов з її складу.
По-друге, в згаданому рішенні Синоду Православної Церкви України причиною виключення архієпископа Філарета, зокрема, називається те, що «таємно відвідав Почесного Патріарха Філарета (Денисенка)».
Таке формулювання чітко демонструє: керівництво Православної Церкви України жорстко забороняє та засуджує будь-які контакти з Почесним Патріархом Філаретом і не лише в особі Високопреосвященного Філарета, але й інших архієреїв ПЦУ.
Після цього рішення Синоду ПЦУ вже не дивує, що архієреї цієї Церкви після отримання Томосу, під страхом бути покараними, припинили спілкування зі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Навіть на письмові привітання зі святом Воскресіння Христового, лише деякі наважилися відповісти Патріархові взаємністю – сказати «Христос Воскрес»!. За таких умов важко погодитися з розрекламованим гаслом ПЦУ, що це «відкрита Церква».
Характерно, що Митрополит Епіфаній публічно продовжує говорити, як нібито шанує та любить Патріарха Філарета. У той же час, як бачимо, забороняє архієреям мати з ним спілкування. Дивує, що деякі архієреї Православної Церкви України регулярно контактують із представниками Української Православної Церкви Московського Патріархату і це не викликає протесту керівництва ПЦУ. А зустріч із людиною, яка найбільше зробила для автокефалії Української Православної Церкви, поставила майже весь єпископат ПЦУ, трактується, як злочин.
Залишається питання до очільників ПЦУ: це по-християнські, чи хоча б по-людські?
